Небезпека, яку не завжди видно. Частина 1: вибухонебезпечні предмети та основні правила безпеки

Це перша частина матеріалу ГО «Донбас SOS» про вибухонебезпечні предмети. 

Тут пояснюємо, у чому полягає небезпека та яких правил необхідно дотримуватися. Практичні ситуації для дітей, власників тварин, людей, які повертаються додому, і працівників розглядаємо в частині 2: (ПОСИЛАННЯ НА ЧАСТИНУ 2)

Війна змінила наше уявлення про безпеку і те, що раніше здавалося далеким і малоймовірним, сьогодні стало частиною реальності, у якій живуть мільйони українців. 

Ми навчилися реагувати на повітряні тривоги, шукати укриття та дотримуватися правил поведінки під час обстрілів, проте існують загрози, які не завжди можна побачити чи розпізнати одразу.

Вибухонебезпечні предмети можуть залишатися після бойових дій, ракетних ударів і атак безпілотників. Вони не завжди мають характерний вигляд, а місця їхнього знаходження далеко не завжди позначені попереджувальними знаками і навіть знайома територія не завжди є безпечною.

Головне, що варто усвідомити: для власної безпеки не потрібно вміти розрізняти всі види боєприпасів, але точно потрібно чітко розуміти, як діяти, якщо виникла підозра на небезпеку.

Пам’ятайте! Обізнаність, уважність і своєчасні правильні рішення можуть зберегти найцінніше, — не лише ваше життя, а й життя людей, які поруч.

Юристи ГО «Донбас SOS» підготували матеріал, у якому розповідаємо про основні правила поводження з вибухонебезпечними предметами, законодавче регулювання та практичні дії, які можуть врятувати життя.

Для додаткового ознайомлення рекомендуємо інформаційний матеріал «Правила поводження», розміщений на офіційному сайті Харківської обласної державної адміністраці

 

Головні правила мінної безпеки

Помітили підозрілий предмет? Не наближайтеся, не торкайтеся та повідомте екстрені служби за номером 101, 102 або 112 із безпечного місця.

Підозрюєте, що вже перебуваєте на замінованій території? Негайно зупиніться, не намагайтеся самостійно знайти вихід та викличте допомогу, якщо можете безпечно скористатися телефоном.

Ці прості правила можуть врятувати життя, але не менш важливо розуміти, чому сьогодні мінна небезпека стосується кожного з нас, навіть якщо ми живемо далеко від лінії фронту.

  1. Чому ми порушуємо цю тему саме зараз?

Війна змінила наше розуміння безпеки і звичні місця та повсякденні справи: прогулянки парком, дорога на роботу, відпочинок біля водойм чи повернення додому, — тепер можуть приховувати небезпеку та потребують особливої уважності.

Тривалий час мінну небезпеку переважно пов’язували з районами активних бойових дій, прифронтовими населеними пунктами та територіями, які перебували під окупацією, але повномасштабне вторгнення Російської Федерації суттєво розширило географію ризиків. Масовані ракетні удари, атаки безпілотників, застосування різних видів боєприпасів та наслідки бойових дій створюють небезпеку не лише поблизу лінії фронту, а й у населених пунктах, розташованих за сотні кілометрів від неї.

Особливість вибухонебезпечних предметів полягає в тому, що загроза може зберігатися навіть тоді, коли безпосередня небезпека обстрілу вже минула.

Після ракетних і дронових атак на дорогах, дахах будинків, прибудинкових територіях, у зелених зонах та серед уламків зруйнованих конструкцій можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, небезпечні елементи озброєння й інші залишки війни. Частина таких предметів може бути малопомітною, пошкодженою або прихованою під землею, травою чи будівельним сміттям.

Важливо! Відбій повітряної тривоги означає завершення відповідного сигналу про загрозу, але не підтверджує, що кожна вулиця, подвір’я чи будівля є безпечними. Так само відсутність вибуху після падіння боєприпасу не свідчить про втрату ним небезпечних властивостей.

Існує ще одна обставина, на яку варто звернути особливу увагу, — звичка довіряти знайомому середовищу.

Людина може роками ходити однією дорогою, відпочивати в улюбленому лісі, працювати на власній земельній ділянці або добре знати кожен куточок свого подвір’я, але після обстрілів, бойових дій чи перебування військової техніки попередній досвід уже не може бути безумовною гарантією безпеки.

