26 липня 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інформаційної реінтеграції Донецької та Луганської областей (Стратегія), підготовлену Міністерством інформаційної політики України (МІП). Це перший комплексний документ, що визначає інформаційну політику щодо цього непростого питання.
За словами першого заступника Міністра інформаційної політики України Еміне Джапарової, Дорожня карта даної Стратегії була прийнята ще наприкінці 2016 року, але наприкінці 2017го процес узгодження було загальмовано через очікування прийняття Закону України №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який був прийнятий лише 18 січня 2018 року. Прийняття Стратегії є важливим кроком, адже до цього часу українська влада більше фокусувалася більше на технічній складовій інформаційної політики, а саме будуванні веж для трансляції українських ЗМІ, що також є не менш важливим. Але говорячи про інформаційну реінтеграцію, важливо розробляти політику комплексно, враховуючи ідеологічні особливості та інші чинники на Сході України.
Метою Стратегії є:
- реалізація інформаційних прав і свобод людини і громадянина, підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері інформаційної реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях;
- впровадження ефективного механізму для забезпечення доступу громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, а також прилеглих до них територіях, до загальноукраїнського інформаційного простору.
Реалізація Стратегії розрахована на період до 2020 року. На нашу думку, цей період є дуже коротким. Адже будь-яка Стратегія для її ефективної реалізації потребує План заходів. Відповідно до розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії…» Мінінформполітики було доручено розробити та подати Проект Плану заходів у шестимісячний строк. Тобто лише проект Плану заходів, ймовірно, буде подано наприкінці лютого 2019 року, а його прийняття ще затягнеться через процедури консультування з громадськістю та узгодження з іншими центральними органами виконавчої влади. Отже, вірогідно, Стратегія та План заходів щодо її реалізації буде розраховано трохи більше, ніж на рік, коли в початковій версії реалізація передбачалася на 4 роки.
Стратегія містить наступні завдання:
- протидія використанню РФ інформаційних технологій проти України;
- зміцнення почуття спільності між громадянами України, які проживають на ТОТ, прилеглих до них територіях, а також громадянами інших регіонів України;
- створення умов для отримання об’єктивної, оперативної і достовірної інформації на ТОТ.
Ми розуміємо, що Стратегія – це своєрідний загальний та комплексний план дій без деталізації для досягнення певних цілей. Але завдання даної Стратегії не окреслюють сфери застосування та реалізації інформаційної політики, такі як освіта, культура, політика, журналістика тощо, адже саме вони мають одне з вирішальних місць у формуванні системи цінностей, поглядів, знань та ідеології в цілому. Будемо сподіватись, що ці та інші питання передбачається детальніше прописати в Плані заходів щодо реалізації Стратегії, а до процесу цого розробки буде залучено широке коло організацій громадянського суспільства та експертів з інформаційної безпеки для деталізації комплексу заходів по стратегічним напрямам.
Реалізація Стратегії буде здійснюватись через такі комплекси заходів:
- Інституціональні (посилення координації в інформаційній сфері між органами виконавчої влади на всіх рівнях; залучення інститутів громадянського суспільства до розроблення та виконання заходів Стратегії);
- Інструментальні заходи для територій, прилеглих до тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях (нейтралізація впливу телерадіомовників з ТОТ; забезпечення стійкого і повного покриття територій; збільшення частки та якості тематичного текстового та аудіовізуального контенту);
- Інструментальні заходи для ТОТ в Донецькій та Луганській областях (розширення зони наземного ефірного мовлення українських ТРК, створення системи виготовлення та розповсюдження спеціалізованого контенту; проведення системної роботи з ВПО).
З вищенаведеного можна зробити висновок, що заходи з реалізації Стратегії здійснюватимуться на три різні аудиторії – територію, що підконтрольна Уряду України; територія, прилегла до ТОТ, та тимчасово окупована територія Донецької та Луганської обл. Ми вважаємо даний підхід обґрунтованим, адже кожен з цих «рівнів» мають свої особливості, свої проблеми та інші фактори щодо здійснення інформаційної політики.
Окремо хочеться відмітити присутність заходів, спрямованих на органи виконавчої влади на всіх рівнях. На жаль, ми часто чуємо публічні висловлювання саме від представників владних структур, які суперечать завданням цієї Стратегії, а саме зміцнення почуття спільності між громадянами України, які проживають на ТОТ. Чи зміниться щось із залученням МІПу до роботи із реалізацією Стратегії — покаже час.
Очікувані результати Стратегії.
- створити єдину систему координації та реалізації державної політики з інформаційної реінтеграції Донецької та Луганської областей;
- сформувати у громадян України розуміння та підтримку їх приналежності до українського політичного, економічного та культурного простору.
Реалізація Стратегії здійснюється за рахунок та в межах коштів державного та місцевих бюджетів, суб’єктів інформаційної діяльності, коштів міжнародної технічної допомоги, внесків заінтересованих міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених законом. Тут варто підкреслити, що якщо МІП вже зараз під час планування бюджету на 2019 рік не врахує фінансування Стратегії, то як би гарно не був прописаний План заходів, додаткових грошей на його реалізацію, скоріш за все, не буде передбачено.
Висновки.
Загалом, можна зробити наступні позитивні висновки.
- Дана Стратегія – це перший комплексний документ, що визначає інформаційну політику щодо реінтеграції Донецької та Луганської обл.
- Україна має намір розширити зони наземного ефірного мовлення українських телерадіокомпаній
- Планується створення спеціальної системи «виробництва і поширення спеціалізованого контенту» для громадян, які проживають на непідконтрольних територіях. Проведення системної роботи з внутрішньо переміщеними особами визначається важливим каналом комунікації з непідконтрольними територіями.
- Інформаційна стратегія визначається на трьох рівнях: територія, що підконтрольна Уряду України; територія, прилегла до ТОТ, та тимчасово окупована територія Донецької та Луганської обл.
Незважаючи на ряд позитивних положень, Стратегія має такі недоліки.
- Завдання Стратегії сформульовані декларативно. Вони не наповнені державно-стратегічним змістом. Ключовими складовими стратегії інформаційної інтеграції мають бути стратегічні напрями політики, контент та його зміст, а також ЗМІ, які будуть транслювати відповідні програми. На жаль, Стратегія лише частково торкається деяких з цих складових.
- Стратегія не має положень щодо моніторингу та оцінки її виконання. Можна припустити, що через це не буде можливості коригування та зміни певних програм та заходів для досягнення основної мети протягом реалізації Стратегії.
- Не приділено достатньої уваги освітньому та просвітницькому векторам інформаційної політики як основи формування передумов для реалізації визначених завдань Стратегії.
Стаття підготовлена у рамках проекту “Юридична підтримка населення, постраждалого внаслідок конфлікту на сході України”, який впроваджується за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC). Інформація та погляди, викладені в даній статті є думкою автора (-ів) і не обов’язково відображають офіційну позицію Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC).