Неодноразово кожен з нас стикався з тим, що потребував захисту своїх прав, коли відчував, що вони були порушені, але як це зробити і до кого краще звернутись? Саме на цій стадії багато хто з нас залишає спір замороженим, погоджуючись на той результат, який вже є, і частіш за все, цей результат не на користь того, чиї права порушені.
Юристи Громадської організації «ДОНБАС SОS» вирішили розібратись на прикладі порушених прав та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що робити, коли відбулась така ситуація.
Для повного розуміння покрокових дій, пропонуємо розділити стадії врегулювання спірних ситуацій на два етапи:
Перший етап: Досудове врегулювання спорів – це процес, спрямований на вирішення конфліктів або суперечок між двома або більше сторонами без залучення судових органів. Основна мета цього етапу полягає в досягненні взаєморозуміння та вирішенні суперечок через посередництво, переговори та інші альтернативні способи.
Основна суть цього етапу полягає у вирішенні конфліктів мирним шляхом.
Переговори — це процес, в якому сторони конфлікту безпосередньо спілкуються між собою, щоб знайти взаємоприйнятне рішення. Наприклад, звернення до державних структур в усній формі для врегулювання спірного питання. Якщо сторони не знаходять компромісу на цьому етапі, можна скористатись альтернативою.
Альтернативне вирішення спорів — це ситуація, коли сторона, чиї права порушені, або самостійно, або залучає нейтрального посередника для допомоги у пошуку рішення, письмово звертається до уповноваженого органу чи посадової особи із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, опираючись на Закон України «Про звернення громадян» .
Які переваги досудового врегулювання спорів?
— Швидкість — зазвичай досудове врегулювання займає менше часу, ніж судовий процес;
— Економія коштів — цей підхід може допомогти зменшити витрати на судові розгляди;
— Приватність — інформація про спір залишається конфіденційною і не виводиться за межі особистого життя учасників;
— Збереження стосунків — досудове врегулювання дозволяє зберегти ділові або особисті зв’язки між сторонами.
Які ризики можуть виникнути при застосуванні досудового врегулювання конфліктів?
- Відсутність гарантії успіху: не завжди вдається досягти компромісного рішення, яке задовольнить усіх учасників.
- Необхідність переговорів: досудове врегулювання може вимагати значних зусиль і часу для проведення переговорного процесу.
Давайте на практиці звернувшихся внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО ) до Громадської організації «ДОНБАС SОS» та орієнтуючись на Закон України “Про звернення громадян” запропонуємо наступну ситуацію:
“ВПО у листопаді 2023 року припинили виплату допомоги, бо був депозит на рахунку більше ніж 100 тис.грн. У січні 2024 року цей депозит був закритий. Людина звернулась до орган соцзахисту населення, в усній формі їй повідомили, що поновити допомогу у цьому випадку неможливо та щоб не витрачала час. Потрібно розібратись, чи можна знову звернутися за призначенням виплат ВПО?”
Вирішення цього питання було розглянуто нещодавно в нашій рубриці “Питання тижня”. У цій статті ми розберемо саме алгоритм дій громадянина України, який хоче захистити свої права, а саме:
- Ретельно ознайомитись з чинним законодавством, яке допоможе розібратись у цьому питанні самостійно;
- Також можна звернутись до юристів Громадської організації «ДОНБАС SОS», щоб розібрати запит та вирішити, які будуть наступні дії;
- На законодавчому рівні чітко зазначено, що у даному випадку людині повинні поновити допомогу. Разом з юристом визначити перелік доказової бази, на яку орган соцзахисту населення може опиратись, щоб винести позитивне рішення. Також важливо взяти довідку з банку про закриття депозиту та звернутись із письмовим зверненням за захистом своїх прав.
Детальніше про Закон України “Про звернення громадян” та як формувати звернення/скарги/пропозиції розглянемо у наступній статті, яка буде опублікована у жовтні 2024 року.
Важливо! Дуже часто на практиці громадянин України, бажаючи звернутись із письмовим запитом, отримує безліч усних відмов, що нема сенсу подавати листи-звернення, все одно результат буде один — відмова. На цій стадії кожен повинен пам’ятати, що Закон України “Про звернення громадян” захищає Ваші права та дає можливість у будь-якій ситуації спробувати врегулювати спір на офіційному рівні, звернувшись письмово та відповідь отримати також в письмовій формі.
