Повернення адресної допомоги. Частина 1: практика Верховного Суду у цивільних справах

фото:ldn.org.ua

На нашу Гарячу лінію часто звертаються за роз’ясненнями у таких ситуаціях:

    • УПСЗН прислало мені повідомлення, що я маю повернути адресну допомогу за три роки та погрожують судом, оскільки в мого чоловіка є у власності одна восьма частина кімнати в гуртожитку. Чи мають вони на це право?
    • Мене на допит викликав слідчий, каже, що у 2015 році я отримував півроку адресну допомогу, але не мав на неї право, оскільки в мене тоді був великий депозит. Чого мені очікувати?

Дійсно, часто трапляється, що УПСЗН, спираючись на положення Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014, вимагає повернути вже давно сплачену адресну допомогу, звертається до суду або навіть порушує щодо особи кримінальну справу. 

Судова практика з цього приводу доволі різноманітна. В першій частині нашої статті ми розглянемо цивільні провадження (коли УПСЗН намагається стягнути з переселенців вже сплачену адресну допомогу), в другій — практику по кримінальних справах, порушених проти переселенців з ініціативи УПСЗН.

У частині, присвяченій цивільним справам, ми будемо розглядати саме практику Верховного Суду, оскільки в ній знайшли відображення фактично всі можливі типи претензій УПСЗН до переселенців, і кожен потенційний відповідач може собі знайти рішення ВС, яке посилить його правову позицію. 

При цьому слід зазначити, що найбільше постанов Касаційного цивільного суду пов’язані саме з позовами УПСЗН, які були подані після внесення змін до Постанови 505 у 2017 році, коли такі міста, як Маріуполь, Селидове, Лисичанськ були виключені з переліку міст, наявність житла в яких не позбавляла права на адресну допомогу. Але ці справі не є предметом розгляду в даній статті. Станом на сьогодні це питання не є дискусійним, оскільки в актуальній редакції відповідне положення Постанови виглядає так:

Грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім’ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (п. 6)

1. Наявність житла

Які проблеми можуть зараз виникнути у зв’язку з цим положенням? Іноді трапляється, що вам невідомо, що ваш чоловік має у власності якусь частину житлового приміщення, але одного разу УПСЗН про це дізнається та вирішує стягнути всю суму грошової допомоги за весь строк. Чи, можливо, Ви успадкували 1/10 бабусиної квартири разом з іншими спадкоємцями, та УПСЗН хоче, щоб Ви повернули йому кошти. Що про це думає Верховний Суд?

Загалом практика Верховного Суду з цього, як і з інших питань, є різноманітною. Тобто вона буває і досить позитивною.

Наведемо цитату з Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 712/10074/16-ц. У цій справі суд акцентував увагу на тому, що при першому заповненні заяви у 2014 році відповідач в графі щодо наявності у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, зазначив «ні», що на той час відповідало дійсності. Наступні заяви про призначення допомоги були викладені на інших бланках, в яких відсутня графа щодо наявності житла. Відповідач успадкував частину будинку лише у 2015 році, і хоча він не виконав свого обов’язку про повідомлення УПСЗН про те, що набув ⅙ частину будинку, але й УПСЗН протягом чергових перевірок не помітив жодних змін у його матеріальному становищі.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто передбачені два виключення із цього правила, які повинні бути в наявності: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний висновок щодо застосування норми права викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

За таких обставин призначення та виплата щомісячної адресної допомоги здійснювались позивачем добровільно за відсутності рахункової помилки, а її виплаті не передували недобросовісні дії відповідача. Тому відсутні підстави для стягнення надміру сплачених сум допомоги.

У цій справі Верховний Суд скасував рішення судів двох інстанцій, які задовольнили вимоги УПСЗН, та направив справу на новий перегляд. 

Тому, якщо складаєте відповідний позов, посилайтеся на ст. 1215 ЦК та на згадані рішення Верховного Суду.

На жаль, у більшості рішень ВС займає сторону УПСЗН. Не будемо про це згадувати у позовах, але пам’ятаймо про це. Прикладом може бути справа № 339/99/17, де відповідачка не вказала у заяві, що її чоловік є власником ⅓ квартири, оскільки її про це не було відомо. У цій справі ВС у постанові від 05.09.2019 залишив без змін рішення апеляційної інстанції, яким з відповідачки було стягнуто всю суму виплачених коштів.

