Агенти змін. Історія Олега, який вступив в український виш після реінтеграційних курсів і став старостою групи

Вступна кампанія 2021 року для студентів з непідконтрольних територій та ВПО була непростою: її ускладнювали абсурдні карантинні правила зі сторони представників НЗФ, 30-годинна дорога в вільну Україну і бюрократія, яка ледь не змусила абітурієнтів й абітурієнток відмовитися від планів. Ми в Донбас SOS чітко усвідомлюємо, що для покращення доступу до освіти потрібні не точкові рішення, а системні зміни в законодавчих актах, правилах і процедурах вступу. 

Саме задля таких змін наша організація розпочала роботу над проєктом «Покращення доступу до освіти для молоді з числа постраждалих від збройного конфлікту на сході України». Його метою є виявлення та подолання недосконалостей в нормах законодавства, яке регулює доступ до освіти молоді з числа постраждалих від збройного конфлікту на сході України.

Донбас SOS поговорив зі студентами, які зараз навчаються у ВНЗ України, про їхній шлях до омріяної освіти.

Олег

У 2021 році не ризикувати зі складанням зовнішнього незалежного оцінювання вирішив студент Олег. Зараз він навчається в українському виші на спеціальності психологія, на яку вступив за програмою Донбас-Україна, і є старостою групи. Ця програма дозволяє жителям непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей вступити в українські виші за спрощеною процедурою. 

Сім’ї вдалося виїхати на підконтрольну територію України через КПВВ, а Олегу — навіть взяти участь у пілотному проєкті реінтеграційних-підготовчих курсів для абітурієнтів з ТОТ і дітей, які проживають у населених пунктах на лінії розмежування. Вони відбувалися в цьому році вперше. До програми від Міністерства реінтеграції приєдналися 23 ВНЗв різних містах України. Охочим взяти в них участь оплачували проживання і надавали стипендію. Перед тим, як зануритися в студентське життя на підконтрольній території, абітурієнти два місяці перебували тут і мали можливість долучитися до освітнього контексту і контексту життя у вільній Україні. У 2021 році такою можливістю скористалися 199 осіб. 

Проте сам Олег зазначає, що питання про реінтеграцію людей, які їдуть проживати на підконтрольну Україні територію – не стоїть. Навіть в ОРДЛО це вважається подвигом, додає він. «Дійсно тому, що ти хочеш туди. Це не реінтеграція». Студент також додає, що час, який він провів на курсах йому дуже сподобався.

Читайте також:
Агенти змін. Історія Андрія, який переїхав з ОРДЛО до Києва опановувати престижну технічну спеціальність
Агенти змін. Історія Михайла, який вступив в коледж на фельдшера і потроху вчить українську

«Співвідношення занять і вільного часу – це було одне з найкращих літ у моєму житті. Я ходив на пари, викладачі були чудові, люди справді підковані у своїй справі», – каже студент і додає, що проблеми з курсами також виникли. Вони стосуються стипендії, яку Олегу не виплатили тоді, коли він на неї сподівався. – «Зараз у мене лежить повна сума, проте її мали виплатити вже в серпні, а зробили це – лише в листопаді. Трохи обурення з цього приводу».

Олег закінчував школу екстерном, у нього був український атестат. Під час вступу йому довелося скласти лише один профільний іспит у стінах інституту. Результат був відомий досить швидко, і родина зрозуміла, що Олег проходить за балами. Проте через наявність у тоді ще майбутнього студента довідки переселенця плани вступити в український ВНЗмало не зірвалися. Справа в пункті цьогорічного указу МОН, який чітко визначав, що довідки переселенця у абітурієнтів повинні бути оформлені не раніше 1 січня 2021 року. Ті, хто навіть з формальних причин оформили її раніше зазначеного терміну, змушені були поспішно шукати шляхи вирішення проблеми самостійно або звертатися до правозахисних організацій. Проте за сприяння Донбас SOS цю проблему родині Олега все ж таки вдалося вирішити.

«Необхідно було при дійсному свідоцтві ВПО його відмінити, повернути державі всі кошти, які виплачувалися. У нас це вийшло близько тисячі доларів, це для нас велика сума. Потім ми отримали нову справку, датовану 2021 роком, і тоді все вийшло. Це велика вада в законодавстві, через яку тато залишився без човна», – зазначає хлопець і додає, що попри всі труднощі в жодному разі не шкодує про вступ до українського вишу.

Студент розповідає, що навчання там безперечно себе виправдало. А крім того, він оточив себе людьми, які йому не байдужі, і зустрів багато гарних викладачів. «Відмінно до мене поставилися, люди мене обрали старостою, цим усе сказано». Незважаючи на те, що Олег залишився єдиним з групи на бюджеті, це жодним чином не вплинуло на ставлення одногрупників. «І за півроку навчання я не зустрів жодного неадекватного викладача, усі дуже лояльні», додає хлопець. 

Ця стаття була представлена ГО «Донбас СОС» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.