Особливо гостро проблема постає перед людьми, які повертаються до своїх населених пунктів після евакуації або деокупації. Бажання якнайшвидше оглянути будинок, прибрати подвір’я, відновити господарство чи розпочати ремонт цілком зрозуміле, але саме поспіх і впевненість у тому, що «тут усе знайоме», можуть призвести до небезпечних рішень, якщо територія не пройшла належної перевірки.

Людський фактор: незнайомий металевий предмет може викликати цікавість, уламок безпілотника — бажання сфотографувати його, а підозріла знахідка — спробу самостійно з’ясувати її походження. Людина не завжди усвідомлює, що навіть незначне втручання в окремі види вибухонебезпечних предметів може спричинити вибух.

Отже, знання правил мінної безпеки не повинні обмежуватися людьми, які проживають поблизу бойових дій, вони необхідні батькам і дітям, людям старшого віку, власникам домашніх тварин, працівникам комунальних і дорожніх служб, будівельникам, аграріям та всім, хто перебуває на територіях, які могли зазнати вибухонебезпечного забруднення.

Мінна небезпека має ще одну важливу особливість: її наслідки можуть виходити далеко за межі однієї необережної дії, бо спроба самостійно оглянути чи перенести підозрілий предмет здатна поставити під загрозу не лише людину, яка його виявила, а й тих, хто перебуває поруч або намагатиметься прийти на допомогу.

Отже, правила мінної безпеки необхідно знати кожному, незалежно від місця проживання, адже необережне поводження з підозрілим предметом може поставити під загрозу не лише власне життя, а й життя людей поруч.

 

  1. Що таке вибухонебезпечні предмети та чому вони небезпечні?

Вибухонебезпечні предмети (далі — ВНП) — боєприпаси, вибухові пристрої та інші предмети, які містять вибухові речовини або здатні спричинити вибух за певних умов.

Що може становити небезпеку?

  • міни — протипіхотні та протитранспортні
  • боєприпаси — артилерійські снаряди, мінометні міни, гранати
  • нерозірвані ракети та інші боєприпаси, які не спрацювали після застосування
  • касетні суббоєприпаси — вибухонебезпечні елементи, які можуть залишатися на місцевості після застосування касетних боєприпасів
  • саморобні вибухові пристрої та предмети-пастки — можуть бути замасковані під звичайні речі
  • вибухонебезпечні залишки війни — включно з небезпечними компонентами ракет і безпілотників.

Зверніть увагу! Небезпечний предмет не обов’язково виглядає як боєприпас. 

Існують поширені хибні уявлення, які можуть коштувати життя:

  • «маленький, отже, безпечний», неправда, навіть невеликі боєприпаси можуть спричинити тяжкі травми;
  • «іржавий або пошкоджений, уже не вибухне», неправда, час, корозія та пошкодження не гарантують втрати вибухонебезпечних властивостей;
  • «не вибухнув під час падіння, значить, не спрацює», неправда, нерозірвані боєприпаси можуть залишатися небезпечними роками;
  • «схожий на звичайний уламок, можна підняти», небезпечно, не кожен уламок містить вибухові речовини, проте без спеціальної підготовки та обладнання неможливо надійно встановити його безпечність.

Пам’ятайте! Зовнішній вигляд, розмір, стан і тривалість перебування предмета на місцевості не дозволяють визначити, чи безпечний він. Якщо походження знахідки невідоме або виникла підозра, що вона може бути вибухонебезпечною, не намагайтеся перевіряти її самостійно.

НЕ ПІДХОДЬТЕ. НЕ ТОРКАЙТЕСЬ. ПОВІДОМТЕ ФАХІВЦІВ.

Рекомендуємо ознайомитися!

Для кращого розуміння можливих загроз та правильних дій у небезпечних ситуаціях радимо ознайомитися з інформаційними матеріалами ДСНС «Правила поведінки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів».

 

  1. Що говорить законодавство України?

Хто відповідає за розмінування територій? Як населення повинні попереджати про небезпеку? Яких правил зобов’язані дотримуватися громадяни?

В Україні діє система правового регулювання, яка визначає повноваження державних органів, порядок проведення протимінних заходів та основні засади захисту населення.

