Інвентаризація нерухомого майна для забезпечення ВПО житлом — перспективи залучення внутрішнього ресурсу Держави для вирішення житлового питання переселенців

Інвентаризація нерухомого майна для забезпечення ВПО житлом  — перспективи залучення внутрішнього ресурсу Держави для вирішення житлового питання переселенців

Ефективна реалізація політики з забезпеченням внутрішньо переміщених осіб житлом ускладнюється тим фактом, що у Держави відсутнє повне розуміння про існуючу нерухомість на території України та її стан. Електронний державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі — ДРРП) почав функціонувати з 1 січня 2013 року і містить інформацію лише про нерухомість, з якою проводилися реєстраційні дії після цієї дати. Значна частина інформації про інші об’єкти зберігається в старих паперових архівах, що ускладнює систематизацію інформації про них.

Для вирішення цієї проблеми у контексті пошуку нерухомості, придатної для розміщення ВПО на місцях, вживаються певні заходи. Так, 20 листопада 2024 року

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких

законів України щодо додаткових заходів, пов’язаних із забезпеченням внутрішньо

переміщених осіб житлом» № 4080 (далі – Закон № 4080). 

На його виконання Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову “Про затвердження Порядку обстеження об’єктів нерухомого майна для проживання внутрішньо переміщених осіб та типової форми акта обстеження нерухомого майна” від 29 квітня 2025 р. № 489 та Постанову “Деякі питання організації роботи з обстеження об’єктів нерухомого майна для проживання внутрішньо переміщених осіб” від 29 квітня 2025 р. № 493.

Ними передбачається створення Інформаційно-аналітичної системи об’єктів нерухомого майна для забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом а також проведення низки заходів для:

1. ведення обліку об’єктів нерухомого майна, які використовуються або можуть бути використані чи реконструйовані, переобладнані для проживання внутрішньо переміщених осіб, систематизації інформації про такі об’єкти;
2. забезпечення відкритого доступу до інформації про об’єкти нерухомого майна, які надаються або можуть надаватися для проживання внутрішньо переміщених осіб, у тому числі про місцезнаходження таких об’єктів та їх технічний стан;
3. подання та розгляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, заяв внутрішньо переміщених осіб про надання їм для проживання об’єктів нерухомого майна, відомості про які містяться в Інформаційно-аналітичній системі;
4. залучення ресурсів (у тому числі міжнародної допомоги) для фінансування об’єктів нерухомого майна, призначеного для проживання внутрішньо переміщених осіб.

Передбачається, що Інформаційно-аналітична система забезпечить автоматизацію процесів та процедур, пов’язаних із збиранням, накопиченням, обробленням, оприлюдненням інформації про такі об’єкти державної, комунальної та приватної (за згодою власників) форми власності.

До об’єктів нерухомого майна, інформація про яке збирається віднесено:

• земельні ділянки;
• житлові будинки;
• будівлі;
• споруди (їх окремі частини);
• квартири;
• житлові та нежитлові приміщення;
• інші об’єкти нерухомого майна.

З метою обстеження об’єктів нерухомого майна, та наповнення інформаційно-аналітичної системи передбачено створення:

1. Координаційних комісій з обліку об’єктів нерухомого майна для проживання внутрішньо переміщених осіб при обласних, Київській міській державних (військових) адміністраціях (далі — координаційні комісії). 

Комісія є тимчасовим консультативно-дорадчим органом при відповідній адміністрації, утворюється у складі не менше п’яти та не більше 15 осіб, до її складу входять голова, заступник голови, секретар та інші члени комісії з числа представників структурних підрозділів відповідних адміністрацій з питань житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури, капітального будівництва, освіти і науки, комунального майна, земельних питань, державного майна, надзвичайних ситуацій тощо. До роботи координаційної комісії можуть за згодою залучатися представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, а також представники громадських об’єднань, благодійних і міжнародних організацій, інші особи.

Координаційна комісія готує та надсилає запити відповідним територіальним громадам, суб’єктам управління об’єктами державної власності, у власності (управлінні) яких перебуває нерухоме майно, щодо надання відомостей про таке майно. Приватні власники об’єктів нерухомого майна за власною ініціативою письмово можуть подавати відомості щодо таких об’єктів. Таке звернення власника засвідчує його згоду на проведення обстеження нерухомого майна та внесення відомостей щодо нього до Інформаційно-аналітичної системи. Відомості записуються та відповідно надаються до координаційних комісій за місцезнаходженням такого майна.

