Зміна правил реєстрації місця проживання

З 4 квітня 2016 р. набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг«, відповідно до якого повноваження у сфері реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб делегуються органам місцевого самоврядування (виконавчому органу сільської, селищної або міської ради, сільському голові (у випадку, коли відповідно до Закону виконавчий орган сільської ради не утворено) — органу реєстрації).

Постановою КМУ № 207 затверджено нові правила реєстрації місця проживання громадян України.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до:

  • паспорта громадянина України,
  • тимчасового посвідчення громадянина України,
  • посвідки на постійне проживання,
  • посвідки на тимчасове проживання,
  • посвідчення біженця,
  • посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту,
  • посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист

А відомості про реєстрацію місця перебування — до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання / перебування особи.

Для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву встановленої форми;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження.

3) квитанцію про сплату адміністративного збору

4) документи, що підтверджують:

  • право на проживання в житлі, — ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї;
  • право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, — довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);
  • проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, — довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за встановленою формою (у разі здійснення реєстрації місця проживання  одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

  • особа не подала необхідних документів або інформації;
  • у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані  документи є недійсними;
  • звернулася особа, яка не досягла 14 років

Особи, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов’язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування.

Якщо під час подачі документів буде встановлено, що особа звернулася для реєстрації нового місця проживання після спливу 30 календарних днів після зняття з реєстрації попереднього місця проживання або подала для реєстрації місця проживання недійсний паспорт громадянина України, працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг складає на неї адміністративний протокол за вчинення правопорушення, визначеного у статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з постанови КМУ № 207 довідка ВПО не є документом на якому проставляється місце перебування особи, однак всі органі державної влади продовжують вимагати при оформленні \ переоформленні будь-яких соціальних виплат штамп міграційної служби. Така вимога органів влади суперечить нормам Закону «Про захист прав та свобод переміщених осіб» та тягне за собою негативні наслідки для ВПО у вигляді позбавлення соціальних виплат та інших видів допомоги.

Також такі зміни у законодавстві  ставлять ВПО у незрозумілу та вкрай негативну ситуацію. Практично всі ВПО не мають фактичної можливості (навіть якщо мають бажання) проживати за місцем своєї реєстрації, однак можливість зареєструватися за новим місцем проживання у більшості переселенців відсутня. По-перше, для можливості реєструвати місце перебування необхідно або офіційний договір оренди або згода орендодавця. Офіційний договір оренди є не бажаний для Орендодавців, в зв’язку з необхідністю сплачувати податки з орендної плати. По-друге: таке нововведення є пугаючим для власників житла й пов’язано це з існуючими недоліками нашої державної системи щодо захисту прав, у тому числі права власності. Таким чином, сказати точно, що чекає ВПО стосовно реєстрації їх місця перебування, в зв’язку з нововведеннями, наразі не можливо, однак суперечливість законодавства та незрозумілість чітких роз’яснень з цього питання додає додаткові труднощі.  

Публікація підготовлена в рамках проекту «Забезпечення правового захисту внутрішньо переміщених осіб», який реалізується ГО “ДОНБАС СОС” спільно з ГО “Правозахисна РАДА УКРАЇНИ” за підтримки Європейського союзу. Зміст публікації не відображує офіційну позицію Європейського Союзу.