1 липня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон України №4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який 21 липня 2026 року підписав Президент України ( далі - Закон про ВПО). Після набрання чинності він замінить чинний Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII та визначатиме нові підходи до забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО). Це одна з наймасштабніших змін законодавства у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб з моменту ухвалення першого Закону про ВПО у 2014 році. Важливо! Нова редакція Закону ще не набрала чинності. Попри підписання Президентом України, вона почне діяти лише через три місяці після офіційного опублікування, тобто нова редакція Закону набере чинності 22 жовтня 2026 року. До цього часу всі питання, пов'язані з обліком ВПО, соціальною підтримкою та реалізацією інших прав внутрішньо переміщених осіб, регулюються чинним Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII. Значна частина механізмів, передбачених Законом, потребуватиме додаткового врегулювання Кабінетом Міністрів України, саме тому в цій статті ми окремо звертаємо увагу, які норми вже визначені Законом, а які ще потребують прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Важливо правильно оцінювати значення нового Закону: частина гарантій для ВПО існувала і раніше, тому нижче зосередимося саме на тих положеннях, які змінюють або доповнюють чинне регулювання та матимуть практичне значення для ВПО після 22 жовтня 2026 року.
Позиція Донбас SOS
Юристи ГО «Донбас SOS» долучалися до обговорення законопроєкту №12301 та підготовки пропозицій до нього. Разом з іншими правозахисними організаціями ми включали законопроєкт до Дорожньої карти законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та підтримували його ухвалення.
Що таке Дорожня карта?
Це спільний аналітичний документ правозахисних організацій, у якому визначаються законодавчі ініціативи, що є найбільш важливими для забезпечення та відновлення прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. До неї включаються законопроєкти, які потребують якнайшвидшого розгляду Верховною Радою України, оскільки їх ухвалення має практичне значення для сотень тисяч громадян.
Включення законопроєкту №12301 до Дорожньої карти означало, що правозахисні організації вважали його одним із пріоритетних у сфері захисту прав ВПО та підтримували його якнайшвидше ухвалення.
Для нас принципово важливо, щоб законодавство про ВПО враховувало реальні потреби людей: доступ до пенсій, житла, соціальних послуг, освіти, медичної та психологічної допомоги, а також можливість повноцінної участі у житті громад, де вони фактично проживають.
А тепер детальніше розберемо, що саме зміниться для ВПО після 22 жовтня 2026 року.
-
Повторно підтверджувати попереднє місце проживання вже взятим на облік ВПО не потрібно .
Одна з найбільш практичних змін нового Закону і вона стосується ситуацій, коли людина вже була взята на облік як ВПО, але згодом під час вирішення питань, пов’язаних з обліком, у неї знову виникала необхідність підтверджувати, що до переміщення вона фактично проживала на відповідній території.
Новий Закон прямо передбачає: якщо людину вже взяли на облік як ВПО, повторно підтверджувати факт проживання на території, з якої вона перемістилася, не потрібно. Підтвердженням будуть дані, які вже містяться в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО.
Це особливо важливо, наприклад, для ВПО, які перебувають на обліку ще з 2014 року, а також для тих, у кого зареєстроване місце проживання не збігалося з місцем, де вони фактично жили до переміщення.
Наприклад: людина до повномасштабного вторгнення фактично проживала на тимчасово окупованій території України, але під час навчання зареєструвала місце проживання у гуртожитку в іншому населеному пункті.
Якщо держава вже перевірила ці обставини та взяла людину на облік як ВПО, під час подальших процедур ій не доведеться знову доводити той самий факт.
Простіше кажучи: якщо держава вже один раз встановила факт, необхідний для взяття людини на облік як ВПО, повторно доводити його не потрібно.
2. Повідомити про зміну місця проживання можна буде протягом 30 календарних днів
Новий Закон збільшує строк, протягом якого ВПО має повідомити державу про зміну свого місця проживання.
Зараз ВПО має зробити це протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання.