Координаційна комісія після отримання таких відомостей:

• протягом місяця приймає рішення про проведення обстеження;
• протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення повідомляє відповідні комісії з обстеження, передає одержані відомості;
• повідомляє власника нерухомого майна про прийняте рішення про обстеження протягом 10 робочих днів з дня прийняття.

Безпосередньо обстеження об’єктів нерухомого майна забезпечується комісіями з обстеження об’єктів нерухомого майна для проживання ВПО

1. Комісій з обстеження об’єктів нерухомого майна для проживання внутрішньо переміщених осіб при районних державних (військових) адміністраціях (далі — комісії з обстеження). Комісія з обстеження діє на громадських засадах на підставі положення. Склад комісії з обстеження (не менше п’яти та не більше 15 осіб) та положення про роботу затверджуються відповідними адміністраціями.

Примірні положення про координаційну комісію та комісію з обстеження затверджено Постановою № 493

До складу комісії з обстеження, аналогічно з координаційними комісіями, входять представники відповідних районних адміністрацій.

До складу та/або роботи комісії залучаються представники територіального органу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, територіальних органів державного нагляду (контролю) у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, уповноважені органи (місцевого самоврядування або місцевої держадміністрації) містобудування та архітектури, а також у сфері земельних відносин.

До складу та/або роботи комісії також залучаються інші суб’єкти. З повним переліком ви можете ознайомитися в пункті 8 Постанови № 493

Основними завданнями комісії з обстеження є:

• проведення обстеження нерухомого майна (земельні ділянки, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення, інші об’єкти нерухомого майна);
• складення актів обстеження нерухомого майна (далі — акт обстеження).

Підставою для проведення обстеження є рішення відповідної координаційної комісії. Обстеження об’єктів нерухомого майна здійснюється з урахуванням черговості і строків, визначених рішенням координаційної комісії, але не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня отримання відповідного рішення.

Комісія з обстеження може використовувати наявну у власника об’єкта (за згодою), зокрема територіальної громади (утворених нею органів місцевого самоврядування, суб’єкта управління об’єктами державної власності), технічну та іншу документацію, у тому числі дані бухгалтерського обліку, щодо об’єкта нерухомого майна. 

Під час обстеження можуть бути враховані результати попередніх обстежень. Це

обстеження/огляди проведені відповідно до вимог:

• Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва.
• Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Процедура проведення обстеження різних видів об’єктів нерухомого майна здійснюється за такими етапами:

1. Збирання первинної інформації щодо об’єкта (житлових будинків, будівель, споруд (їх окремих частин), інших об’єктів нерухомого майна, земельної ділянки, квартир, житлових та нежитлових приміщень).
2. Обстеження стану об’єкта за місцезнаходженням за зовнішніми ознаками шляхом суцільного візуального обстеження стану об’єкта, з’ясування фактичного стану використання земельної ділянки або її невикористання; з’ясування відповідності фактичних меж земельної ділянки відомостям Державного земельного кадастру, матеріалам Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель; стану внутрішнього та зовнішнього оздоблення житлових приміщень, коридорів у квартирах, кухонь, ванних кімнат та туалетів, прибудованих, підсобних приміщень; стан комунікацій (електрообладнання, водопостачання, опалення), наявність лічильників; наявності меблів та обладнання, сантехнічного обладнання та приладів тощо.

У разі коли під час обстеження виявлено дефекти і пошкодження, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні

показники елементів інженерних мереж і систем об’єкта, в акті обстеження зазначається доцільність проведення додаткового обстеження об’єкта нерухомого майна.

Проведення обстеження об’єкта нерухомого майна виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями тощо без здійснення візуального обстеження не допускається.

1. Складення акту обстеження. У висновках до Акту обстеження зазначається:

• можливість/неможливість використання об’єкта нерухомого майна для проживання ВПО; використання земельної ділянки для будівництва об’єктів нерухомого майна, розміщення тимчасових споруд, їх комплексів, призначених для  життєзабезпечення (тимчасового проживання та обслуговування) ВПО або необхідність вчинення дій щодо земельної ділянки для такої можливості;
• можливість використання об’єкта нерухомого майна для проживання ВПО за умови проведення його реконструкції, переобладнання, необхідність проведення поточного, капітального ремонту об’єкта (частин об’єкта).;
• доцільність проведення додаткового обстеження об’єкта нерухомого майна;
• інший висновок (за наявності потреби).