Розглянемо ключові нормативно-правові акти та їхнє практичне значення:

А) Протимінна діяльність: хто і за що відповідає?

Закон України «Про протимінну діяльність в Україні» від 06.12.2018 №2642-VIII

Визначає правові та організаційні засади протимінної діяльності, яка охоплює:

  • обстеження територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
  • проведення робіт із розмінування;
  • інформування населення про ризики;
  • здійснення інших заходів для зменшення вибухонебезпечного забруднення та його наслідків.

Що важливо для громадян? Виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів потребують спеціальної підготовки, самостійно проводити такі роботи не можна.

Б) Цивільний захист: які обов’язки мають громадяни?

Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI

Регулює захист населення і територій від надзвичайних ситуацій, організацію оповіщення та заходів цивільного захисту.

Особливу увагу звертаємо на статтю 21 Кодексу, вона передбачає обов’язки громадян щодо дотримання правил безпеки та поведінки в надзвичайних ситуаціях.

Що важливо для громадян? Дотримання встановлених правил безпеки, законних вимог уповноважених служб та обмежень доступу до небезпечних територій є складовою особистої відповідальності кожного.

В) Попереджувальні знаки: як позначають небезпечні території?

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №372

Затверджує Правила позначення небезпек, пов’язаних із мінами та вибухонебезпечними предметами, як наслідками війни.

Правила визначають вимоги до попередження населення, позначення та огородження небезпечних територій, вони викладені в редакції постанови КМУ від 19.12.2023 №1332.

Що важливо для громадян? Попереджувальні знаки та огородження не можна ігнорувати, переміщувати чи прибирати, але і відсутність таких позначень не гарантує безпечності території.

Г)  Знешкодження боєприпасів: хто має право виконувати небезпечні роботи?

Спільний наказ МВС та Міноборони від 21.12.2022 №833/443

Затверджує Порядок здійснення першочергових заходів щодо знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів на території України та організації взаємодії під час їх виконання. Документ регулює діяльність уповноважених служб, порядок організації відповідних заходів та їхню взаємодію.

Що важливо для громадян? Людина, яка виявила підозрілий предмет, не повинна самостійно визначати спосіб його знешкодження чи намагатися перемістити знахідку, необхідно повідомити відповідні служби.

Д)  Де знайти практичні правила безпеки?

Окрім нормативно-правових актів, рекомендуємо користуватися офіційними роз’ясненнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій. На інформаційному порталі ДСНС «Безпека» розміщено рекомендації щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, дій після обстрілів та інших небезпечних ситуацій.

Юридична порада! Законодавство визначає, хто відповідає за протимінну діяльність, як організовується захист населення та які правила безпеки необхідно виконувати.

Для громадян основний принцип залишається незмінним: не намагатися самостійно усунути небезпеку, а своєчасно повідомляти уповноважені служби та виконувати їхні вказівки.

 

  1. Головне правило: НЕ ПІДХОДЬ, НЕ ЧІПАЙ, ПОВІДОМЛЯЙ. 

 

Уявіть звичайну ситуацію: дорогою додому ви помітили незнайомий металевий предмет, він може нагадувати уламок техніки, деталь механізму або взагалі не викликати підозри.

Як зрозуміти, чи становить він небезпеку? Самостійно визначати походження та безпечність знахідки не потрібно, навіть якщо предмет здається нешкідливим, будь-яка спроба наблизитися, підняти чи оглянути його може мати небезпечні наслідки.

5 кроків, які можуть врятувати життя:

  • ЗУПИНІТЬСЯ: не наближайтеся до підозрілого предмета і не намагайтеся обійти його, щоб краще роздивитися, прочитати маркування чи зробити фотографію;
  • НЕ ТОРКАЙТЕСЯ: категорично заборонено піднімати, перевертати, пересувати, розбирати або перевіряти предмет ногою, палицею чи іншими речами;
  • ОБЕРЕЖНО ВІДІЙДІТЬ: якщо немає ознак мінування навколишньої території та існує безпечний шлях відходу, відійдіть у напрямку, звідки прийшли;

Якщо ви перебуваєте поза потенційно замінованою ділянкою та маєте відомий безпечний маршрут, відійдіть від підозрілого предмета на безпечну відстань, за можливості скористайтеся укриттям і дотримуйтеся вказівок рятувальників.