Після 22 жовтня цей строк становитиме 30 календарних днів.
Таке саме правило діятиме, якщо людина повернеться до покинутого місця проживання. Про переїзд або повернення потрібно буде повідомити відповідний орган або ЦНАП протягом 30 календарних днів з дня прибуття.
Наприклад: якщо після 22 жовтня ВПО переїде з однієї громади до іншої, повідомити про нове місце проживання потрібно буде не протягом нинішніх 10 днів, а протягом 30 календарних днів.
Як саме потрібно буде повідомляти про такі зміни, ще має визначити Кабінет Міністрів України.
3. Замість довідки ВПО з’явиться витяг з Єдиної інформаційної бази
Новий Закон запроваджує витяг з Єдиної інформаційної бази даних про ВПО як документ, що підтверджуватиме:
- взяття людини на облік як ВПО;
- факт внутрішнього переміщення;
- місце проживання ВПО.
Отримати його можна буде в електронній або паперовій формі, причому обидві матимуть однакову юридичну силу. Це не означає, що після 22 жовтня всім потрібно буде терміново міняти довідки ВПО.
Важливо! Якщо у вас уже є довідка ВПО, вона залишатиметься дійсною. Спеціально замінювати її на витяг не потрібно. За бажанням людина зможе отримати витяг замість раніше виданої довідки.
Крім того, ВПО матимуть можливість безоплатно переглядати власні дані, внесені до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО, зробити це можна буде через відповідний електронний кабінет.
Також Закон передбачає електронну взаємодію Єдиної інформаційної бази даних про ВПО з іншими державними інформаційними системами. Такий інформаційний обмін має забезпечити можливість оцінювання потреб ВПО, ступеня їх задоволення та інтеграції, а на практиці може спростити взаємодію людини з державними органами, оскільки частину відомостей, які вже містяться в державних інформаційних системах, можна буде отримувати шляхом інформаційного обміну. Порядок такої взаємодії ще має визначити Кабінет Міністрів України.
На практиці такий інформаційний обмін може зменшити необхідність повторного подання окремих відомостей, якими держава вже володіє.
Але як саме працюватиме такий обмін даними, ще має визначити Кабінет Міністрів України.
4. Пенсії ВПО: що змінюється у пенсійному забезпеченні
Новий Закон окремо закріплює важливий принцип: статус ВПО не повинен створювати для людини додаткових обмежень у реалізації права на пенсію.
Так, для осіб, які перебувають на обліку як ВПО, умови призначення, виплати, перерахунку пенсії або переведення на інший вид пенсії не можуть передбачати додаткових або відмінних від загального порядку вимог і процедур, які обмежують реалізацію або звужують право людини на пенсійне забезпечення.
Змінюється і спеціальна норма Закону про пенсійне страхування
Окремо Закон №4924-IX вносить важливу зміну до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З пункту 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону виключаються слова «або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію».
Наразі пункт 14-4 встановлює спеціальні правила виплати пенсій для громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, а також для тих, хто під час тимчасової окупації виїхав на підконтрольну Україні територію. Зокрема, ця норма пов’язує виплату української пенсії з неодержанням пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Після набрання чинності новим Законом сам факт того, що людина виїхала з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію, більше не буде підставою для застосування до неї цього спеціального правила.
Тобто з цієї норми приберуть окрему категорію пенсіонерів — тих, хто виїхав з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію.
Це відповідає загальному принципу нового Закону: сам факт внутрішнього переміщення не повинен створювати для людини додаткові вимоги при отриманні пенсії.
Заборгованість з пенсійних виплат
Ще одна важлива норма стосується пенсійної заборгованості. Новий Закон прямо передбачає, що держава вживає всіх можливих заходів для забезпечення своєчасної виплати пенсій ВПО та погашення заборгованості з пенсійних виплат, у тому числі за рішенням суду.
Для частини пенсіонерів-ВПО це питання залишається невирішеним роками: люди зверталися до суду, отримували рішення на свою користь, але це не завжди означало фактичне отримання всієї заборгованості.