Апеляційний суд виходив з того, що надання достовірної інформації про наявність у будь-кого із членів сім`ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, є обов`язком уповноваженого представника сім`ї, який звернувся за призначенням грошової допомоги. При цьому не має значення, чи така інформація навмисно чи ненавмисно ним подана недостовірно, оскільки відповідач перед зверненням до управління з заявою про призначення зазначеної допомоги, зобов`язана була отримати у членів своєї сім`ї та в родичів її чоловіка інформацію про те, чи немає у них у власності житлового приміщення, та хто є власником квартири, в якій вони зареєстровані.

Аналогічні за змістом рішення були прийняті Верховним Судом у справі № 569/11431/17 (постанова від 27 березня 2019 року), у справі № 336/2013/17 (постанова від 30 травня 2019 року) та інших. 

1.2. Наявність житла, непридатного для проживання

Йдемо далі. Повністю перший абзац п.6 Постанови 505 виглядає так:

Грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім’ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Якщо УПСЗН ігнорує факт непридатності для проживання Вашого житла, які перспективи їх позову проти Вас в суді? Загалом непогані (для Вас). Наприклад, 26 квітня 2018 року у постанові по справі № 459/3530/16-ц Верховний Суд нагадав:

Відповідно до частини першої статті 50 Житлового кодексу Української РСР (далі — ЖК Української РСР) жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Згідно статті 379 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Судами попередніх інстанцій правильно установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 18 серпня 1988 року №305 будинок АДРЕСА_1 визнано ветхим, таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам, є непридатним для проживання.

За змістом частини першої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа має право, зокрема на єдність родини, безпечні умови життя і здоров’я.

З огляду на непридатність для проживання житла, частка якого належить на праві власності ОСОБА_4, а отже неможливість його використання за призначенням, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність недобросовісних дій відповідача при зверненні до Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області із заявою про призначення їй грошової допомоги, як внутрішньо переміщеній особі на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

В даному конкретному випадку ненадання ОСОБА_4 інформації щодо перебування у її власності 1/8 частини квартири у ветхому, непридатному для проживання будинку не дає підстав вважати, що виплачена їй грошова допомога за період з 22 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2015 року у сумі 28 794, 84 грн є надмірною та підлягає поверненню на вимогу уповноваженого органу, як така що отримана у зв’язку із наданням недостовірної інформації.

Слід зазначити, що у постанові ВС від 25 липня 2018 року по подібній справі № 541/1243/17 вимоги УПСЗН були задоволені, але згідно тексту постанови, у матеріалах справи був відсутній акт обстеження житлового приміщення або інші докази того, що житло є непридатним для проживання.. 

1.3. Наявність нежитлового приміщення 

Зверніть увагу! Наявність саме житлового приміщення є підставою для відмови в оформленні або стягнення адресної грошової допомоги. Так, у постанові від 28 листопада 2018 року по справі № 520/4401/16-ц Верховний Суд погодився із судом першої інстанції, що наявність у ОСОБА_7 на праві власності 1/2 частини садового будинку не є підставою для обмеження його щодо отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. Садовий будинок — це будівля для літнього (сезонного) використання, яке в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, встановленим для жилих будинків.

2.Депозит

Але наявність житла — не єдина підстава для відмови та стягнення грошової допомоги, згідно актуальної редакції п. 6 Постанови 505:

Грошова допомога не призначається у разі, коли… 

будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Тут важливо звертати увагу, чи є відповідні кошти власне депозитом. Так, у постанові від 18 жовтня 2018 року по справі № 592/7207/17 Верховний Суд зазначив наступне:

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, місцевий суд з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що станом на 12 січня 2015 року у ОСОБА_4 депозитних вкладів на рахунках банків не було, оскільки ці кошти були отримані нею 13 жовтня 2014 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через банк-агент ПАТ «Альфа-Банк», дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача надмірно виплаченої суми щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість отримання ОСОБА_4 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячної адресної допомоги.

Доводи касаційної скарги Департаменту СЗН про те, що згідно з довідкою банку станом на 12 січня 2015 року наявний вклад на ім’я ОСОБА_4 , не заслуговують на увагу, оскільки вказана довідка банку на містить інформації про наявність саме коштів на рахунку ОСОБА_4, а визначає лише період відкриття та закриття депозитного рахунку.

