До Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) українці подали вже близько 4 тис. позовів за порушення їх прав у військовому конфлікті на Донбасі. Частина позивачів спробують отримати матеріальну компенсацію за їх зруйновані і будинки, які залишилися у зоні АТО. При цьому постраждалі подають позови як проти Росії — країни-агресора, так і проти України. Від виплат за рішеннями ЄСПЛ державу може уберегти лише прийняття загальнонаціонального механізму та порядку компенсації людям за житло, впевнені експерти. Але таку законодавчу ініціативу вже третій рік чиновники не можуть розробити і прийняти. РБК-Україна розбиралося, як люди намагаються захистити себе у судах, чи видаватимуть їм нові квартири в обмін на кинуте у зоні АТО житло, а також у тому, як нашій країні може стати у нагоді досвід США.
ЄСПЛ нас розсудить
Пенсіонер Іван Петрович зі Станиці Луганської вже третій рік зі своєю 80-річною дружиною живуть у будинку онуків, які виїхали з селища через війну. Його власний будинок на околиці був повністю зруйнований прямим потраплянням снарядів системи «Град» на початку вересня 2014 року. У той день на вулиці загинули чотири людини.
«П’ять снарядів там так і зберігаються, на пам’ять, біля уламків стін. Тоді мою дружину привалило, і я її дві години з-під цегли відкопував. Зараз там охороняти нема чого. Дерева, кролики, кури, одяг, техніка — все згоріло. Там тільки залишився город, на якому влітку трохи садимо картоплі, кукурудзи і соняшник. А так там навіть вкрасти нічого!», — розповів Іван Петрович.
За ці кілька років жодної компенсації за знищене житло Іван Петрович не отримав. Тільки цього року пообіцяли відновити половину будинку за рахунок коштів благодійного фонду. «Кажуть, що зроблять нам стіну, дах і 40 кв. метрів житлової площі, решта — за свій рахунок», — розповідає пенсіонер. Поки до судів звертатися не збирається.
Отримати житло від держави або компенсацію за нього марно протягом двох років намагається і самотня мати двох дітей Наталя з Дебальцевого. З міста вже під обстрілом вона з дітьми та документами поїхала 4 лютого. Через три дні її квартира на першому поверсі п’ятиповерхівки була зруйнована прямим попаданням снаряду. Сама п’ятиповерхівка пережила шість прямих влучень.
Вже пізніше Наталя їздила до Дебальцевого, де їй видали акт про пошкодження від нелегітимних органів влади так званої ДНР. Зараз вона знімає кімнату у квартирі у Костянтинівці, щоб бути ближче до батьків, які виїхали з Дебальцевого. «Там у мами залишилася квартира. І ось нещодавно мені дзвонять з Дебальцевого і кажуть: «Хто не з’явиться, то їх квартири будемо відбирати». Та подавіться ви ними, не нажретесь все ніяк! Вже все забрали, залишили голими і босими!», — обурюється жінка. Вона планує звертатися до Європейського суду з прав людини, щоб отримати компенсацію за зруйноване житло.
Через військовий конфлікт на Донбасі ЄСПЛ вже отримав від українців близько 4 тис. позовів, у тому числі і з питань, пов’язаних з втратою житла. Через ЄСПЛ громадяни намагаються домогтися компенсації не тільки від Росії, але і від України. Допомагати з передачею позовів від громадян до ЄСПЛ має намір і координатор громадської приймальні Української Гельсінської групи з прав людини у Слов’янську Михайло Нечипоренко. Ними вже відіслано шість пакетів документів, пов’язаних з питаннями житла.
До передачі до ЄСПЛ юрист готує і справу 80-річної Валентини Макогон. Її квартира у кооперативному будинку у селищі Семенівка під Слов’янському була зруйнована у червні 2014 року. Цієї весни Апеляційний суд Донецької області зобов’язав державу виплатити жінці компенсацію за зруйноване житло у розмірі близько 364 тис. гривень. За словами Нечипоренка, Кабмін подав касацію на це рішення. У результаті — більше півроку цю скаргу ніяк не почнуть розглядати. Подібне затягування вже дає шанси позивачу звертатися до ЄСПЛ за захистом своїх прав. «Кабмін посилається на те, що відсутній механізм виплати такої компенсації. Однак сам Кабмін і є тим суб’єктом, який повинен створити необхідні постанови і прописати процедуру. Ми для того і судимося, щоб підштовхнути уряд прийняти рішення по виробленню такого механізму. Якщо за ці два роки нічого не зробили, це означає, що там немає бажання це питання вирішити!», — упевнений Михайло Нечипоренко.
Порядку в країні немає
Проте спроби створити механізм і порядок компенсації людям за зруйноване житло у зоні АТО чиновники робили. Так, у 2014 році Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ розробило проект постанови про порядок часткової компенсації за пошкоджене або зруйноване житло на підконтрольній частині Донбасу. При цьому компенсації повинні були виплачувати потерпілим вже після закінчення АТО.