Пам’ятайте! Будь-який спір супроводжуйте письмовим зверненням.
Звернення подається наступним чином:
- особисто або через уповноважену на це іншу особу (законного представника або особу, з якою укладено довіреність);
- в інтересах неповнолітніх або недієздатних осіб подається їх законними представниками;
- безпосередня подача, через Укрпошту або на офіційну електронну адресу.
Важливо! Більшість державних органів мають окрему електронну адресу для звернень громадян та спеціальну форму скарг, яку можливо заповнити на сайті.
Формується звернення у довільній формі з обов’язковим зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, місця проживання заявника, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В письмовому або електронному зверненні може бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Важливо! До звернення необхідно подати наявні у громадянина будь-які докази, які на його думку можуть вплинути на рішення.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Термін розгляду звернень громадян!
Згідно статті 20 Закону України “Про звернення громадян” звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
Отже, досудове врегулювання спору в Україні є важливим інструментом для ефективного і менш конфліктного вирішення суперечок. Воно дозволяє зекономити ресурси, уникнути стресу, забезпечити більший контроль над результатом і сприяє збереженню стосунків між сторонами.
Другий етап: Врегулювання спору за участю судді є процедурою, що застосовується у цивільному, адміністративному та господарському судочинствах. Воно включає проведення суддею як спільних нарад (з участю всіх сторін) так і окремих нарад (із кожною стороною по черзі) для досягнення мирного вирішення конфлікту.
У процесі нашого дослідження неможливо не врахувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в частині 8 постанови № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя». Згідно з цією позицією, суд не має права відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги тільки тому, що її вимоги можуть бути розглянуті у передбаченому законом досудовому порядку. Це свідчить про те, що дотримання досудового порядку врегулювання спору не є обов’язковим для особи, яка потребує судового захисту, навіть якщо закон вимагає такого порядку.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2002 зазначив, що: “Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб’єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.”
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема Кодексом адміністративного судочинства (Глава 4 Розділу ІІ КАС України) і Господарським процесуальним кодексом Україні (Глава 4 Розділу ІІІ ГПК України) та Цивільним процесуальним кодексом України. Єдина відмінність полягає в обставинах, які унеможливлюють застосування зазначеної процедури.
Важливо! В Україні діють декілька різних судів за своєю спеціалізацією.
Для громадян важливо знати про два види судів:
- Окружні адміністративні суди – за загальним правилом один на область (наприклад, для Вінницької області – Вінницький окружний адміністративний суд) – розглядають позови, якщо громадянин скаржиться на порушення з боку органів влади та місцевого самоврядування. Саме до таких судів подаються позови проти міністерств та відомств, Пенсійного фонду, органів соціального захисту, податкової служби та інших органів.
Ці суди розглядають справи за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
- Суди, які розглядають цивільні та кримінальні справи (знаходяться в районних центрах, містах, районах міст) – розглядають, зокрема, спори стосовно майна, виконання договорів, стягнення аліментів, справи про розлучення, спори, які виникають під час звільнення, а також справи про вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень.
Ці суди розглядають справи за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та Кодексом про адміністративні правопорушення.
Судове врегулювання спорів має кілька ключових переваг, які можуть бути важливими для сторін конфлікту:
- Офіційність і законність: Судове рішення є обов’язковим для виконання та має офіційний статус. Це забезпечує формальність і законність процесу, що може бути критично важливим для забезпечення справедливого вирішення спору.
- Незалежність і об’єктивність: Судді, які розглядають справу, є незалежними і неупередженими. Це гарантує, що рішення приймається на основі об’єктивних фактів і законів, без впливу зовнішніх факторів.
- Юридичний захист: Судове врегулювання надає сторін юридичний захист і можливість апеляції. Якщо одна зі сторін не задоволена рішенням суду, вона має право оскаржити його в апеляційному суді або подати касаційну скаргу.
