В данной статье речь пойдет о нескольких категориях дел об административных правонарушениях, которые в последнее время рассматриваются судами в связи с введением карантина на территории Украины и ограничений ряда прав и свобод — практике привлечения к административной ответственности, позиции судов и защите своих прав в случае их нарушения органами государственной власти и местного самоуправления.
Статья 44-3 КоАП
Постановлением Кабинета министров Украины 211 от 11.03.2020 года на территории Украины был введен карантин, а также ограничен ряд прав и свобод.
Законом Украины № 530-IX от 17.03.2020 года в Кодекс Украины об административных правонарушениях (КоАП) был дополнен статьей 44-3 “Нарушение правил карантина людей”:
Нарушение правил карантина людей, санитарно-гигиенических, санитарно-противоэпидемических правил и норм, предусмотренных Законом Украины «О защите населения от инфекционных болезней», другими актами законодательства, а также решений органов местного самоуправления по вопросам борьбы с инфекционными болезнями:
влечет наложение штрафа на граждан от одной до двух тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан и на должностных лиц — от двух до десяти тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.
1 НМДГ(необлагаемый минимум доходов граждан) = 17 грн.
28.04.2020 на сайте судебной системы Украины были опубликованы показатели рассмотрения судами Украины дел о нарушении правил карантина. По состоянию на день публикации на рассмотрение в суды Украині поступил 6141 протокол об административном правонарушении по статье 44-3 КУПАП.
По сравнению с информацией, опубликованной по состоянию на 21.04.2020, количество поступивших материалов за последнюю неделю увеличилось на 27% — с 4851 до 6141.
Анализ практики показывает, что в большинстве случаев суды не усматривают в действиях человека признаков административного правонарушения и не привлекают к ответственности: так, из 1120 рассмотренных дел на момент публикации, административное взыскание наложено только в 150 случаях (13% от общего числа). Лидирует по количеству привлеченных к ответственности Днепропетровская область (32 решения суда). Также значительное число протоколов было возвращено: 739, большинство из которых — вследствие их ненадлежащего оформления: 685.
На рассмотрении все еще находится большая часть дел — 4282.
Как показывает практика, большая часть протоколов составляется сотрудниками полиции, хотя данное право также предоставлено должностным лицам органов здравоохранения, государственной санитарно-эпидемиологической службы (функции возложены на Держпродспоживслужбу), исполнительных комитетов местных советов (например — http://reyestr.court.gov.ua/Review/88700836).
Основными причинами для отказа в привлечении к ответственности либо возвращения протокола для доработки являются:
1.Отсутствие в протоколе конкретной нормы, которую своими действиями нарушает лицо. Статья 44-3 является бланкетной (отсылающей) и не содержит в себе конкретных правил, нарушение которых вменяется лицу:
Судом встановлено, що протокол серії АПР 18 №470507 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі не зазначено порушену норму закону, враховуючи бланкетність диспозиції ст. 44-3 КУпАП.
За вказаних обставин, враховуючи порушення, допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення …… адміністративна справа не може бути розглянута судом згідно з вимогами чинного законодавства і повинна бути повернута органу,який її склав, для належного оформлення.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/88544436, http://reyestr.court.gov.ua/Review/88544700
2.Отсутствие достаточных доказательств, подтверждающих совершение правонарушения:
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейським було порушено вимоги ст. 255 КУпАП та не зібрано достатньої кількості доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП до матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, зокрема пояснень свідків, які були відвідувачами закладу громадського харчування, пояснень продавця продуктового магазину, інших свідків, фото та відеоматеріалів тощо.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88382735, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88409051
3.Протокол составлен в отношении лица, которое не может быть привлечено к ответственности за данное правонарушение (прежде всего речь идет о работниках субъектов хозяйствования, в отношении которых составляется протокол об административном правонарушении):
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21 березня 2020 року о 10.48 год. ОСОБА_1 , всупереч п.п.3 п. 2 Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року, будучи продавцем в магазині здійснювала реалізацію пива та прийом громадян та покупців, чим скоїла правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
….
