26 березня в офісі Уповноваженого ВР України з прав людини відбувся круглий стіл: «Зруйноване житло цивільного населення: порядок денний на п’ятому році конфлікту». Його головною темою стала проблема зруйнованого та пошкодженого нерухомого майна населення на сході України Захід було організовано спільно з ГО «Донбас СОС». Участь у ньому взяли представники державної влади, громадськості, міжнародних організацій та місій, а також міждержавних організацій – ООН, ОБСЄ, Ради Європи, ЄС, посольства країн ЄС. Вони обговорили необхідні кроки та спільні дії органів державної влади та громадянського суспільства на шляху до врегулювання проблемних питань цієї категорії постраждалого від конфлікту населення в Донецькій та Луганській областях.
У вітальному слові Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства Андрій Мамалига наголосив на актуальності проблеми, яка була винесена на обговорення круглого столу. Міжнародні організації неодноразово наголошували на важливості вирішення питань захисту майна постраждалого населення, зокрема підкреслювали необхідність запровадження окремого механізму оцінки збитків, завданих житлу (майну) цивільного населення у ході бойових дій на сході України, з метою надання в подальшому компенсації/реституції за зруйноване\пошкоджене майно, згідно існуючих міжнародних стандартів. Розв’язання цієї проблеми потребує комплексного підходу та створення відповідних механізмів для відновлення порушених майнових прав. Пан Мамалига також повідомив, що Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини подано до ВРУ Щорічну доповідь Уповноваженого про дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2018 рік, в якій однією із рекомендацій, внесених Кабміном, є розробка механізму оцінки пошкодженого та зруйнованого майна громадян. Андрій Мамалига закликав до активної дискусії учасників круглого столу.
Блерта Чела, в.о. Директора ПРООН в Україні також привітала учасників заходу та відзначила: відповідно до моніторингу дотримання прав ВПО, проведеному у 2018 р. за підтримки ПРООН, лише 7 % внутрішньо переміщених осіб зверталися до суду або інших державних органів для захисту їхніх майнових прав. Більшість осіб зазначала, що інформування про їх майнові права та правова підтримка щодо їх відновлення є недостатніми. На шляху відновлення миру та стабільності на сході України держава має робити кроки для вирішення цієї проблеми, розробляти довготривалі рішення, які можуть забезпечити більш широкий захист постраждалих від конфлікту цивільних осіб, у тому числі ВПО, незалежно від того, де вони проживають в Україні. Спільні зусилля громадських організацій та Омбудсмена повинні стати фундаментом для розробки комплексного механізму реституції власності та компенсації за знищення цивільної власності у збройному конфлікті на сході України.
Наталія Мельник, ГО “Донбас СОС” зауважила, що в Україні досі відсутня комплексна державна стратегія щодо захисту цивільних осіб, житло яких постраждало внаслідок бойових дій, яка б включала проведення оцінки завданої шкоди, створення реєстру пошкодженого/зруйнованого нерухомого майна, вирішення питання компенсації/реституції. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, по обидва боки лінії зіткнення під час бойових дій було пошкоджено чи зруйновано понад 50 тис. будинків цивільного населення. Кількість пошкоджених житлових будинків на підконтрольній уряду України території станом на лютий 2019 року складає 20354. З них на теперішній час потребують відновлення 8841. Відновлення нерухомого майна в більшості випадків здійснюється коштом міжнародних організацій та самих постраждалих. Станом на 2019 рік постраждалі громадяни не отримують достатньої державної допомоги на відновлення житла, не можуть вільно користуватися житлом, що знаходиться в безпосередній близькості до лінії зіткнення та не мають альтернативних варіантів забезпечення майнових прав.
Євгеній Чекарьов, ГКЗПЛ розповів про національне законодавство щодо відшкодування шкоди за зруйноване майно. Він відзначив, що єдиним нормативним актом, який регламентує компенсацію за втрату зруйнованого житла, є ч. 1 ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»: «відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом». Проте, на жаль, вищенаведена норма не працює. Діючий механізм оцінки завданих пошкоджень не відповідає ситуації. Фактично, влада не зробила жодного кроку для утворення компенсаційних механізмів за зруйноване житло. А отже потерпілі вимушені звертатися до суду.
Та як зауважила Еліна Шишкіна, представниця БФ “Право на захист”, переважно українські суди стають на сторону позивача, тобто присуджують державі сплатити відшкодування постраждалій особі. За даними Еліни Шишкіної, станом на сьогодні розглянуто вже близько 150 справ у цій сфері, проте жодне з позитивних рішень по ним досі не виконано. На думку доповідачки, основними проблемами, які постають перед позивачами, є доведення зв’язку між пошкодженням чи руйнуванням їхнього житла та обстрілами; необхідність добровільно передати право власності на пошкоджене/зруйноване житло державі як необхідну умову для виплати компенсації; залучення Російської Федерації як третьої сторони у процесі, що має наслідком затягування судового розгляду справи на невизначений термін.
Ганна Христова, Проект Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень»: ПАРЄ в одній зі своїх резолюцій щодо ситуації в Україні вже наголосила на необхідності розробки та запровадження реституційних та компенсаційних механізмів для цивільного населення. Важливо брати до уваги актуальну практику Європейського суду з прав людини у справах, пов’язаних з порушенням майнових прав людей під час збройного конфлікту. Для ситуації в Україні особливо важливими є два моменти. По-перше, пріоритетне значення для вирішення справи та встановлення факту завдання шкоди має доказування і надання релевантних доказів. По-друге, ЄСПЛ при розгляді подібних справ враховує проблему юрисдикції, але це фактично не впливає на правову кваліфікацію подій на національному рівні. Держава має виконувати свої позитивні зобов’язання стосовно захисту прав постраждалого цивільного населення, а вже потім вирішувати питання регресних вимог до держави, яка здійснює фактичний контроль над територією.