- Формальність процесу: Судове розглядання забезпечує чіткий і структурований процес, включаючи дотримання процесуальних строків і вимог. Це забезпечує справедливий розгляд справи згідно з установленими правилами.
- Можливість забезпечення виконання рішення: Суд може вжити заходів для забезпечення виконання свого рішення, таких як накладення арешту на майно або інші заходи примусового виконання.
- Документальне підтвердження: Судове рішення є офіційним документом, який можна використовувати для подальшого виконання або в якості доказу у випадку нових суперечок.
- Вирішення складних і технічних питань: Суд має можливість залучати експертів для розгляду технічних або спеціалізованих питань, що може бути важливим для справедливого вирішення складних спорів.
- Прецедентне право: У країнах, де існує прецедентне право, судові рішення можуть створювати прецеденти, що вплине на рішення в аналогічних справах у майбутньому, забезпечуючи узгодженість у правозастосуванні. В Україні існує прецендентне право.
- Можливість для громадського контролю: Судовий процес зазвичай є відкритим для громадськості, що сприяє прозорості і довірі до правосуддя.
Ці переваги роблять судове врегулювання ефективним механізмом для розв’язання суперечок, особливо коли інші методи вирішення конфліктів не принесли бажаного результату.
Судове врегулювання конфліктів, хоча і має багато переваг, може також супроводжуватися певними ризиками. Ось деякі з них:
- Витрати: Судовий процес може бути дорогим. Витрати на юридичні послуги, судові збори, витрати на доказування та інші супутні витрати можуть бути значними, що може обтяжити фінансово навіть сторону, яка виграє справу.
- Тривалість: Судові справи можуть розтягуватися на довгий час.
- Невизначеність результату: Судові рішення можуть бути непередбачуваними. Немає гарантії, що рішення буде на вашу користь, навіть якщо у вас є сильні аргументи і докази.
- Емоційний стрес: Судовий процес може бути психологічно важким і стресовим. Напруга, конфлікти і публічність процесу можуть негативно вплинути на емоційний стан сторін.
- Пошкодження репутації: Відкрите судове розглядання може вплинути на репутацію сторін, особливо якщо справа стосується публічних або комерційних інтересів. Негативні публікації або результати можуть завдати шкоди іміджу.
- Втрата контролю над процесом: Під час судового розгляду сторони можуть втратити частину контролю над процесом і результатом. Суддя приймає рішення на основі представлених доказів та аргументів, що може не завжди відповідати очікуванням сторін.
- Апеляції і затягування: Судове рішення може бути оскаржене, що може призвести до додаткових витрат і затримок. Апеляції можуть продовжити процес і ускладнити остаточне вирішення конфлікту.
- Формальність і жорсткість процесу: Судовий процес є формальним і жорстким, що може ускладнити доступ до справедливості для осіб без юридичного досвіду або ресурсів.
- Необхідність дотримання процедур: Невиконання процесуальних вимог або строків може призвести до відмови в розгляді справи або негативного впливу на результат.
- Нерегулярність результатів у випадках прецедентного права: У країнах з прецедентним правом рішення судів можуть формувати прецеденти, які не завжди є однозначними, що може ускладнити розуміння і прогнозування можливих наслідків.
Розуміння цих ризиків може допомогти сторонам краще підготуватися до судового процесу і знайти способи мінімізації негативних аспектів. Саме тому важливо у досудовому порядку зробити все можливе, щоб мати достатню базу фактів, які допоможуть виграти судовий процес.
Досудове та судове врегулювання спорів в Україні є важливими механізмами для забезпечення правосуддя і захисту прав сторін.
Якщо у вас є питання стосовно досудового чи судового врегулювання спірних ситуацій, звертайтеся на Гарячу лінію нашої організації 0 800 309 110 (дзвінки безкоштовні), або напишіть в онлайн приймальню юристів за посиланням. Також ви можете з нами зв’язатися через Viber, WhatsApp або Telegram за номером 093 500 69 18.
В нашій організації також працюють юристи вторинної правової допомоги, які надають безкоштовну допомогу в складанні позовних заяв до суду чи скарг до органів державної влади чи місцевого самоврядування.
Ця публікація написана за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Естонії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.