Тому важливо, що обов’язок держави вживати заходів для погашення таких боргів тепер прямо закріплений у Законі.
Зверніть увагу! Це не означає, що 22 жовтня вся накопичена заборгованість автоматично буде виплачена.
Закон встановлює таку гарантію, але її реалізація на практиці залежатиме, зокрема, від механізму здійснення виплат та їх фінансування.
5. Державна підтримка ВПО більше пов’язуватиметься з оцінюванням потреб
Новий Закон передбачає, що при обліку ВПО враховуватиметься не лише сам факт переміщення, а й потреби людини, наскільки вони задоволені та як людина інтегрувалася за новим місцем проживання.
Передбачається, що державна підтримка надаватиметься з урахуванням результатів такого оцінювання.
Ідея такого підходу полягає в тому, щоб підтримка враховувала реальні потреби конкретної людини або сім’ї, а не лише наявності довідки ВПО.
Поки що залишається багато практичних питань: хто проводитиме оцінювання, за якими критеріями, які відомості враховуватимуться та як результат впливатиме на право на конкретні види підтримки. Відповіді на них має дати Кабінет Міністрів України, який визначатиме порядок проведення такого оцінювання.
Тому поки не варто трактувати цю норму як автоматичну зміну чи припинення конкретних виплат ВПО, для цього необхідно бачити механізм, який буде затверджений Урядом.
6. ВПО вважатиметься жителем громади за місцем обліку для реалізації своїх прав
Новий Закон передбачає, що для реалізації своїх прав і свобод ВПО вважається такою, що постійно проживає у населеному пункті за адресою, за якою її взято на облік. Це важливий крок від сприйняття ВПО як людини, яка лише «тимчасово перебуває» у певній громаді, до визнання її зв’язку з громадою, де вона фактично живе.
Наприклад: людина могла виїхати з Донецька у 2014 році та вже понад десять років жити в іншому місті. Формально її покинуте місце проживання залишається пов’язаним з Донецьком, але її повсякденне життя — робота, навчання дітей, отримання послуг давно відбувається в іншій громаді.
Саме тому нова норма важлива для реалізації прав ВПО за місцем їхнього фактичного життя та обліку. Цю норму не варто тлумачити ширше, ніж написано в Законі: йдеться саме про визнання постійного проживання для реалізації прав і свобод, а не, наприклад, про автоматичну зміну зареєстрованого місця проживання людини.
7. Житло для тимчасового проживання: для окремих категорій ВПО строк безоплатного проживання не обмежуватиметься
Новий Закон окремо регулює питання забезпечення ВПО житлом для тимчасового проживання та передбачає додаткову гарантію для окремих категорій переселенців.
Для категорій ВПО, які визначить Кабінет Міністрів України, строк безоплатного тимчасового проживання не обмежуватиметься під час воєнного або надзвичайного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування.
Ця гарантія діятиме, якщо не змінилися обставини, через які людина була змушена переміститися, і вона не набула іншого місця проживання.
Важливо! Закон не визначає, які саме категорії ВПО матимуть право користуватися житлом для тимчасового проживання без обмеження строком. Такий перелік ще має встановити Кабінет Міністрів України, тому наразі не можна стверджувати, що ця гарантія поширюватиметься на всіх ВПО, які проживають у такому житлі.
Також важливо не плутати житло для тимчасового проживання з місцями тимчасового проживання (МТП).
МТП можуть облаштовуватися, наприклад, у модульних містечках, гуртожитках, готелях та інших придатних для проживання приміщеннях. Правила їх роботи та користування такими приміщеннями визначає Кабінет Міністрів України.
Тому нову норму не слід розуміти як автоматичне право всіх ВПО безстроково та безоплатно проживати в МТП.
Для практичного застосування цієї гарантії потрібно дочекатися відповідних рішень Уряду.
8. Дитина, народжена після переміщення батьків, не вважатиметься ВПО
Новий Закон змінює правила для дітей, які народилися вже після внутрішнього переміщення їхніх батьків або одного з них.
