«Донечка, нам би хоч поїсти щось. Мені 54 роки, а мамі вже за 80. Вона пережила голодомор і не думала, що в третьому тисячолітті буде голодувати. Ми з міста і у нас навіть морквини, картошини немає…. Допоможи донечко!», — зривалась на сльози жінка.
Такий дзвінок був вчора з Донецька. Схожий був з Краматорська.
«Я ж не прошу чужого. Хай просто перераховують зароблену мною .. пенсію. Якось виживем. Я в секонді купила за копійки якусь толстовку. Мені одягу не потрібно, хоч би просто поїсти та … пенсію отримувати», — продовжила вона.
Люди, люди, люди….
Я не хочу дивитись на Донбас в розрізі всіх людей. Я чую кожну бабусю, жінку, маму та дитину.
Вони залишились з Україною. Вони хочуть просто вижити. Давайте просто допоможемо. Потрібні люди в Донецьку, Луганську та .. інших містах в зоні АТО. Фінансово не потрібно витрачатись — Ви просто зможете донести їжу та одяг людям, котрі не можуть ходити.
Плз репост та всі побажання допомоги в лічку.
Дякую!
Автор: Iva Repnitska