  • ПОПЕРЕДЬТЕ ІНШИХ: перебуваючи в безпечному місці, попередьте людей поблизу про можливу небезпеку і не дозволяйте дітям, перехожим або тваринам наближатися до знахідки. Не повертайтеся до предмета, щоб самостійно встановити огорожу чи попереджувальні знаки.
  • ПОВІДОМТЕ СПЕЦІАЛЬНІ СЛУЖБИ:  зателефонуйте:

101 — Державна служба України з надзвичайних ситуацій;

102 — Національна поліція України;

112 — єдиний номер екстреної допомоги.

Повідомте місце знахідки, найближчі орієнтири, що саме ви помітили та чи перебувають поруч інші люди, не наближайтеся повторно для уточнення інформації, дочекайтеся вказівок фахівців і не перешкоджайте їхній роботі.

ОСОБЛИВА СИТУАЦІЯ: якщо ви опинилися на потенційно замінованій території і навколо помітні міни, підозрілі предмети, розтяжки або інші ознаки мінування, діє інший алгоритм:

  1. Негайно зупиніться, не робіть наступних кроків.
  2. Не шукайте вихід самостійно, навіть шлях, яким ви прийшли, не можна вважати гарантовано безпечним.
  3. Попередьте людей поруч, щоб вони не наближалися до вас.
  4. Викличте допомогу за номером 101 або 112, якщо можете безпечно скористатися телефоном.
  5. Залишайтеся на місці та виконуйте вказівки рятувальників, не намагайтеся самостійно перевіряти землю чи знешкоджувати предмети.

Запам’ятайте! Ваша мета  не з’ясувати, що саме ви знайшли, а не допустити небезпечного контакту та передати інформацію спеціалістам. Жодна цікавість, фотографія чи бажання самостійно допомогти не виправдовують ризику для людського життя.

 

  1. Чого категорично не можна робити?

Іноді небезпеку створює не сама знахідка, а рішення людини наблизитися до неї, перевірити, перенести або забрати із собою.

Шість поширених помилок, яких необхідно уникати:

  1. «Підніму, щоб краще роздивитися». Не торкайтеся підозрілих предметів руками, ногами, палицями чи іншими речами, заборонено перевертати, перекочувати, кидати або розбирати знахідку. Навіть незначний механічний вплив на окремі види боєприпасів може спричинити вибух.
  2. «Приберу, щоб нікому не заважало». Не намагайтеся витягнути предмет із землі, води, трави або завалів, не  переносьте його в інше місце, навіть якщо він лежить посеред дороги чи дитячого майданчика.

Пам’ятайте! Бажання захистити інших не повинно перетворюватися на додаткову загрозу, повідомте відповідні служби та попередьте людей із безпечного місця.

  1. «Заберу на пам’ять або здам на металобрухт». Уламки ракет, безпілотників, залишки боєприпасів та інші невідомі металеві предмети не можна збирати як сувеніри чи використовувати для господарських потреб, так як зовнішній вигляд не дозволяє встановити, чи містить знахідка небезпечні компоненти.
  2. «Зроблю фото або відео». Не наближайтеся до підозрілих предметів заради фотографії, відеозйомки чи публікації в соціальних мережах, жоден кадр не вартий ризику для життя. Для повідомлення рятувальникам достатньо описати місце знахідки та найближчі орієнтири, не повертаючись до предмета.
  3. «Спробую перевірити, чи він працює». Категорично заборонено бити, нагрівати, підпалювати, кидати у вогонь або будь-яким іншим способом випробовувати підозрілий предмет. Не намагайтеся самостійно знешкодити знахідку, навіть якщо маєте технічні знання або раніше бачили подібні боєприпаси.
  4. «Позначу небезпечне місце самостійно». Не повертайтеся до знахідки, щоб встановити табличку, сигнальну стрічку чи огорожу безпосередньо біля неї. Попереджайте інших із безпечного місця, а організацію огородження та подальші заходи залиште уповноваженим службам.

Окреме застереження! Якщо є підозра на вибуховий пристрій, не користуйтеся мобільним телефоном або радіозв’язком безпосередньо біля нього. Для повідомлення екстрених служб спочатку відійдіть у безпечне місце, якщо маршрут відходу не викликає підозри щодо мінування.

