«Ми не приймаємо вашу заяву»: як захистити свої права? Частина 1. Що гарантує закон і як правильно подати звернення

Вам усно відмовили у прийнятті заяви, скарги чи звернення? Пояснили, що це «не до нас», «немає підстав», «керівництво не дозволяє» або запропонували прийти іншим разом? На жаль, такі ситуації трапляються досить часто, подібні запитання регулярно надходять і на гарячу лінію ГО «Донбас СОС».

Пам’ятайте! Усна відповідь працівника установи не завжди є офіційним рішенням, а відмова прийняти документ може порушувати ваше право на звернення.

До юристів ГО «Донбас СОС» надходять запитання від громадян, які стикаються з труднощами під час подання письмових звернень до державних органів, органів місцевого самоврядування та інших установ.

Особливо складною така ситуація може бути для внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів, людей з інвалідністю та громадян, які намагаються оформити соціальні виплати, відновити документи, отримати допомогу або захистити свої житлові права.

На перший погляд може здатися, що нічого страшного не сталося: сьогодні документи не прийняли, можна спробувати ще раз завтра, однак на практиці така ситуація іноді має серйозні наслідки. Які саме?

Наприклад, людина може пропустити строк подання заяви на отримання допомоги, не встигнути оскаржити рішення про припинення виплат або втратити можливість підтвердити, що звернулася до установи вчасно.

Саме тому важливо не лише знати, куди звертатися, а й розуміти, як правильно подати документи, підтвердити факт їх отримання та діяти, якщо посадова особа відмовляється їх приймати.

Чи має право посадова особа просто не прийняти звернення? Як діяти, якщо документи повертають без реєстрації? І чому так важливо отримати письмову відповідь? Давайте розбираємося разом.

  1. Право на звернення: що гарантує законодавство?

Право громадян звертатися до органів влади гарантоване статтею 40 Конституції України, відповідно до якої кожен має право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових і службових осіб, а вони, в свою чергу, обов’язані розглянути звернення та надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок подання та розгляду звернень громадян визначається насамперед Законом України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року. Він встановлює, як громадяни можуть подавати заяви, скарги та пропозиції, які вимоги до них висуваються і як відповідні органи повинні їх розглядати.

Важливий нюанс! Не всі заяви та скарги до державних органів розглядаються за однаковими правилами.

Наприклад, строки розгляду документів можуть відрізнятися:

  • звичайне звернення громадянина: розглядається протягом одного місяця, а якщо питання не потребує додаткового вивчення  не пізніше 15 днів, у передбачених законом випадках строк може становити до 45 днів;
  • заява про призначення пенсії: рішення про призначення пенсії або відмову в її призначенні, за загальним правилом, ухвалюється не пізніше 10 днів із дня надходження необхідних документів, також може бути продовжений для додаткової перевірки;
  • заява, що розглядається за Законом України «Про адміністративну процедуру» якщо спеціальним законом не встановлено іншого строку, справа вирішується не більше ніж за 30 календарних днів після надходження заяви, закон також містить окремі правила для складніших процедур і продовження строків.

Пам’ятайте, перш ніж подавати документи, варто з’ясувати, за якою процедурою розглядатиметься ваше питання. Від цього залежать не лише строки отримання відповіді, а й вимоги до заяви та порядок оскарження рішення.

Чому це важливо? Тому що залежно від характеру питання можуть відрізнятися вимоги до документів, способи їх подання, строки розгляду та порядок оскарження рішень.

Зверніть увагу! Право подати звернення не означає, що орган обов'язково ухвалить рішення на користь заявника, але орган зобов'язаний діяти відповідно до законодавства, дотримуватися встановленої процедури та належним чином розглянути подані документи.

Саме тому перед поданням заяви чи скарги варто з’ясувати, який порядок передбачений для вирішення вашого питання, це допоможе правильно підготувати документи та уникнути зайвих труднощів.

  1. Навіщо подавати письмове звернення, якщо можна просто запитати усно?

Давайте уявімо ситуацію: людина звернулася до установи, щоб з’ясувати причину припинення соціальної виплати, а працівник пояснив, що виплату припинено правомірно, і запропонував більше не звертатися.

Питання: чи можна вважати таке пояснення офіційним рішенням? Не обов’язково. Так, дійсно, усна консультація може допомогти з’ясувати загальну інформацію, проте вона не завжди дозволяє встановити, яке саме рішення ухвалено, на якій правовій підставі та як його оскаржити.

Пам’ятайте! Письмове звернення є важливим інструментом захисту прав. Письмове звернення дозволяє:

  • офіційно зафіксувати проблему та дату звернення;
  • викласти обставини й додати підтвердні документи;
  • отримати відповідь із поясненням позиції органу;
  • з’ясувати правові підстави ухваленого рішення;
  • мати документальне підтвердження для подальшого оскарження;
  • контролювати дотримання строків розгляду.