Володимир Хорбаладзе, координатор технічної робочої групи з питань житла, землі, майна представив міжнародний досвід щодо створення механізму відшкодування за пошкоджене або знищене майно у наступних країнах: Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова, Колумбія, Кіпр, Сербія, Боснія та Герцеговина. Виходячи з досвіду цих країн, він зробив наступні висновки: 1) найбільш комплексний захист житлових прав переміщених осіб можна забезпечити у випадку, коли тимчасові заходи у першу стадію конфлікту поєднуються з подальшою розробкою та застосуванням довгострокових рішень; 2) довгострокове відновлення житлових прав переміщених осіб вимагає комбінацію різних механізмів: реституції, компенсації, обміну.
Бенджамін Моро, заступник Голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні зауважив, що Україні не потрібно чекати закінчення збройного конфлікту для запровадження механізму реституції та компенсації постраждалому населенню. Він нагадав, що по обидві сторони лінії зіткнення перебувають цивільні особи, які страждають протягом всього збройного конфлікту та потребують захисту з боку держави.
Михайло Шумило, начальник правового управління Верховного суду додав, що 4 квітня 2019 р. Велика палата Верховного суду має винести рішення по одній зі справ, що стосується питання компенсації за пошкоджене майно під час збройного конфлікту на сході України. Дане рішення має стати орієнтиром для подальшої судової практики, в ньому буде сформульована правова позиція судової влади з даних питань. Але треба наголосити, що суди лише застосовують, а не створюють норми права, тому потрібно напрацьовувати спеціальне законодавство, яким дані питання будуть врегульовані.
Ігор Шатьофорт, УВКБ ООН розповів про труднощі та виклики при зборі інформації щодо пошкодженого житла в Україні та гуманітарної ситуації взагалі. Адже вже в 2015 році в Україні існувала реальна проблема з отриманням індикативних цифр щодо збитків, нанесених приватній власності. Необхідність передбачити і спланувати ремонт та реконструкцію житла гуманітарними агенціями призвела до того, що Кластер з питань житла на чолі з УВКБ ООН зібрав, організував і об’єднав всю доступну інформацію в одній базі даних. В ході реалізації цієї задачі Кластер зіткнувся з численними викликами, які були вирішені з різними ступенями успіху та надав декілька рекомендацій щодо шляхів збору даних щодо компенсації за пошкоджене майно.
Представниця Фонду державного майна відзначила, що сьогодні в Україні необхідно практично вирішувати питання компенсації. Доцільність визначення спеціальної методики оцінки завданих збитків нерухомому майну під час збройного конфлікту, з її точки зору, є сумнівною, оскільки фактично проведення такої оцінки здійснюється на індивідуальних засадах. Крім того, вона нагадала, що в Україні зареєстровано 12 000 суб’єктів оціночної діяльності, які здатні на практиці провести оцінку завданої шкоди відповідно до чинного законодавства..
Представник Служби безпеки України поділився досвідом участі у судовому процесі щодо відшкодування зруйнованого майна та зазначив, що для вирішення питання компенсації за зруйноване та пошкоджене майно в ході конфлікту недоцільно використовувати судовий механізм, оскільки таким чином Україна ставить своїх же громадян у важке положення. Ці питання, з його думки, мають бути вирішені шляхом прийняття спеціального закону.
Результатом зустрічі стали наступні рекомендації учасників:
- Розробити та затвердити концепцію захисту цивільного населення під час збройного конфлікту, до якої включити питання ефективних способів захисту порушених майнових прав осіб;
- Розробити та прийняти систему короткострокових та довгострокових рішень для реституції майнової шкоди, завданої цивільному населенню (включаючи питання надання постраждалим особам тимчасового житла);
- Створити державний реєстр майна, пошкодженого під час збройного конфлікту, яким запровадити облік майна всіх форм власності (державного, комунального, приватного), фіксацію повних та належних доказів факту пошкодження/руйнування, розмір завданих збитків;
- Розробити та прийняти механізм оцінки шкоди, завданої нерухомому майну внаслідок збройного конфлікту, та врегулювати питання обов’язкового проведення оцінки за рахунок держави суб’єктами оціночної діяльності. Також розглянути можливість здійснення оцінки суб’єктом оціночної діяльності онлайн, відповідно до сукупності наявних доказів пошкодження нерухомого майна, за умови відсутності безпосереднього доступу до об’єкта оцінки;
Крім того, учасниками було запропоновано створити робочу групу для опрацювання запропонованих рекомендацій та напрацювання відповідних механізмів оцінки зруйнованого або пошкодженого майна для подальшого представлення органам влади України. Створення такої робочої групи, на думку учасників, можливе при Офісі Уповноваженого ВРУ з прав людини.
Круглий стіл організовано ГО «Донбас СОС» в рамках ініціативи «Подолання безкарності за масові порушення прав людини та інші міжнародні злочини, вчинені в умовах збройного конфлікту», яка підтримується в рамках проекту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії, та програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».