Пам’ятайте! Навіть добрі наміри не виправдовують небезпечних дій, не намагайтеся самостійно знешкоджувати підозрілі предмети, бо це завдання уповноважених фахівців.

 

  1. Де можна натрапити на вибухонебезпечні предмети?

Небезпека не завжди починається там, де встановлено попереджувальний знак, вибухонебезпечні предмети можуть залишатися непомітними серед звичайних речей, у місцях щоденних прогулянок, роботи чи відпочинку.

Особливої уважності потребують такі території:

  • міста та житлові квартали після обстрілів: двори, тротуари, дороги, дитячі майданчики, дахи будинків, прибудинкові території та зелені зони. Після ракетних і дронових атак тут можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, небезпечні уламки та компоненти озброєння;
  • ліси, лісосмуги та поля: особливо небезпечними можуть бути місця, де тривали бойові дії, розташовувалися військові позиції або пересувалася військова техніка. Міни та інші боєприпаси можуть бути приховані рослинністю, ґрунтом або опалим листям;
  • узбіччя доріг і ґрунтові шляхи: небезпечні предмети можуть знаходитися у траві, землі, кущах чи смітті. Не варто сходити з перевіреного маршруту на територіях із ризиком мінування, навіть якщо потрібно лише обійти перешкоду або скоротити шлях; 
  • покинуті та пошкоджені будівлі: зруйновані будинки, підвали, господарські споруди, гаражі та залишені приміщення. Серед завалів можуть перебувати боєприпаси, а самі конструкції будівель створювати додаткову небезпеку;
  • водойми та прибережні території: річки, озера, ставки, береги та прибережні зарості, особливо в районах, які постраждали від бойових дій. Вибухонебезпечні предмети можуть перебувати під водою, у мулі або серед каміння, не намагайтеся самостійно діставати незнайомі знахідки;
  • покинуті речі та предмети невідомого походження: сумки, коробки, пакунки, іграшки та інші залишені речі. Не кожен такий предмет є вибухонебезпечним, проте за підозрілих обставин він може становити загрозу, тому не відкривайте, не переміщуйте та не перевіряйте його вміст самостійно.

Касетні боєприпаси — серйозна небезпека, після застосування касетних боєприпасів окремі суббоєприпаси можуть не вибухнути та залишитися розкиданими на значній території.

Зверніть увагу! Виявлення одного підозрілого предмета не означає, що поблизу немає інших, тому не намагайтеся обстежувати місцевість або шукати додаткові знахідки.

Отже, знайома місцевість не завжди означає безпечну і якщо територія постраждала від бойових дій, обстрілів або є підозра на вибухонебезпечне забруднення, не покладайтеся лише на власний досвід чи відсутність попереджувальних знаків.

 

  1. Що робити після ракетного або дронового обстрілу? Повітряна тривога закінчилася, чи означає це, що небезпека минула?

Відбій повітряної тривоги не гарантує безпечності території, яка зазнала обстрілу. На місцях влучань або падіння уламків можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, небезпечні компоненти ракет і безпілотників, пошкоджені конструкції та інші загрози. Після атаки важливо оцінювати не лише факт завершення тривоги, а й обстановку навколо та повідомлення відповідних служб.

Шість правил безпечної поведінки після обстрілу

  1. Не поспішайте до місця влучання. Навіть якщо вибух стався неподалік вашого будинку, не наближайтеся до місця події з цікавості, для фотографування чи огляду пошкоджень, не заважайте роботі рятувальників.
  2. Не ігноруйте огородження. Сигнальні стрічки, тимчасові огорожі та обмеження доступу встановлюють для захисту людей. Не заходьте за них, навіть якщо вам потрібно потрапити додому, забрати автомобіль або особисті речі.
  3. Обирайте безпечний маршрут. Уникайте місць падіння уламків, пошкоджених ділянок і територій, доступ до яких обмежено. Якщо є ризик вибухонебезпечного забруднення, не сходьте на неперевірені узбіччя, у траву чи кущі.
  4. Не торкайтеся уламків. Залишки ракет і безпілотників можуть містити небезпечні компоненти, не піднімайте їх, не переносьте та не забирайте із собою.
  5. Не заходьте до пошкоджених будівель. Після вибухів існує ризик обвалення конструкцій, падіння уламків та інших небезпечних наслідків. Не повертайтеся до пошкоджених приміщень, доки відповідні служби не підтвердять можливість безпечного доступу.
  6. Повідомляйте про підозрілі знахідки. Якщо помітили предмет, який може становити вибухову небезпеку, не наближайтеся до нього та повідомте екстрені служби: 101 — ДСНС; 102 — поліція; 112 — єдина система екстреної допомоги.