Така дитина не вважатиметься ВПО лише тому, що її батьки або один із них мають статус ВПО.
Логіка норми полягає в самому визначенні внутрішнього переміщення, яке пов’язане не із сімейними відносинами, а із фактом внутрішнього переміщення. Закон визначає ВПО як особу, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, тимчасову окупацію чи інші визначені законом обставини та перемістилася в межах території України.
Але тут принципово важлива друга частина норми
відсутність у дитини довідки ВПО не означає, що її взагалі не враховуватимуть при визначенні підтримки сім’ї.
Закон прямо передбачає, що підтримка ВПО має забезпечуватися з урахуванням факту народження дитини або дітей після внутрішнього переміщення.
Наприклад: якщо обоє батьків або один із них є ВПО, а дитина народилася вже після їхнього переміщення, батьки своїх довідок ВПО не втрачають, проте дитина за новим Законом не вважатиметься ВПО і взяти її на облік як ВПО лише на підставі того, що батьки або один із них є ВПО, буде неможливо.
В той же час, важливо зафіксувати, держава має забезпечувати підтримку такої сім’ї з урахуванням факту народження дитини після внутрішнього переміщення батьків або одного з них.
Тобто можливість користуватися відповідними державними та місцевими програмами і заходами підтримки має враховувати не довідку ВПО самої дитини, а факт внутрішнього переміщення її батьків або одного з них та народження дитини після такого переміщення.
А що буде з дітьми, які народилися після переміщення батьків, але вже мають довідку ВПО?
Якщо дитина народилася після внутрішнього переміщення батьків та до 22 жовтня 2026 року вже була взята на облік як ВПО і отримала довідку, сам факт набрання чинності новим Законом не означає автоматичного анулювання такої довідки. Перехідні положення Закону №4924-IX прямо передбачають, що довідки про взяття на облік ВПО, видані до набрання ним чинності, залишаються чинними та не потребують заміни.
А після 22 жовтня діятиме вже нове правило: дитина, народжена після переміщення батьків або одного з них, не вважатиметься ВПО лише через статус її батьків.
Тобто тут важливо розрізняти дві ситуації:
- уже видані дітям довідки автоматично не скасовуються;
- після 22 жовтня при взятті дітей на облік застосовуватимуться нові правила.
Як саме враховуватиметься факт народження такої дитини при наданні конкретних видів державної та місцевої підтримки сім’ї, залежатиме від приведення відповідних програм і підзаконних нормативно-правових актів у відповідність до нового Закону.
9. Повернення до покинутого місця проживання: Закон передбачає одноразову допомогу
Тут важливо розділити дві речі: право ВПО на добровільне повернення, яке існує вже зараз, та нову одноразову допомогу для такого повернення.
Право на безпечне, добровільне та гідне повернення до покинутого місця проживання є одним із базових принципів захисту ВПО. Новий Закон передбачає конкретний інструмент підтримки такого повернення — надання одноразової допомоги. Її розмір та порядок отримання ще має визначити Кабінет Міністрів України.
Тобто зараз Закон дає відповідь на запитання «Чи буде така допомога?» — так. Але поки немає відповідей на запитання: скільки виплачуватимуть, хто зможе отримати допомогу, куди звертатися та які документи потрібно буде подати.
Важливо! Повернення залишається добровільним.
Запровадження допомоги для повернення не означає, що ВПО зобов’язані повертатися до покинутого місця проживання.
10. Зняття з обліку ВПО: що зміниться
Стаття 12 Закону №1706-VII, вже передбачає низку випадків, коли дія довідки ВПО може бути скасована.
Наприклад, якщо людина сама відмовилася від довідки, повернулася до покинутого місця постійного проживання, виїхала на постійне місце проживання за кордон, подала завідомо недостовірні відомості, а також у визначених законом випадках вчинення кримінальних правопорушень.