Наприклад, якщо людині усно повідомили, що вона не має права на певну допомогу, доцільно з’ясувати, чи було ухвалено офіційне рішення про відмову, отримати його копію та перевірити правові підстави.

Не забувайте, що усна відмова не повинна ставати кінцевою точкою у вирішенні вашого питання.

  1. Заява, скарга чи пропозиція: у чому різниця?

Закон України «Про звернення громадян» передбачає три основні види звернень:

  • заява (клопотання) — звернення з проханням сприяти реалізації прав та законних інтересів або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в роботі установ.

Приклад: людина просить надати роз’яснення щодо припинення виплати або повідомити про результати розгляду раніше поданих документів.

  • скарга — звернення з вимогою поновити права та захистити законні інтереси, порушені рішеннями, діями чи бездіяльністю органів або посадових осіб.

Приклад: громадянин оскаржує неправомірну відмову посадової особи прийняти його письмове звернення.

  • пропозиція (зауваження) — звернення, у якому громадянин висловлює рекомендації щодо діяльності органів влади, удосконалення їхньої роботи або вирішення суспільно важливих питань.

Приклад: мешканці громади пропонують покращити порядок прийому громадян або зробити інформацію про доступні послуги зрозумілішою.

Юридична порада: потрібно розрізняти звернення громадянина та заяву про надання конкретної адміністративної послуги. 

Наприклад, заява про призначення пенсії, оформлення певної соціальної виплати чи отримання адміністративної послуги може подаватися за спеціальною процедурою, з використанням установленої форми та визначеного переліку документів. У таких випадках застосовуються не лише загальні положення законодавства про звернення громадян, а й спеціальні нормативно-правові акти.

Як зрозуміти, який документ вам потрібно подати?

  • якщо ви хочете отримати роз’яснення, повідомити про проблему або попросити сприяти реалізації вашого права, зазвичай йдеться про заяву чи клопотання;
  • якщо ви вважаєте, що рішенням, діями або бездіяльністю посадової особи порушено ваші права, може йтися про скаргу;
  • якщо ви пропонуєте покращити роботу установи або вирішення певного суспільного питання це вже пропозиція.
Важливо! Назва документа не завжди визначає порядок його розгляду, потрібно враховувати зміст звернення та характер питання. Якщо ви просите орган ухвалити індивідуальне рішення щодо ваших прав, можуть діяти правила адміністративної процедури або спеціального законодавства.
  1. Чи можуть відмовити у прийнятті письмового звернення?

Загальне правило: належним чином оформлене звернення, подане у встановленому порядку, підлягає прийняттю та розгляду.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.

Це означає, що працівник установи не може довільно відмовляти у прийнятті звернення лише тому, що:

  • вважає проблему неважливою;
  • припускає, що громадянину все одно відмовлять;
  • не бажає займатися відповідним питанням;
  • не погоджується з позицією заявника;
  • стверджує, що керівництво не підтримує подання таких звернень.

Наприклад, якщо людина звертається до органу влади з письмовою заявою, а працівник повідомляє: «Ми вже пояснили вам, що нічого не можемо зробити, тому заяву не прийматимемо»,  саме по собі таке пояснення не є передбаченою законом підставою для відмови у прийнятті належно поданого звернення.

Важливо розрізняти відмову у прийнятті звернення та його повернення або залишення без розгляду по суті. Законодавство передбачає випадки, коли звернення після надходження до відповідного органу може бути повернуте заявнику або не розглядатися по суті, наприклад:

  • якщо звернення оформлене без дотримання вимог статті 5 Закону, його повертають із відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження;
  • якщо порушені питання не належать до повноважень органу, звернення протягом п’яти днів пересилається за належністю з повідомленням заявника;
  • якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, його повертають із відповідними роз’ясненнями у п’ятиденний строк;
  • анонімні звернення та окремі інші звернення, визначені статтею 8 Закону, можуть не підлягати розгляду.

Зверніть увагу! Якщо питання не належить до повноважень органу, це не означає, що працівник може просто відмовитися прийняти належно подане звернення зі словами «це не до нас». Для звернень, які розглядаються за Законом України «Про звернення громадян», передбачено процедуру пересилання за належністю з повідомленням заявника.

Ці правила не слід автоматично застосовувати до всіх документів, які громадяни подають до державних органів. Наприклад, для заяв про призначення пенсії, отримання соціальної допомоги або надання адміністративних послуг можуть діяти окремі вимоги до прийняття, оформлення та розгляду документів.

Пам’ятайте! Прийняття звернення не гарантує позитивного вирішення питання, але посадова особа не може довільно відмовляти у прийнятті належно поданого звернення, а будь-які подальші дії щодо його розгляду, повернення або залишення без розгляду повинні відповідати законодавству.

