Як оцінити збитки людям, чиє житло було зруйноване на сході України

фото: 24tv.ua

Пам’ятаєте, ми ділилися з вами планами на 2019 рік?

Одне із завдань, які поставила перед собою ГО “Донбас СОС” в 2019 році, це — робота над механізмом оцінки завданої шкоди особам, чиє нерухоме майно було зруйноване чи пошкоджене  у зв’язку зі збройним конфліктом на сході України, та напрацювання дорожньої карти для запуску реєстру пошкодженого майна.

           Вчора, 17 квітня в офісі Омбудсмена, на засіданні Координаційної ради з питань дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, було оголошено про створення робочої групи з  розроблення проекту механізму оцінки шкоди, завданої нерухомому майну внаслідок збройного конфлікту на сході Україні. Однієї з функції Координаційної ради є розроблення законодавчих пропозицій, надання консультаційної та експертної допомоги з питань поліпшення стану захисту прав і свобод людини і громадянина.

Чому це важливо.

     За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, що були оприлюднені в останньому звіті,  по обидва боки лінії зіткнення під час бойових дій було пошкоджено чи зруйновано понад 50 тис. будинків цивільного населення.

     За інформацією, яку нам надали Донецька та Луганська обласні державні адміністрації, на підконтрольній уряду України територіях станом на лютий 2019 року  кількість пошкоджених житлових будинків усіх форм власності складає — 20354 об’єктів.  В Луганській області — 7433 будинків, в Донецькій — 12921.

      Але постає питання визначення розміру збитку, завданого цивільному населенню. Наразі, представники місцевих органів влади Донецької та Луганської областей, згідно з  пунктом 10 статті 86 Кодексу цивільного захисту України, розмір завданої шкоди визначають за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, відповідно до місцезнаходження такого майна. Тобто, за відсутності іншого способу, використовується такий порядок визначення необхідної грошової компенсації особам, нерухоме майно яких було пошкоджене чи зруйноване внаслідок бойових дій, як і при іншого роду надзвичайних ситуаціях.

     Цей спосіб визначення розміру завданої шкоди не завжди відповідає реальному збитку, завданому постраждалій особі. Він не враховує специфіку та особливості вчинення руйнувань, інших збитків, що зазнає особа. Адже протягом п’яти років, поки триває конфлікт, частина будинків уже кілька раз зазнавали пошкоджень, крім житла в багатьох випадках було пошкоджено господарські будівлі, тощо.

      Існує альтернативний варіант здійснення оцінки розміру завданої шкоди суб’єктами оціночної діяльності. В цьому випадку витрати на незалежну експертну оцінку в повному обсязі покладаються на постраждалу особу. Тут необхідно зазначити: не усі постраждалі можуть дозволити собі додаткові витрати, адже більшість з них вимушені витрачати значну частину коштів зі свого бюджету на ремонт чи оренду житла.

    Окрім цього, на територіях, що не контролюються урядом України, та в населених пунктах, які розташовані в безпосередній близькості до лінії розмежування, взагалі неможливо в даний час провести повноцінне обстеження нерухомого майна, що було пошкоджене чи зруйноване внаслідок бойових дій, оскільки до цих об’єктів житлового фонду не мають доступу ані представники місцевих органів, ані незалежні експерти.

     На шляху до поновлення прав осіб, нерухоме майно яких було зруйноване чи пошкоджене внаслідок бойових дій, надзвичайно важливим аспектом є визначення реального збитку, який зазнало постраждале цивільне населення на сході України.

      Саме над розробленням проекту механізму оцінки завданої шкоди цивільному населенню, житло (майно) яких було пошкоджено чи зруйновано внаслідок бойових дій на сході країни, буде працювати новостворена робоча група. Наразі формується її склад. Для забезпечення успішної роботи необхідно, щоб до неї увійшли представники національних та міжнародних організацій, що займаються захистом постраждалого населення, державних органів, насамперед Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міністерства юстиції, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Фонду державного майна України.

     Представники ГО “Донбас СОС” обов’язково увійдуть до складу цієї робочої групи та будуть активно працювати у ній. Адже до нас надходить багато звернень від громадян, які втратили житло внаслідок бойових дій. Ми розуміємо усю проблематику та складність їхнього становища. Наша організація вдячна офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за співпрацю у цьому питанні.  Проблематика постраждалого цивільного населення, житло яких зазнало пошкоджень, уже п’ять років залишається не врегульованою.

     Найголовніші проблемні питання цієї категорії постраждалого населення ми підсумували у аналітичному матеріалі.