Крім цього, якщо депозит вище граничної норми таки був, завжди необхідно перевіряти, в який саме період, оскільки лише за цей період Вам буде треба повернути суми виплаченої допомоги. Якщо УПСЗН хоче стягнути з Вас виплачені кошти за весь період, суди зазвичай не погоджуються з цим та задовольняють вимоги УПСЗН лише частково. В якості прикладів можемо навести постанову ВС від 12 листопада 2018 року по справі № 161/15233/16-ц (тут суд вказав, що, відповідно до ст. 1215 Цивільного кодексу, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум), а також постанови від 14 січня 2019 року по справі № 610/1324/17, від 05 червня 2019 року по справі № 166/751/18 та інші.

3.Проживання однією сім’єю

Йдемо далі. Переселенцям відомо, що в деяких випадках УПСЗН по-різному трактують поняття “сім’я”. Так, у справі № 712/5775/17 відповідачка та її мати були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за однією адресою, але отримували адресну грошову допомогу як члени різних сімей. Як наслідок, вони разом отримували більше визначеного на той момент законодавством максимально допустимого розміру грошової допомоги для однієї сім`ї. УПСЗН хотіло стягнути з них різницю, але всі суди йому відмовили. З ними погодився й Верховний Суд у постанові від 19 червня 2019 року

суди дійшли правильного висновку, що призначення та виплата державної соціальної допомоги здійснювались позивачем добровільно, а її виплаті не передували недобросовісні дії відповідачки. Крім того, позивач не надав достатніх та допустимих доказів, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 проживали однією сім`єю та вели спільне господарство. Тому відсутні підстави для стягнення надміру сплачених сум допомоги.

Приємно, що презумпцію невинуватості все ж таки ніхто не скасовував.

Аналогічна за змістом Постанова була прийнята ВС 12 грудня 2018 року по справі № 711/1509/17. Суд в ній зазначив, зокрема, таке: 

Пунктом 6 Порядку встановлено вичерпний перелік підстав, за яких щомісячна адресна допомога не призначається, проте такої підстави як проживання двох сімей в одній квартирі не передбачено.

4.Скасування довідки ВПО

У разі виїзду внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі та перебування на таких територіях понад 60 днів суми грошової допомоги повертаються за весь період перебування на зазначених територіях.

Це положення було внесено до Постанови 505 14 серпня 2019 року. До його появи суди однозначно відмовляли УПСЗН у задоволенні вимог про стягнення виплаченої грошової допомоги у зв’язку зі скасуванням відповідачам довідок внутрішньо переміщеної особи. Наприклад, у постанові від 16 жовтня 2019 року по справі № 610/1655/17 Верховний Суд вказував: 

УПСЗН Червоноградської міської ради позовні вимоги, з посиланням на пункт 11 Порядку, обґрунтовувало відсутністю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за тимчасовим місцем проживання тривалістю понад 60 днів, неповідомлення ними про це управління.

Відповідно до пункту 11 Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Наведений у пункті 11 Порядку перелік підстав, за яких допускається стягнення надміру виплачених коштів, є вичерпним. Інших підстав, за яких можливе таке стягнення, Порядком не передбачено.

З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на обставинах, з якими Порядок не пов`язує можливість стягнення нарахованої та виплаченої грошової допомоги.

Серед аналогічних за змістом рішень Верховного Суду — постанови від 16 вересня 2019 року по справі № 459/3529/16-ц, від 01 серпня 2019 року по справі № 426/11558/17 та інші.

Слід зазначити, що у Єдиному реєстрі судових рішень вдалося знайти лише одне рішення від 19.03.2020, де суддя посилається на відповідні зміни у Постанову № 505. У цьому рішенні вимоги УПСЗН були задоволені. Сподіваємося, що апеляційний суд перегляне це рішення, оскільки йдеться про стягнення грошових коштів за період до 24.08.2019 (дата набрання чинності Постанови КМУ № 754), тому має застосовуватися попередня редакція п.11.

Але — проблема в тому, що це рішення є заочним. Тому, можливо, відповідач навіть не знає, що УПСЗН незаконно стягнув з нього грошові кошти. Порада: якщо Ви переселенець, перевіряйте себе час від часу на сайті https://court.gov.ua/fair/  та https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors.

________________________

Ця публікація була створена за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно авторській колектив ГО «Донбас СОС». Точка зору автора не обов’язково відображає точку зору донора.