На обґрунтування провини до протоколу долучено письмові докази, з яких вбачається, що ОСОБА_1 працює на ТОВ «ЕКСТРАКОМ», який і є безпосереднім суб`єктом господарювання, що здійснював відповідну діяльність, наведену в протоколі.
Отже, приймаючи наведені обставини, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є лише працівником, а не безпосереднім суб`єктом, що здійснював згадану в протоколі діяльність, тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 не є суб`єктом вказаного правопорушення.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/88816227, http://reyestr.court.gov.ua/Review/88773372
В обоснование своих решений национальные суды ссылаются как на нормы Конституции, КоАП, так и на практику ЕСПЧ:
Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом» ….. Провадження закрити
http://reyestr.court.gov.ua/Review/88542604, http://reyestr.court.gov.ua/Review/88485896
Также в некоторых случаях суд закрывает производство по делу по малозначительности совершенного правонарушения, либо ограничивается устным предупреждением вместо штрафа:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/88795828, http://reyestr.court.gov.ua/Review/88795828
В остальных случаях суд приходит к выводу о наличии в действиях лиц признаков административного правонарушения и привлекает их к ответственности:
призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень. (обіймаючи посаду голови споживчого кооперативу «Товариство квітників-любителів «Ірис», знаходячись у торгівельному кіоску не припинив роботу закладу) http://reyestr.court.gov.ua/Review/88437190 Накласти адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. (здійснювала продаж насіннєвих товарів,) http://reyestr.court.gov.ua/Review/88398171
Отдельно стоит отметить, что практика возвращения протокола на “доработку” является не совсем правильной, поскольку нормы КоАП не позволяют направлять материалы дела для надлежащего оформления, а нормы п. 7 раздела II Инструкции 1376 — вносить изменения в протокол после его составления.
Статья 173-1 КоаП
Также в период карантина сложилась практика привлечения лиц к ответственности за распространение ложных слухов о распространении коронавирусной инфекции по статье 173-1 КоАП:
Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку,
— тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.
Протоколы об административных правонарушениях в этом случае имеют право составлять сотрудники Национальной полиции.
По состоянию на 30 апреля 2020, в реестре судебных решений по критериям поиска:
- Поиск по контексту: «ст.173-1 КУпАП»
- Период поступления: 12.03.2020-30.04.2020
- Форма судопроизводства: дела об административных правонарушениях
- Категория дела: Дела об административных правонарушениях (с 01.01.2019) → Административные правонарушения, посягающие на общественный порядок и общественную безопасность → Распространение ложных слухов
Найдено 95 материалов о привлечении к административной ответственности, из них непосредственно с распространением информации о заболевании Covid 19 — около 43 (в нескольких случаях установить суть правонарушения из информации в процессуальном документе не представляется возможным).
В 23 случаях суд принял решение о привлечении к административной ответственности лиц (54% от общего числа), при этом в 5 случаях (12% от общего числа) суд ограничился устным замечанием, а не наложил реальное взыскание.
В 18 случаях (46%) суды закрыли производство в связи с отсутствием состава правонарушения, либо возвращал материалы в правоохранительные органы для “уточнения” (позицию о возможности уточнения см. выше).
В 1 случае из-за отсутствия судей в районном суде дело было передано в другой суд: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88897307
Хотя КоАП и не предусмотрена возможность такой передачи, апелляционный суд воспользовался аналогией закона (КПК) и ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, передал дело на рассмотрение в другой суд.
Анализ вышеописанных дел позволяет выделить в большинстве случаев объективную сторону правонарушения как распространение недостоверной информации в сети Интернет о распространении, мерах принимаемых для сдерживания коронавирусной инфекции, а также антинаучных, провокационных высказываний (размещение постов в соц сетях, репосты и комментарии):
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1, її вина повністю доведена наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 707253 від 24.03.2020, повідомленням Служби безпеки України № 62/30-863 від 20.03.2020, узагальнюючою довідкою щодо перевірки інформації про можливі неправомірні дії ОСОБА_1 № 62/30-857 від 18.03.2020, протоколом огляду від 18.03.2020 та наданими ОСОБА_1 письмовими поясненнями від
18.03.2020, з яких вбачається, що вона в соціально-орієнтованій мережі “Facebook”, 16.03.2020 близько 19.00 год. перебуваючи вдома, зі свого мобільного телефону поширила в стрічці новин неправдиву публікацію щодо розпилення з вертольотів ліків для дезінфекції, яка нею ж була видалена на наступний день.
