Починаючи з 22 березня 2020 року в Україні запроваджені карантинні обмежувальні заходи, направлені на протидію розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ці обмеження, зокрема, передбачали часткове припинення пропуску осіб через КПВВ на лінії розмежування та адміністративному кордоні з тимчасово окупованими територіями. З 22 березня перетин лінії розмежування був фактично припинений в обох напрямках.
Пізніше у березні дзеркальні обмежувальні заходи були введені де-факто владою на тимчасово окупованих територіях України.
Слід зазначити, що на відміну від ситуації з адміністративною межею з Кримом, документу, згідно якого була запроваджена заборона на перетин лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, ніколи не було опубліковано. Жодних змін не було внесено до Порядку в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій, який згідно Закону визначається Кабінетом Міністрів України.
Виключення з обмежень або заборони на перетин мали становити так звані “гуманітарні підстави”, які передбачають наявність вагомих причин для перетину КПВВ на межі з окупованими територіями. За інформацією, отриманою з відкритих джерел, 18 березня 2020 року, рекомендації про те, які підстави можуть бути визнані гуманітарними, надані Міністерству оборони та Державній прикордонній службі Віце-прем’єр-міністром України — Міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексієм Резніковим. 20 травня ДПСУ опублікувала інформацію про те, що з 22 березня Командувач ООС надав 333 таких індивідуальних дозволи; 30 травня КПВВ «Станиця Луганська» перетнули ще 69 осіб. При цьому зазначаємо, що у відповідний період лише на Гарячу лінію “Донбас СОС” надійшло більше 2300 відповідних запитів.
З 11 травня в Україні відбувається поетапне зняття карантинних заходів. Проте у плані зняття обмежень, оприлюдненому у квітні прем’єр-міністром України, відсутня інформація про відкриття КПВВ. Така ситуація створює уявлення про тимчасово окуповані території України як території, що не лежать в полі зору та уваги Уряду України. З громадянами, що проживають на тимчасово окупованих територіях і не можуть відвідати родичів, отримати медичну допомогу, адміністративні послуги тощо, не ведеться комунікація щодо карантинних заходів, що не сприяє побудові довіри до Уряду та подальшому процесу реінтеграції. Слід зазначити, що по інший бік лінії розмежування зараз опинилася велика кількість людей, які фактично проживають на підконтрольній Україні території, але зараз не можуть виїхати на роботу та / або воз’єднатися з сім’єю. Фактично від середини березня у країні відбуваються дезінтеграційні, а не реінтеграційні процеси.
При розробці рішень щодо продовження строку дії карантинних обмежень чи поступового виходу з карантину необхідно враховувати інтереси різних груп, які можуть зазнати непропорційно великих негативних наслідків цих обмежень. Зокрема, такою групою є особи, які проживають постійно чи тимчасово на окупованих територіях України, а також внутрішньо переміщені особи. Саме тому при розробці загальнонаціонального плану виходу з карантину необхідно врахувати потенційні ризики для мешканців окупованих територій, що спричинені тривалим обмеженням свободи пересування, та знайти шляхи мінімізації цих ризиків. У цьому контексті необхідним є перегляд раніше оприлюдненого урядового плану зняття карантинних обмежень з метою забезпечення поетапного відкриття КПВВ на лінії зіткнення та на адміністративному кордоні з тимчасово окупованими територіями України.
Незалежно від того, які саме рішення для мешканців окупованих територіях міститиме цей план, всі його елементи мають бути максимально широко комуніковані, зокрема, і через канали громадських та міжнародних організацій з тими, хто проживає в окупації.
Ми вітаємо перспективу відкриття КПВВ після 10 червня, але наголошуємо на тому, що це має відбутися з дотриманням усіх заходів безпеки. Окрім цього, ми пропонуємо низку додаткових рішень, спрямованих на полегшення ситуації ВПО та громадян, які мешкають на ТОТ.
Рекомендації, в розробці яких приймали участь, крім нашої організації, Центр прав людини ZMINA, Офіс з розробки гуманітарної політики, “Донбас SOS”, “Крим SOS”, благодійний фонд “Право на захист”, “Восток SOS”, Кримська правозахисна група, можна завантажити тут.
________________________
Ця публікація була створена за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно авторській колектив ГО «Донбас СОС». Точка зору автора не обов’язково відображає точку зору донора.