За словами начальника управління ціноутворення, економіки та договірних відносин у будівництві Мінрегіону Людмили Шоломіцької, на місцевому рівні повинні були створюватися спеціальні комісії, які обстежували кожен будинок і складали акти пошкоджень. Крім того, у проекті була прописана і сума компенсації в залежності від пошкодження або руйнування, а також додатково введена виплата для постраждалої родини. Але на сьогодні ці суми вже не відповідають дійсності, зазначила Шоломіцька.
«На початку 2015 року Кабмін цей проект відхилив, тому що не були узгоджені фінансові питання. Протягом півтора року було кілька варіантів доробок документу саме за сумами. Але все впиралося у джерело фінансування», — пояснила вона РБК-Україна. Основні положення проекту постанови увійшли вже до законопроекту народного депутата Олега Нєдави («Блок Петра Порошенка») про компенсацію збитків власникам приватних будинків, які були зруйновані під час АТО, і до альтернативного законопроекту Наталії Королевської («Опозиційний блок»), який їй повернули на доопрацювання. Проте у грудні 2016 року парламент законопроект Нєдави не прийняв. За інформацією облдержадміністрацій, влітку 2016 року близько 6,9 тис. приватних будинків і господарських будівель було зруйновано у Луганській області, у Донецькій області — майже 6,5 тис.
Квартири на обмін
Місцева влада у зоні АТО в основному проводить дрібний і середній ремонт пошкоджених у ході обстрілів будинків. Наприклад, у Мар’їнському районі Донецької області близько 1,5 тис. зруйнованих приватних будинків. Різні організації, у тому числі і міжнародні фонди, допомагають ремонтувати дахи, вставляти вибиті вікна.
За словами голови Мар’їнської райдержадміністрації Володимира Мороза, у гарячих точках, де активно тривають бойові дії, у будинках забивають вікна фанерою, ДСП, тому що їх капітально ремонтувати немає сенсу. Чиновник повідомив, що, наприклад, у Мар’їнці під державне фінансування зараз вже підготовлено 30 проектів з відновлення квартир, у Красногорівці їх 27.
За рахунок обласного бюджету планується відновити один триповерховий будинок, який був повністю розбитий «Градами», з надбудовою четвертого поверху. «Може, і виникає питання, мовляв, навіщо ж це робити, якщо йде війна? Але ж люди нікуди не виїхали, і вони продовжують жити навіть у тих будинках, у яких зруйновано багато квартир», — розповів РБК-Україна Мороз.
У той же час уряд вже запропонував концепцію щодо забезпечення житлом переселенців. Радник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Олеся Цибулько розповіла, що раніше обговорювався варіант кредитування сімей переселенців для будівництва житла. Але через кризовий стан банківської системи зараз дуже важко знайти фінансову установа, яка була б готова видавати такі кредити, навіть за умови компенсації відсоткової ставки державою.
За словами Цибулько, була також ідея надати переселенцям право стати у загальну квартирну чергу (такого права вони зараз не мають через відсутність місцевих прописок). Але ці черги не рухаються роками. До того ж, це може стати приводом для конфліктів з місцевими мешканцями, які чекають квартир десятиліттями.
За статистикою, до конфлікту 94% людей проживали у своєму житлі, нагадала Олеся Цибулько. Тому міністерство не хоче видавати просто тимчасове або соціальне житло, яке не можна оформити у свою власність. Пропонується, що людина буде віддавати на баланс у спеціально створений державний фонд своє житло на окупованій території. Натомість держава буде надавати йому квартиру у власність на підконтрольній території.
Єдина умова — заборона на відчуження протягом п’яти років. Після деокупації територій, якщо людина прийме рішення повернутися до цих районів, то їй буде дозволено провести зворотний обмін. Тобто, нову квартиру громадянин віддасть державі і повернеться у свою колишню. Якщо переселенець за певний термін не виявить бажання, то держава має право розпоряджатися квартирами на раніше окупованих територіях на свій розсуд.
«Потрібно буде визначити черговість, тому що подібні програми розтягнуться на кілька десятків років, у залежності від фінансування. Росія колись все одно буде ці витрати нам повертати. Але ми убезпечимо державу Україна від того, що люди будуть поневірятися, і змушені будуть повертатись на окуповану територію, а також від позовів до України від ЄСПЛ через відсутність національного механізму компенсації», — уточнила Цибулько.
При цьому планується, що така черговість буде визначатися за балами для потребуючих сімей. Сума буде залежати і від кількості членів родини, дітей, і від того, чи є у ній учасник АТО або інвалід. Передбачається, що місцеві органи влади будуть подавати проекти на будівництво нового будинку для переселенців або реконструкцію якоїсь будівлі.
Якщо проект відібраний, то держава буде переводити гроші на саме будівництво. «Зараз потрібно написати закон на основі цієї концепції, подати до Ради, а після його прийняття розробити підзаконні акти. Сподіваюся, що закон у парламенті буде прийнятий вже до кінця цього року. Найскладнішим етапом буде переконати народних депутатів і Кабмін. Але таким чином, ми приберемо соціальну напруженість і уникнемо повернення людей на ту територію», — заявила Цибулько.
Оригинальный материал: РБК-Украина