Таким чином, враховуючи, що неправдива інформація, яка була поширена ОСОБА_1 під час карантинних заходів встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” від
11.03.2020, стосується зокрема гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у зв’язку з чим могла викликати паніку серед населення чи порушення громадського порядку, а тому вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП України, якою регламентовано поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88725338
Протоколом про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 17 березня 2020 року, близько 12:30 год., перебуваючи біля ТРЦ “Екватор”, що знаходиться за адресою: вул. Руська, 248Е м. Чернівці, поширював у соціальній мережі “Instagram” недостовірну інформацію щодо зараження усіх громадян коронавірусною інфекцією COVID-19, у зв’язку із чим своїми діями міг викликати паніку серед населення. (а. с.1)
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.03.2020р., в яких він підтвердив, що 17 березня 2020 року, близько 12:30 год., перебуваючи біля ТРЦ “Екватор”, що знаходиться за адресою: вул. Руська, 248Е м. Чернівці, зняв відеоролик, в якому з необережності, не маючи на меті негативного умислу, вказав на будинок по АДРЕСА_2 та розповів, що в даному будинку проживає громадянин, який заразив всіх коронавірусом. (а. с.3)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/88880322
а также распространение информации о якобы заражении коронавирусной инфекцией своих соседей, недавно вернувшихся из-за границы (характерно для сельской местности и маленьких населенных пунктов):
ОСОБА_1 27 березня 2020 року о 09 год. 00 хв., перебуваючи на АДРЕСА_2 Поступель Ратнівського району АДРЕСА_1, поширювала недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_2, який перебуває за кордоном і хворий на НОМЕР_1-19,має намір приїхати в село та заразити односельчан, чим вчинила поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88596298
Рассматривая материалы о привлечении к административной ответственности, суды отмечают необходимость наличия объективной части правонарушения в форме распространения неправдивой информации, которая гипотетически может вызвать панику или нарушения общественного порядка. Наступление реальных последствий не имеет значения при квалификации данного правонарушения, достаточно гипотетической возможности их наступления:
Об’єктивна сторона даного правопорушення полягає у поширенні неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Неправдивими чутками є вістка, повідомлення про кого, що-небудь, які суперечать (не відповідають) дійсності (правді, істині). Предметом таких чуток (повідомлень) можуть бути факти, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
При цьому громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Термін “паніка” визначається як психічний стан людей несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.
Отже, обов’язковим елементом об’єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП є наслідки у виді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Тому, саме по собі поширення неправдивих чуток, яке не викликало і не могло викликати паніки чи призвести до порушення громадського порядку не становитиме порушення ст.173-1 КУпАП.
Распространенными причинами для отказа в привлечении к ответственности, либо возвращении протокола для доработки являются:
1.Отсутствие в протоколе данных о том, какая именно информация является недостоверной и каковы критерии признания её таковой, а также отсутствие обоснования возможности наступления последствий, описанных в диспозиции статьи:
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 06.04.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, поширення неправдивих чуток, а саме: із використанням мережі “Інтернет” розміщення на власній сторінці “Фейсбук” посту іншого автора з недостовірною інформацією щодо пандемії COVID-19.
При цьому, у протоколі не розкрито суті адміністративного правопорушення. Так, в протоколі вказується на недостовірність поширеної інформації, однак при цьому не наводяться критерії, за якими така інформація визнана недостовірною (наприклад, за критерієм невідповідності такої інформації офіційним джерелам), не проведено такого аналізу. Відповідно не вказується, на яких підставах ототожнені поняття недостовірна інформація та неправдиві чутки. Також в протоколі не уточняються яким чином можуть проявлятися негативні наслідки поширення такої інформації. В своїх пояснення ОСОБА_1 вказує на відсутність мети посіяти паніку, при цьому зазначає, що мала бажання спонукати людей виконувати приписи карантину. В протоколі та матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про протилежне.