Зверніть увагу! Якщо уламок упав на подвір’я, автомобіль або дах будинку? Не намагайтеся прибрати його самостійно! Навіть якщо основний вибух уже відбувся, окремі залишки озброєння можуть зберігати вибухонебезпечні властивості, а пошкоджені конструкції можуть бути нестійкими.

Не знімайте уламки з дерев, дахів, автомобілів та інших поверхонь, не доручайте такі роботи сусідам, працівникам комунальних служб або знайомим без відповідної підготовки та повноважень.

Виявили підозрілий уламок, залиште його недоторканим, відійдіть безпечним маршрутом і повідомте фахівців.

Головне правило: завершення обстрілу не означає автоматичного усунення його небезпечних наслідків. Перш ніж повертатися до звичних справ у районі, який постраждав від атаки, переконайтеся, що немає повідомлень про обмеження доступу чи інші загрози. Дотримуйтеся рекомендацій ДСНС, поліції та місцевої влади.

 

  1. Як розпізнати небезпечну територію?

 

Чи завжди замінована територія має попереджувальні знаки? Ні, небезпечна ділянка може виглядати як звичайна дорога, поле, лісова стежка або подвір’я. Тому важливо знати, які позначення попереджають про загрозу та чому їхня відсутність не гарантує безпеки.

На що звертати увагу?

а) офіційні попереджувальні знаки. На небезпечних територіях можуть встановлюватися:

  • таблички з написами «НЕБЕЗПЕЧНО! МІНИ!» або іншими застереженнями;
  • спеціальні знаки із символами мінної небезпеки;
  • огорожі та інші засоби обмеження доступу.

Що робити? Не заходьте на позначену територію, не обходьте огорожі та не переміщуйте попереджувальні знаки.

б) тимчасові та саморобні попередження. Іноді про небезпеку повідомляють за допомогою підручних засобів:

  • сигнальних стрічок;
  • саморобних табличок і написів;
  • гілок, стрічок або інших помітних позначень.

Що робити? Сприймайте будь-яке повідомлення про можливе мінування серйозно, навіть якщо позначення виглядає неофіційним.

в) території без попереджувальних знаків. Найбільш підступна ситуація, коли жодних позначень немає. Не всі небезпечні ділянки можуть бути своєчасно виявлені, обстежені та огороджені, особливої обережності потребують місця, де відбувалися бойові дії, розташовувалися військові позиції або є відомості про можливе мінування.

Що робити? Не вважайте територію безпечною лише через відсутність знаків. Якщо є підозра на мінування, не заходьте на неперевірену ділянку.

Але потрібно пам’ятати, що навіть відсутність офіційного повідомлення про мінну небезпеку не є підтвердженням того, що конкретна ділянка пройшла необхідне обстеження.

ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО: попереджувальний знак означає небезпеку, але відсутність знака не означає безпеку. Не перевіряйте підозрілі території самостійно та не ризикуйте життям заради скорочення маршруту чи доступу до майна.

Висновок до першої частини

Небезпечний предмет не обов’язково має вигляд боєприпасу, а відсутність попереджувальних знаків не гарантує безпечності території. Найважливіше це не наближатися до підозрілих знахідок, не торкатися їх і повідомляти екстрені служби, і якщо є підозра, що ви вже перебуваєте на замінованій території, зупиніться та не намагайтеся самостійно знайти вихід.

У другій частині розповідаємо, як застосовувати ці правила на практиці: під час прогулянок із дітьми та тваринами, повернення додому, виконання робіт, а також у разі нещасного випадку.

ПРОДОВЖЕННЯ — ЧАСТИНА 2: (ПОСИЛАННЯ НА ЧАСТИНУ 2)

 

Екстрені служби: 101 (ДСНС), 102 (поліція), 112 (єдина система екстреної допомоги).

Правові консультації ГО «Донбас SOS»: 0 800 309 110 (безкоштовно); онлайн-приймальня: https://www.donbasssos.org/online/; Viber / WhatsApp / Telegram: 093 500 69 18.