Новий Закон №4924-IX змінює та розширює окремі підстави для припинення обліку ВПО.
Серед важливих змін — тривале перебування за межами України та відновлення умов для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання.
Тривале перебування за кордоном
Однією з таких підстав є ситуація, коли людина виїхала за кордон на постійне проживання або з інших причин відсутня на території України більше 90 днів поспіль чи більше 180 днів сукупно протягом року.
Це правило не є абсолютним, закон передбачає виняток для випадків, коли людина перебуває за межами України довше з обґрунтованих причин.
Які саме причини вважатимуться обґрунтованими та скільки часу за таких обставин можна буде перебувати за кордоном без втрати статусу ВПО окремо має визначити Кабінет Міністрів України.
Тому вже зараз важливо знати про встановлені Законом строки: 90 днів поспіль або 180 днів сукупно протягом року, однак остаточно оцінити, як ця підстава працюватиме на практиці, можна буде після ухвалення відповідного урядового регулювання.
Відновлення умов для повернення
Ще однією новою підставою для зняття з обліку є відновлення умов для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання.
Тут дуже важливо: деокупація території сама по собі не означає автоматично, що умови для безпечного повернення вже відновлені.
Для повернення важливими можуть бути безпекова ситуація, стан житла, інфраструктури та інші обставини.
Як саме визначатимуть, що умови для безпечного, добровільного та гідного повернення вже відновлені, має встановити Кабінет Міністрів України.
Тому до затвердження цього порядку зарано говорити, за яких саме обставин людину зможуть зняти з обліку на цій підставі.
Крім того, Закон передбачає важливу гарантію: якщо обставини, через які людину зняли з обліку, зміняться, вона зможе повторно звернутися із заявою про взяття на облік як ВПО.
Отже, нова норма не встановлює автоматичного скасування довідки ВПО після деокупації території. Ключове значення матиме спеціальний порядок визначення факту відновлення умов для безпечного, добровільного та гідного повернення, який ще має затвердити Кабінет Міністрів України.
Що важливо знати вже зараз?
Новий Закон №4924-IX ще не діє. Він набере чинності 22 жовтня 2026 року.
Тому станом на сьогодні:
- чинні довідки ВПО залишаються дійсними;
- міняти довідку лише через прийняття нового Закону не потрібно;
- повторно ставати на облік через ухвалення Закону №4924-IX не потрібно;
- до 22 жовтня 2026 року продовжують застосовуватися чинні правила;
- значна частина нових механізмів ще потребує рішень Кабінету Міністрів України та приведення чинного підзаконного регулювання у відповідність до нового Закону.
Зокрема, має бути оновлений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік ВПО, затверджений постановою КМУ №509, приведений у відповідність Порядок надання допомоги на проживання ВПО, затверджений постановою КМУ №332, визначений порядок встановлення факту відновлення умов для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання, а також прийняті та оновлені інші підзаконні нормативно-правові акти, необхідні для реалізації нового Закону.
Головне завдання найближчих місяців — зробити так, щоб передбачені Законом зміни запрацювали не лише на папері, а й на практиці.
Для цього Уряд має визначити конкретні процедури та правила реалізації окремих положень. Тому до 22 жовтня 2026 року важливо враховувати не лише положення самого Закону, а й подальші рішення, від яких залежатиме його практичне впровадження.
Юристи ГО «Донбас SOS» стежитимуть за цими змінами та обов’язково розповідатимуть про кожен важливий етап.
Нам важливо, щоб до моменту, коли нові правила почнуть застосовуватися на практиці, ВПО мали достатньо часу розібратися у змінах, підготуватися до них та розуміли не лише те, що передбачено Законом, а й те, як його норми працюватимуть у реальному житті.
Якщо залишились питання звертайтеся на Гарячу лінію нашої організації 0 800 309 110 (дзвінки безкоштовні), або напишіть в онлайн приймальню юристів за посиланням. Також ви можете зв’язатися з нами через Viber, WhatsApp або Telegram за номером 093 500 69 18.