21.12.2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” (далі-Закон).
Серед інших змін, Законом внесені доповнення до підрозділу 10 “Інші перехідні положення” розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Зокрема, підрозділ 10 доповнено пунктом 38, яким встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або населені пункти на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування, з яких сплачуються місцеві податки, збори, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Основними новелами пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України є:
- Визначення терміну “тимчасово окупована територія” безпосередньо у перехідних положеннях Податкового кодексу України.
“Тимчасово окупована територія — це територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.”
- Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розташоване на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
“Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.”
- Можливість повернення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які були нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції як надміру сплачених.
“Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.”
- Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
“Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.”
- Можливість повернення сум плати за землю, які були нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції як надміру сплачених.
“Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.”
- Виключення з переліку об’єктів оподаткування земельних ділянок, які розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та які перебувають у власності та/або користуванні платників єдиного податку четвертої групи
“Земельні ділянки, розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та які перебувають у власності та/або користуванні платників єдиного податку четвертої групи, не є об’єктом оподаткування єдиним податком у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.”
Також на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань, за якими зупинено стягнення;
2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 Податкового кодексу України.
Під час нарахування (виплати) фізичним особам — підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України.
Окремо визначено, що тимчасово, до завершення проведення антитерористичної операції, до платників податків, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень пункту 44.3 та пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підстави неможливості пред’явлення первинних документів:
- первинні документи втрачені (знищені чи зіпсовані у зв’язку із проведенням антитерористичної операції);
- первинні документи знаходяться в районі населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які неможливо вивезти або вивезення яких з даної території пов’язане із ризиком для життя та здоров’я платника податків, або неможливе у зв’язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків за місцем свого обліку подає до контролюючого органу повідомлення у довільній формі, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому вказуються: обставини, які призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, календарні періоди (день/місяць/рік), а також загальний перелік первинних документів (у разі можливості, із зазначенням реквізитів).
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення антитерористичної операції запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок стосовно зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Дані положення застосовуються до тих платників податків, які станом на 1 грудня 2016 року здійснили зміну своєї податкової адреси з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, на іншу територію України.При цьому платник податків не може застосовувати положення цього пункту стосовно календарних періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.
Публікація підготовлена в рамках проекту «Забезпечення правового захисту внутрішньо переміщених осіб», який реалізується ГО «ДОНБАС СОС» спільно з ГО «ПРАВОЗАХИСНА РАДА УКРАЇНИ» за підтримки Європейського союзу. Зміст публікації не відображає офіційну позицію Європейського Союзу.