Компенсація за зруйноване майно – позиція Верховного суду

В судах постійно збільшується кількість позовів щодо стягнення грошової компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або зруйноване в ході проведення антитерористичної операції. Частина з них подається напряму до Російської Федерації, а друга – до Кабінету Міністрів України, виходячи з норм Закону України «Про боротьбу з тероризмом», Кодексу цивільного захисту України. Одна зі справ до українського уряду була розглянута Верховним судом.

16 липня 2014 року квартира позивачки була пошкоджена снарядами в результаті проведення антитерористичної операції. У результаті цього квартира має нежилий стан, потребує ремонту, який вона немає змоги оплатити. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2017 року позов було задоволено – за рахунок Державного бюджету України позивачці необхідно було компенсувати заявлену нею майнову шкоду у розмірі 17 600 грн.

Головне територіальне управління юстиції в Донецькій області оскаржило рішення до Апеляційного суду Донецької області. Його постановою від 15 березня 2018 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові. У травні 2018 року позивачка подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду.  Касаційну скаргу залишили без задоволення.

Фактично, це перша справа, розглянута новоствореним Верховним судом щодо компенсації за пошкоджене майно в результаті проведення антитерористичної операції. Проте, його висновки відповідають рішенню Вищого спеціалізованого суду України, ухваленого у 2017 році.

Верховний суд наголосив, що ч. 9 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення житлом постраждалого або виплата грошової компенсації за рахунок держави здійснюється за умови добровільної передачі постраждалим зруйнованого або пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації житла місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування. Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна. Тому, за позицією Суду, власник майна до ухвалення рішення судом має добровільно передати його у державну або комунальну власність.

Така позиція викликає спірне сприйняття, оскільки, по-перше, Україна не має затвердженого порядку виплати грошових компенсацій за зруйноване майно. Це означає, що навіть після передачі будинку у державну чи комунальну власність, ніхто не гарантує, що його вартість буде компенсовано, оскільки правової основи на використання бюджетних коштів на подібні витрати немає. По-друге, відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. Цим самим Україна сприяє зверненню постраждалих напряму до Росії з вимогою про отримання компенсації за зруйноване житло.

Також Верховний суд приділив увагу питанню доведення розміру заподіяної шкоди, зазначивши що:

  • для підтвердження розміру шкоди, завданої руйнуванням будинку, необхідним є акт обстеження пошкодженого (знищеного) майна позивача внаслідок проведення антитерористичної операції;
  • на позивачі лежить обов’язок по доведенню розміру заподіяної шкоди. Тому рекомендовано проведення в межах судового розгляду справи будівельно-технічної експертизи в якості належного і допустимого доказу.

На жаль, проблему отримання компенсацій за пошкоджене або зруйноване нерухоме майно неможливо вирішити через звернення до суду. З однієї сторони, не кожен постраждалий має змогу звернутися до суду для захисту своїх прав, бо не може покинути будинок, не має достатньо часу або ресурсів для цього. З другої сторони, навіть отримання позитивного рішення суду про надання компенсації ще не означає, що такі кошти будуть виплачені позивачу. Україна має комплексно підійти до вирішення цього питання на нормативному рівні, створивши реєстр пошкодженого/зруйнованого майна, передбачивши можливість отримання компенсації або тимчасового соціального житла.

 

Стаття підготовлена у рамках проекту “Юридична підтримка населення, постраждалого внаслідок конфлікту на сході України”, який впроваджується за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC). Інформація та погляди, викладені в даній статті є думкою автора (-ів) і не обов’язково відображають офіційну позицію Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC).