У тіні призову: що робити, коли вас затримують для строкової служби

За ст.65 Конституції, громадяни України зобов’язані захищати Вітчизну. Для цього громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Ключовим законом, що регулює військову службу єЗакону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі «Закон»).  Згідно з ч.6 ст.2 цього Закону, однією з форм такої служби є строкова військова служба. На таку службу за загальним правилом «призиваються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу». Однак Указом Президента було змінено вік призовників. У 2019 році призивають чоловіки старше 20 років (а не 18). Цим же Указом закріплено, що весняний призов відбуватиметься до 30 червня, а осінній – з 1 жовтня по 31 грудня.

Призов здійснюється військовими комісаріатами на основі даних отриманих в результаті військового обліку. Військовий облік проводиться за місцем проживання особи. Призовники, які змінили місце проживання, зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік за новим місцем проживання. У разі порушення цієї норми, призовник несе адміністративну відповідальність, що тягне за собою попередження, а повторне (після попередження) ухилення від військового обліку становить злочин за ст. 337 Кримінального кодексу України, із максимальним покаранням у вигляді 6 місяців арешту.

Оповіщення призовників здійснюється військкоматами шляхом вручення повісток. Вручати повістки можуть лише уповноважені особи, а саме представники військкомату особисто та через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних  і  міських  рад,  де  немає   військових   комісаріатів, керівників підприємств,  установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності. Зауважимо, що працівників поліції в цьому переліку немає. Повістка повинна бути вручено особисто в руки призовникові, що сам призовник має підтвердити своїм підписом. У разі відмови призовника поставити підпис, уповноважена особа складає акт про відому призовника та передає акт в поліцію для притягнення призовника до адміністративної відповідальності. Неявка призовника за повісткою тягне за собою притягнення його до адміністративної відповідальності та штраф (який зростає з повторним порушення).

У разі, якщо призовник пройшов медкомісію, був визнаний придатним та отримав нову повістку уже безпосередньо про призов на військову службу, неявка на місце збору новобранців становитиме ухилення від призову на військову службу та тягнутиме за собою кримінальну відповідальність з максимальним покаранням – обмеженням волі на строк до 3 років (ст. 335 Кримінального кодексу України). Тобто головне, що відрізняє підстави для адміністративної та кримінальної відповідальності є етап призову, на якому перебуває призовник, а відповідно і формулювання у повістці. Якщо в ціль прибуття у повістці сформульована як «для уточнення облікових даних» чи «для проходження медкомісії», то вона не вважається повісткою про призов.

Частиною 3 ст.38 Закону передбачено, що за зверненнями військкомату органи Національної поліції «у встановленому законом порядку зобов’язані проводити розшук, затримання і доставку до військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку». Тобто поліція може проводити затримання тих, хто ухиляється від військового обов’язку виключно на запит військкомату. Також у разі виявлення поліцейськими призовника, який постійно проживає у іншому місці, ніж те, де стоїть на військовому обліку, вони зобов’язані впродовж 2 тижнів повідомити про це місцевий військкомат.

Призовники, що належать до ВПО

Особа, яка стоїть на військовому обліку на тимчасово окупованих територіях та переїхала на нове місце проживання, як і всі інші, повинна протягом семи днів з моменту переїзду на постійне місце проживання стати на облік у місцевий військкомат. Невиконання цієї норми тягне за собою попередження та у разі ухилення особи від військового обліку повторно – кримінальну відповідальність. Місце проживання ВПОзасвідчується довідкою ВПО. Таким чином, протягом 7 днів з отримання довідки ВПО призовник цієї категорії повинен стати на військовий облік у місцевому військкоматі.

Що робити, якщо вас намагаються затримати на підставі необхідності проходження військової служби?

1)     Якщо затримання проводять не поліцейські

Як було сказано вище, затримання у зв’язку з порушенням законодавства про військовий обов’язок може проводити лише поліція. Затримання будь-якими іншими особами є незаконними. У цьому разі варто негайно звертатися у поліцію, кликати на допомогу, опиратися затриманню самостійно у межах необхідної оборони.

2)     Якщо затримання проводять поліцейські?

2.1)     Перш за все, треба переконатися, що перед вами саме поліцейські. Для цього вимагайте їх пред’явити документи. Рекомендовано також записати дані з їх посвідчень, жетонів (транспортного засобу поліцейських).

2.2)     Вимагайте назвати підставу їх дій. Якщо мова йде про перевірку документів, то є вичерпний перелік випадків, коли поліцейські вправі перевірити ваші документи, закріплений у ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» (як-от, обґрунтований намір скоїти правопорушення, перебування у розшуку,тощо). Такої підстави як «призовний вік» у переліку нема. Перебування у розшуку за запитом військкомату є належною підставою для перевірки документів.

2.3)     Якщо все ж поліцейські продовжують затримання (примушують вас сісти у їх авто чи йти з ними) – уточніть, чи вас затримано, підстави та вимагайте складення протоколу про затримання. Адміністративне затримання не може тривати довше 3 годин. Про ваше затримання поліцейські мають негайно повідомити ваших родичів, або ж вказаних вами інших осіб. Також про ваше затримання має бути повідомлено центри безоплатної вторинної правової допомоги (крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника).

2.4)     Відповідно до ст.63 Конституції України, під час та після затримання особа має конституційне право відмови давати пояснення та показання щодо себе, членів сім’ї та близьких родичів. Також не варто нічого підписувати.

2.5)     Ключовим моментом є наявність договору з адвокатом. Саме з ним у такому становищі варто зв’язатися за першої ж нагоди. (У разі відсутності такого договору, ваші близькі можуть найняти вам адвоката самостійно.)

2.6)       Вас можуть доставити у поліцейський відділок або ж у військкомат. За відсутності належного обґрунтування підстав вашого затримання можна спробувати просто покинути приміщення, де вас утримують.

Що робити, якщо затримали вашого близького?

1)     Варто одразу телефонувати в поліцію за номером 102 та повідомити про затримання особи (незалежно від того, хто здійснив затримання). Також можна зателефонувати на гарячу лінію Міністерства оборони.

2)     Якщо у вашого близького немає адвоката, ви можете знайти адвоката самостійно, укласти з ним договір та уже разом з ним їхати до місця утримання вашого близького.

3)     Варто звернутися до слідчого судді районного суду, під територіальною юрисдикцією якого сталося затримання, у порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України. За цією статтею, при отриманні даних про незаконне позбавлення свободи особи, слідчий суддя повинен постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

У будь-якій схожій ситуації головне не піддаватися тиску осіб, які намагаються вас затримати. Потрібно пам’ятати свої права та бути наполегливим. Наостанок, важливо розуміти, що вони несуть відповідальність за кожен незаконний крок та бути готовим захищати свої права всіма законними засобами.