На Гарячу лінію ГО «Донбас СОС» надходять звернення по питанню порядку оформлення спадкових прав після смерті особи (спадкодавця) на тимчасово окупованій території (далі по тексту – ТОТ).
Нижче ми поговоримо про алгоритм дій та строки, в межах яких такі дії необхідно реалізувати, з метою прийняття спадщини.
Щодо строку на прийняття спадщини
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (день смерті особи або день з якого вона оголошується померлою).
Раніше, пунктом 3 постанови КМУ №164 від 28.02.2022 перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Проте даний пункт постанови було виключено (скасовано). Тому на разі строк для прийняття спадщини знову становить шість місяців.
Саме в межах шестимісячного строку від дня смерті, особі необхідно вчинити ряд дій для прийняття спадщини.
Алгоритм дій, які необхідно вчинити для прийняття спадщини, якщо особа померла на ТОТ
По-перше: слід звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території.
Така заява подається до суду за місцезнаходженням заявника. До заяви обов’язково необхідно додати:
- копії документів, які наявні у розпорядженні заявника та які підтверджують факт смерті особи на ТОТ, (можна використовувати фотокопії/скановані копії таких документів, а також пояснення свідків);
- копії документів, що підтверджують родинні відносини між заявником та спадкодавцем.
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту смерті особи на ТОТ розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
За наслідками розгляду заяви, судом ухвалюється рішення, яке:
- підлягає до негайного виконання (п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України);
- видається учасникам справи негайно після його ухвалення (ч. 5 ст. 317 ЦПК України).
По-друге: отримане в суді рішення необхідно подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі — ДРАЦС) за місцем ухвалення рішення з метою державної реєстрації смерті особи та отримання свідоцтва про смерть.
Варто зауважити, що таке рішення суд може направити до органу ДРАЦС самостійно. Проте така процедура може зайняти більший проміжок часу та, як наслідок, призвести до втрати часу необхідного для прийняття спадщини.
По-третє: після отримання в органі ДРАЦС свідоцтва про смерть необхідно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 111 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, зацікавлених в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Тобто, заява про прийняття спадщини може бути подана до будь-якого нотаріуса на підконтрольній Україні території.
Ще раз зауважимо, наведені дії слід вчинити в межах строку для прийняття спадщини – шести місяців від моменту смерті особи (спадкодавця).
Алгоритм дій, у разі пропуску шестимісячного строку
Якщо має місце пропуск строку для прийняття спадщини, то спадкоємцю може бути встановлено додатковий строк:
- за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
- на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо інші спадкоємці відмовляються надавати відповідну згоду або в разі їх відсутності, то встановити додатковий строк для прийняття спадщини особа може лише в судовому порядку. У такому разі слід вчинити наступні дії.
По-перше: Звернутися до суду із позовною заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. До позову слід додати:
- оригінал документа про сплату судового збору. Наразі це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений на 01 січня календарного року, в якому особа подає відповідний позов (підпункт 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»);
- копії документів, що підтверджують родинні відносини та право на спадкування (свідоцтво про народження, заповіт тощо);
- копію постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (або іншого документа, виданого нотаріусом про неможливість вчинення нотаріальної дії);
- копії документів, які підтверджують викладені у позові обставини та факти (підтверджують поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини тощо).
Варто зауважити, що зволікати із питанням встановлення додаткового строку не потрібно. Адже чим більше часу минуло, тим складніше обґрунтувати поважність пропуску такого строку.
Справи такої категорії (щодо спадкування) не можуть розглядатися судом у спрощеному провадженні або невідкладно, а строк набуття чинності рішенням суду складатиме 30 днів з моменту його проголошення. Тобто, вирішення питання про встановлення особі додаткового строку на прийняття спадщини може зайняти кілька місяців.
У разі, якщо суд дійде висновку про підставність заявленого позову, то особі буде встановлений додатковий строк, в межах якого вона матиме змогу реалізувати свої спадкові права.
По-друге: після отримання копії рішення суду з відміткою про набрання законної сили особі необхідно повторно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Цю заяву слід подати в межах додаткового строку, встановленого рішенням суду. У разі пропуску і цього строку нотаріус відмовить у вчиненні нотаріальної дії.
Окремо варто звернути увагу на наступне: якщо реєстрація місця проживання спадкодавця та спадкоємця однакова і вони проживали разом, то особа вважається такою, що автоматично прийняла спадщину. І поновлювати такий строк не потрібно. Адже згідно з приписами ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо в межах шестимісячного строку від моменту смерті спадкодавця не відмовився від неї.
Якщо у вас залишилися питання, звертайтеся на Гарячу лінію нашої організації 0 800 309 110 (дзвінки безкоштовні), або напишіть в онлайн приймальню юристів за посиланням. Також ви можете з нами зв’язатися через Viber, WhatsApp або Telegram за номером 093 500 69 18.