Акт обстеження затверджується головою комісії з обстеження та підписується її. членами.

Матеріали фото-, відеофіксації, креслення, інша документація, відомості з якої внесено до акта обстеження, долучаються до акта обстеження як його невід’ємна частина.

Акт обстеження з копіями відповідних підтвердних документів, дані з яких внесено до акта обстеження, передається на розгляд відповідної координаційної комісії в паперовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня його підписання.

Координаційна комісія за результатами розгляду актів обстеження нерухомого майна, складених комісіями з обстеження, може прийняти рішення про:

• можливість/ неможливість використання об’єкта нерухомого майна, щодо якого було складено акт обстеження, для проживання ВПО;
• можливість/ неможливість використання земельної ділянки для будівництва об’єктів нерухомого майна для проживання ВПО та/або розміщення тимчасових споруд, їх комплексів, призначених для життєзабезпечення (тимчасового проживання та обслуговування) ВПО);
• можливість використання об’єкта нерухомого майна для проживання ВПО за умови проведення його реконструкції, переобладнання (необхідність вчинення дій для можливості використання земельної ділянки для будівництва об’єктів нерухомого майна для проживання ВПО та/або розміщення тимчасових споруд, їх комплексів, призначених для життєзабезпечення (тимчасового проживання та обслуговування) ВПО);
• доцільність проведення додаткового обстеження об’єкта нерухомого майна, щодо якого було складено акт обстеження.

Протокол засідання (інформація/відомості з нього) протягом трьох робочих днів з дня проведення відповідного засідання координаційної комісії розміщується на веб-сайті відповідної державної (військової) адміністрації.

Координаційна комісія відповідальна за здійснення обліку об’єктів нерухомого майна, які використовуються або можуть бути використані чи реконструйовані, переобладнані для проживання ВПО, шляхом наповнення Інформаційно-аналітичної системи.

Детальніше щодо строків проведення відповідних дій з інвентаризації об’єктів нерухомого майна:

 

 

29 травня 2025 року Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України був організований воркшоп, присвячений питанням прозорої інвентаризації нерухомого майна для внутрішньо переміщених осіб. З записом цієї події ви можете ознайомитися за посиланням.

Зокрема під час заходу висвітлювався план реалізації заходів зі створення комісій та проведення обстежень зазначених об’єктів нерухомого майна:

 

 

Відповідно до озвученої інформації наразі вже мають бути створені координаційні комісії та затверджені положення про них, щодо комісій з обстеження — в деяких районних адміністраціях все ще йде робота з їх утворення. 

При цьому наразі інформаційно-аналітична система  ще перебуває на етапі розробки технічного завдання і не створена. 

Також треба зазначити, що вказані зміни спрямовані і регулюють в першу чергу формування масиву інформації щодо об’єктів нерухомого майна (інформація про які має надаватися їх власниками або розпорядниками добровільно). Детального механізму використання  вказаних об’єктів для проживання внутрішньо переміщеним особам вказані нормативні акти не містять — передбачається лише надсилання  пропозиції власнику об’єкта нерухомого майна (у тому числі територіальної громади (утворених нею органів місцевого самоврядування), суб’єкта управління об’єктами державної власності) щодо використання таких об’єктів для проживання внутрішньо переміщених осіб.

 

Фактично, після прийняття вказаних нормативних актів процес обстеження об’єктів нерухомого майна вже розпочато незалежно від готовності або запуску Інформаційно-аналітичної системи, ці процеси можуть відбуватися одночасно. Комісії з обстеження об’єктів нерухомого майна вже можуть проводити обстеження та складати відповідні акти, передавати їх координаційним комісіям, які в подальшому забезпечать їх внесення в електронну систему після її впровадження. 

Втім, чи надасть новий механізм значний приріст квадратних метрів житла, які можуть надаватися ВПО для проживання,ми побачимо згодом.

 

Дана стаття була підготовлена за підтримки програми “Партнерство за сильну Україну«– багатосторонньої донорської ініціативи, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Програми є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.«

Зміст цієї статті є виключною відповідальністю ГО Донбас СОС і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.