Конкретність пред’явленого обвинувачення є складовою права на справедливий судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини (у справі “Абрамян проти Росії”) вказує на необхідність приділяти особливу увагу роз’ясненню “обвинувачення” особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі “Камінські проти Австрії” №9783/82 п. 79).
Право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. “b” п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі “Пелісьє та Сассі проти Франції” п. 54, а також “Даллос проти Угорщини”, п. 47).
Вищезазначені недоліки, допущені при складанні адміністративного протоколу, не дають можливості суду встановити в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88675156
2.Отсутствие достаточных доказательств, подтверждающих совершение правонарушения:
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі “Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії” ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, оскільки обов’язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи “Про адміністративні санкції” одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов’язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах “Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року”, «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року «, “Озтюрк проти Германії” ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі “Надточий проти України” від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд не вбачає, що така повідомлена ОСОБА_1 інформація, викликала паніку серед населення, чи якимось чином порушила громадський порядок, що в свою чергу говорить про відсутність такої обов’язкової складової адміністративного правопорушення як об’єктивна сторона, а отже в діях притягуваної до відповідальності особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Будь-які інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173-1 КУпАПу матеріалах справи відсутні.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88901584http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88901584
3.Отсутствие в действиях лица состава административного правонарушения (цитирование официальных источников )
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що поширена інформація ОСОБА_1 є неправдивою, як і відсутня сама поширена інформація, а є тільки фото назви статті поширеної ОСОБА_1 через соціальну мережу “Facebook”, зокрема, заголовок “В Україні вже понад 200 тисяч хворих — 9 вже не стало, і все це тільки за 6 днів”.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що поширена ним інформація 15 березня 2020 року відповідає офіційній інформації розміщеній на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я, де вказано, що з 02 по 08 березня понад 200 тисяч людей захворіли на грип та ГРВІ.
Окрім того суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності. Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1, поширюючи на своїй сторінці інформацію про захворюваність в України на грип та ГРВІ він не мав на меті поширення неправдивої інформації, для розповсюдження паніки серед населення, що також виключає в його діях склад адміністративного правопорушення.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88640301
Также в некоторых случаях суд ограничивается устным предупреждением вместо штрафа: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88517700, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88510838
В целом, количество случаев привлечения к административной ответственности за данное правонарушение остается низким, однако поднимает много вопросов о информационной гигиене и критическом мышлении лиц, распространяющих информацию в социальных сетях.
Как защитить себя в случае неправомерного привлечения к ответственности за административное правонарушение:
- Обратиться к сотрудникам органа, уполномоченного составлять протокол об административном правонарушении, с разъяснениями о правомерности ваших действий (ваши действия правомерны, вы не являетесь субъектом правонарушения и т.д.).
- В случае составления протокола по возможности зафиксируйте информацию, которая вносится в протокол — это ускорит формирование позиции и подготовку к рассмотрению дела судом. Также внесите свои замечания и информацию о нарушениях в протокол.
- Знайте свои права как участника производства.
- В случае ненадлежащего составления протокола и материалов дела — обращайтесь с соответствующим ходатайством о закрытии дела, либо об отправлении на доработку для надлежащего оформления материалов, в котором указывайте суду на нарушения и недостатки (например, нормы КоАП не позволяют направлять материалы дела для доработки, а нормы п. 7 раздела II Инструкции 1376 — вносить изменения в протокол после его составления. На основании нарушений этих правил можно в дальнейшем просить суд закрыть производство по делу). В таких случаях, при повторном рассмотрении судом можно просить о закрытии производства, т.к. протокол отправлялся на доработку, что не предусмотрено КоАП, либо в него после подписания вносились изменения.
- В случае, если у вас останутся вопросы о защите своих прав — обращайтесь за консультацией на Горячую линию Донбас СОС: 0800 309 110, либо к профильному юристу.
Не бойтесь отстаивать свою правоту и защищать свои права законным путем!
________________________
Ця публікація була створена за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно авторській колектив ГО «Донбас СОС». Точка зору автора не обов’язково відображає точку зору донора.