Найголовніше, що потрібно зробити — це правильно оформлювати документи, дотримуватися встановленого порядку їх подання та зберігати підтвердження звернення до установи.

5. Як правильно оформити звернення?

Відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян» у письмовому зверненні необхідно зазначити:

  • найменування органу або посадову особу, якій адресоване звернення
  • прізвище, ім’я, по батькові заявника (за наявності)
  • місце проживання заявника
  • суть порушеного питання, прохання чи вимоги
  • дату та підпис (для письмового звернення в паперовій формі)

У зверненні бажано викладати обставини послідовно: що сталося, коли, до якого органу людина зверталася, яку відповідь отримала та чого саме просить. За потреби можна додати копії документів, що підтверджують наведені обставини.

Для електронного звернення необхідно зазначити адресу електронної пошти, на яку може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з громадянином.

Чи потрібно підписувати електронне звернення електронним підписом?

Відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян», застосування кваліфікованого електронного підпису (КЕП) для звичайного електронного звернення не є обов’язковим.

Практична рекомендація юристів ГО «Донбас СОС»: за можливості радимо підписувати електронні звернення за допомогою КЕП, це дозволяє підтвердити особу заявника та зменшити ризик виникнення питань щодо авторства документа.

Важливо! Відсутність КЕП сама по собі не є підставою для відмови в розгляді звичайного електронного звернення, але звернення має відповідати іншим вимогам законодавства, наприклад, для окремих адміністративних послуг можуть діяти спеціальні правила електронної ідентифікації та підписання документів.

Орієнтовний зразок звернення у разі відмови прийняти документи:

Керівнику [найменування установи]

Від: [ПІБ заявника]

Місце проживання: [адреса]

Контактні дані: [телефон, електронна пошта]

ЗАЯВА

[Дата] я звернувся(лася) до [найменування установи] з метою подання документів щодо [коротко зазначити питання].

Працівник установи відмовився прийняти мою заяву, пояснивши це тим, що [зазначити причину відмови, якщо її повідомили].

У зв’язку з викладеним та з урахуванням вимог чинного законодавства України прошу:

  1. Перевірити обставини відмови у прийнятті моїх документів та повідомити про результати перевірки.
  2. Надати роз’яснення щодо встановленого порядку подання відповідної заяви.
  3. Повідомити правові підстави відмови у прийнятті документів із посиланням на відповідні норми законодавства.
  4. У разі встановлення неправомірності відмови,  вжити заходів для забезпечення можливості подання документів у встановленому порядку.
  5. Надати відповідь на моє звернення у передбачений законодавством строк.

Додатки: [перелік документів за наявності].

  1. Копія заяви, яку працівник установи відмовився прийняти.
  2. …

Дата: [дата складання звернення] 

Підпис: [підпис заявника для паперового звернення] 

Зверніть увагу! Наведений зразок має орієнтовний характер і вже залежно від конкретної ситуації зміст звернення, вимоги та порядок його подання можуть відрізнятися. 

Отже, право на звернення є не просто можливістю поставити запитання державному органу чи подати заяву, а є одним із важливих механізмів захисту своїх прав та законних інтересів.

Пам’ятайте! Усне пояснення працівника установи не завжди замінює офіційне рішення, а припущення про те, що вам «усе одно відмовлять», саме по собі не є законною підставою для неприйняття належним чином оформленого звернення.

Саме тому важливо знати, який документ потрібно подати, дотримуватися встановленого порядку його оформлення та подання, а також зберігати підтвердження звернення до відповідного органу.

Не бійтеся користуватися своїми правами, просити роз’яснення, подавати заяви та вимагати дотримання передбаченої законом процедури не є створенням конфліктної ситуації, це законний спосіб вирішення питання.

А що робити, якщо ви правильно оформили звернення, прийшли до установи, а працівник усе одно відмовляється приймати документи або реєструвати їх?

У другій частині нашого матеріалу розповімо про покроковий алгоритм дій у таких ситуаціях, способи подання скарг, строки розгляду звернень та механізми захисту порушених прав. Також розглянемо типові ситуації, з якими громадяни звертаються на гарячу лінію ГО «Донбас СОС».

Якщо у вас залишилися питання:

  • телефонуйте на Гарячу лінію Донбас SOS: 0 800 309 110 (дзвінки безкоштовні);
  • звертайтеся до онлайн-приймальні юристів Донбас SOS за посиланням: https://www.donbasssos.org/online/;
  • пишіть нам у Viber, WhatsApp або Telegram за номером 093 500 69 18.

Ми поруч, щоб допомогти вам розібратися у правових питаннях та зрозуміти, що робити далі.