До національних судів продовжують звертатися постраждалі із позовними заявами про відшкодування шкоди за зруйноване або пошкоджене майно в зоні проведення антитерористичної операції. Найбільша кількість подібних фактів стосується подій 2014-2015 рр. Зважаючи на те, що після самого інциденту пройшло вже досить багато часу, постає питання – чи буде розглядати суд подібну справу?
При зверненні до суду для захисту свого права власності треба зважати на позовну давність — тобто строк, протягом якого законодавство надає право на таке звернення. За загальним правилом статті 257 Цивільного кодексу України передбачено позовну давність у три роки. Перебіг даного строку починається наступного дня після події, яка має значення для порушеного права (відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України). Її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Тепер варто поглянути як ці норми співвідносяться з ситуацією з пошкодженням майна. Якщо застосовувати ці загальні правила до фактів руйнувань внаслідок обстрілів у 2014-2015 рр., то рахувати перебіг позовної давності необхідно після:
- дня, коли сталося руйнування або пошкодження майна – тобто, фактично після обстрілу, якщо особа фактично проживає у даній будівлі і є свідком вчиненого;
Якщо переглянути за реєстром судових рішень, позивачі зверталися до суду в срок позовної давності, який починали рахувати з дня фактичного завдання шкоди майну. Наприклад:
“…У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування посилався на те, що йому на праві власності належав будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 У цьому будинку він постійно проживав разом зі своєю сім’єю. 08 грудня 2014 року в результаті терористичного акту під час проведення антитерористичної операції вказаний будинок було повністю зруйновано. Причиною руйнування було попадання артилерійського снаряду під час проведення антитерористичної операції…” (Постанова Апеляційного суду Донецької області від 02.05.2018 р.)
При цьому в обгрунтуванні своїх позовних вимог позивачі також зазначали, що на момент руйнування постійно проживали у будинку:
“...В мотивування позову зазначив, що є власником зазначеної квартири, в якій станом на 15 червня 2016 року постійно проживав разом з дружиною. 15 червня 2016 року в результаті терористичного акту під час проведення антитерористичної операції належне позивачу житло було зруйновано…” (Постанова Апеляційного суду Донецької області від 05.09.2018 р.)
- або дня, коли особа дізналася або потенційно могла дізнатися, що її майно постраждало – даний пункт буде актуальним для осіб, які виїхали з тимчасово окупованої території і вже після їх виїзду була завдана шкода;
У переважній більшості, люди, які виїжджають зі своїх домівок після початку бойових дій, не мають інформації щодо того, у якому стані залишається їх житло. Тому в такому разі потрібно для себе чітко відзначити день, коли постраждалий дізнався про завдану шкоду від сусідів, рідних, знайомих, ЗМІ та інших джерел. Цей момент обов’язково треба зафіксувати і при зверненні до суду про це також зазначати:
“…В травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок антитерористичної операції. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником садового будинку. У березні 2017 року їй стало відомо, що садовий будинок повністю згорів у зв’язку з масовими обстрілами села 15 березня 2017 року. Відповідно до довідки садівницького товариства «Монтажник-2 при Шахтоспецмонтажному управлінні тресту «Донецьквуглебуд» садовий будинок згорів повністю внаслідок прямого попадання в нього бойового снаряду. Пожежні підрозділи участі у ліквідації пожежі не приймали участь у зв’язку з обстрілами села з вогнепальної зброї…” (Постанова Апеляційного суду Донецької області від 03.04.2018 р.)
- або дня, коли постраждалий дізнався про винуватця вчиненого пошкодження – у контексті бойових дій на сході України дана можливість може тлумачитися як встановлення особи винного у межах кримінального провадження.
Якщо в даному контексті говорити про повідомлення Штабу Антитерористичної операції про вчинені обстріли, то їх не можна сприймати як встановлення винної сторони. Предмет вимоги постраждалої особи виходить з норм Закону України «Про боротьбу з тероризмом», відповідно до якого завдана шкода вважається такою, що спричинена незаконним актом. Кримінальним кодексом України терористичний акт кваліфікується як злочин (ст. 258 Кримінального кодексу України). Це означає, що встановлення винних у вчиненні терористичного акту є обов’язком правоохоронних органів, реалізованим за допомогою проведення ефективного розслідування (відповідно до ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура). Тобто, зведення щодо фактів обстрілів, надані Штабом Антитерористичної операції не можна вважати встановленням винного, а лише висвітленням поточної ситуації у зоні бойових дій.
При зверненні до суду щодо отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно, важливо пам’ятати про встановлений законодавством України строк позовної давності. Щодо відшкодування шкоди, завданої терористичним актом, не передбачено спеціальних строків для звернення до суду. Тому, в такому випадку, застосовуються загальні правила, передбачені Цивільним кодексом України. При подачі позову необхідно встигнути у три роки. У пріоритеті ситуація, коли постраждала особа починає рахувати строк для звернення з моменту вчинення руйнування. У інших випадках варто зазначати у позовній заяві аргументи: чому саме зараз постраждалий вирішив звернутися з позовом? чому не міг звернутися до суду раніше? Варто також зауважити, що пропущений строк позовної давності може бути продовжено судом, якщо він вважатиме поважними причини його пропущення. Але ці причини потерпілий має обов’язково вказати у своїй позовній заяві та у прохальній частини зазначити про необхідність продовжити строк позовної давності.
На законодавчому рівні в Україні має бути вирішено питання з приводу компенсацій за пошкоджене або зруйноване майно внаслідок проведення антитерористичної операції. Але поки окремого порядку не передбачено, при зверненні до суду з даного питання необхідно пам’ятати про трирічний строк для подання позову.
Статья подготовлена в рамках проекта “Юридическая поддержка населения, пострадавшего вследствие конфликта на востоке Украины”, который реализуется при поддержке Швейцарского агентства развития и сотрудничества (SDC). Информация и взгляды, изложенные в этой статье,являются мнением авторов и не обязательно отражают официальную позицию Швейцарского агентства развития и сотрудничества (SDC).