Громадянство РФ, що буде з українським?

Опис ситуації

24 квітня 2019 року Президент Російської Федерації підписав Указ, яким встановив спрощену процедуру добровільного набуття громадянства РФ для мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей в гуманітарних цілях.  

Подібне є не першим кроком, оскільки в грудні 2018 року необхідні зміни були “одобрені” Радою Федерацій. В січні цього року було змінено і строки тимчасового перебування на території Росії українців, які постійно проживають на територіях тимчасово окупованої Донецької та Луганської областей — безперервний термін тимчасового перебування в Росії було  збільшено до 180 діб з дати кожного в’їзду.

Декларована мета

Як визначається в документах РФ  мета є гуманітарною… на 6 році війни.

Регулювання зі сторони РФ

Отримання громадянства РФ регулюється Федеральним законом РФ від 31.05.2002 року № 62-ФЗ. Саме до даного закону 27.12.2018 року законом  № 544-ФЗ були внесені зміни до статті 14 щодо прийняття в громадянство Російської Федерації за спрощеним порядком.

За таких умов, для прийняття до громадянства РФ потрібна лише заява особи яка підпадає до визначених категорій та зобов’язання дотримуватись Конституції та законодавства Російської Федерації.

Фактично нівельованими стали обов’язкові умови проживання на території РФ протягом 5 років, необхідність мати законі джерела засобів для існування, звертатись до відповідних органів іноземної держави з заявою про відмову від вже існуючого громадянства та володіти російською мовою.

Реакції органів державної влади України

1 травня Міністерство закордонних справ України своєю офіційною заявою визначило, що “як і усі попередні та можливі майбутні нормативно-правові акти РФ, спрямовані на надання громадянам України російського громадянства у протиправний спосіб, були, є та будуть юридично нікчемними, не матимуть жодних правових наслідків і не визнаватимуться українською стороною.” та “вимагає від російської сторони невідкладно скасувати усі протиправні рішення з приводу паспортизації громадян України та усунути їх негативні наслідки.”

В подальшому, 8 травня 2019 року Кабінет Міністрів України за пропозицією МінТОТ затвердив Розпорядження про визнання недійсними паспортних документів, виданих уповноваженими органами іноземної держави, а також зміни до Порядку реєстрації паспортних документів іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через державний кордон. Станом день публікації матеріалу, текстів цих нормативно-правових актів у вільному доступі немає, проте згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті МінТОТ, Україна визнаватиме недійсними паспортні документи, видані підрозділами у селі Покровське та у місті Новошахтинську Ростовської області.

Реакція міжнародної спільноти

Міжнародні партнери України однозначно висловили свою позицію в даному питанні.

Так, у заяві спікера ЄС відомства з закордонних справ та безпеки мова йшла про наступне: «Час ухвалення такого рішення – відразу після президентських виборів, які продемонстрували відданість України демократії та верховенству права, – свідчать про намір Росії надалі дестабілізувати Україну та загострювати конфлікт. Ми сподіваємося, що Росія утримуватиметься від дій, які суперечать Мінським угодам і перешкоджають повній реінтеграції територій, що не контролюються урядом України. Усі сторони повинні повністю виконувати свої зобов’язання за Мінськими угодами. Європейський Союз залишається стійким у своїй підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України».

Подібна позиція засудження дій була озвучена і зі сторони Франції, США, Велика Британія та інші країни ЄС, світу.

На вимогу України, 25 квітня було скликано Радбез ООН, що хоча й не закінчився ухваленням певного рішення, однак повторно підтвердив озвучувані раніше позиції.  У спільній заяві 8 країн-членів ЄС, які входять до складу Ради безпеки ООН після засідання було озвучено, що “паспортизація Росією мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей підриває суверенітет України”.

Порядок припинення громадянства України

Варто знати, що відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Так, статтею 2 Закону України «Про громадянство України» передбачено, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Разом з тим, відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про громадянство України» добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, є підставою для втрати громадянства України. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

Слід знати, що не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:

  1. одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;
  2. набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів у наслідок усиновлення її іноземцями;
  3. автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
  4. автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави.

Позбавлення громадянства не застосовуються, якщо внаслідок виходу з громадянства України громадянин України стане особою без громадянства.

Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного указу Президента України, що видається за пропозицією Комісії при Президентові України з питань громадянства за результатом розгляду подання про втрату громадянства України, що формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, чи міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв та консульських установ України.

Важливо! Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (мова йде про АР Крим) примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.

Відповідальність

Щонайменше один з трьох зареєстрованих законопроектів про колабораціонізм містить норму про несення кримінальної відповідальності за отримання громадянства держави-окупанта РФ. Наразі ці законопроекти не внесені до порядку денного, проте й надалі залишається високою вірогідність їх розгляду без попереднього обговорення.

Висновки

Станом на сьогодні, Україна в партнерстві з іншими державами дотримується позиції не визнання і засудження подібних дій. Проте не можна недооцінювати внутрішньодержавні тенденції у даному питанні. Ми закликаємо кожну особу усвідомлено робити подібний “добровільний” вибір і оцінювати всі можливі ризики.