Хто може звертатися за отриманням спадщини?
Спадкування відбувається за заповітом або за законом. У разі, якщо померлий (спадкодавець) залишив заповіт – то спадкоємці, згадані в ньому, мають право звернутися за прийняттям спадщини.
Якщо ж заповіт відсутній, спадкування відбувається в порядку черговості:
- перша черга – діти спадкодавця (зокрема, які були зачаті за життя й народжені після його смерті), чоловік / дружина, батьки;
- друга черга – рідні брати й сестри, дід, баба (по материнській і по батьківській лініях);
- третя черга – рідні дядько та тітка спадкодавця;
- четверта черга – особи, які проживали разом зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
- п’ята черга – інші родичі спадкодавця (до шостого ступеня споріднення включно).
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Будь-який спадкоємець (за заповітом або за законом) має право прийняти або не прийняти спадщину.
Куди звертатися?
За загальним правилом, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно зі ст. 1221 Цивільного кодексу України, в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом. Такий особливий випадок встановлено статтею 9–1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Зокрема, нею передбачено, що в разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, людей, зацікавлених в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Тобто, було скасовано правило про прив’язування оформлення спадщини за останнім місцем проживання спадкодавця або розташуванням нерухомого майна. Тепер місцем відкриття спадщини вважається місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, людей, зацікавлених в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Тому, спадкоємці можуть звернутися за власним бажанням до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус на підставі такої заяви заведе спадкову справу, яку, у свою чергу, зареєструє в Спадковому реєстрі.
Важливо!
У разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій, яка визначена державним нотаріусом або щодо якої було досягнуто домовленості між приватним нотаріусом та спадкоємцем до заведення спад- кової справи. Така довідка має бути підписана нотаріусом та скріплена його печаткою.
Питання про вартість оформлення спадщини, буде залежати від того, до якого нотаріуса ви звернетеся: приватного або державного. За нотаріальні дії, вчинені державними нотаріальними конторами, зокрема за видавачу свідоцтва про право на спадщину, сплачується сума в розмірі 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (34 гривні). Однак сама процедура оформлення потребуватиме додаткових витрат (за видавання бланків, оформлення витягів, направлення запити, проведення оцінки тощо). Приватні ж нотаріуси за вчинення нотаріальних дій стягують плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами й не стосується вчиненої нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін. Звертаємо увагу на те, що Указом Президента України «Про впорядкування справляння плати за навчання нотаріальних дій» від 10.07.1998 № 762/98 встановлено, що розмір плати, яка стягується за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншою від розміру ставок державного мита, яке стягується державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.
У який строк потрібно звернутися до нотаріуса?
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини(що може підтверджуватися, наприклад, загальною реєстрацією місця проживання в паспорті), вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.
Крім того, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України.
Якщо спадкоємці померлого НЕ проживали разом із ним на момент смерті, вони повинні звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадщину не пізніше 6 місяців із дня смерті спадкодавця.
Якщо Ви не звернулися до нотаріуса із заявою про вступ у спадщину протягом встановленого законодавством 6 місячного строку(наприклад затягувався розгляд заяви про встановлення факту смерті спадкодавця тощо), тоді Ви можете звернутися до суду для визнання поважними причин пропуску строку для звернення до нотаріуса та надання Вам додаткового строку для прийняття спадщини (це можливо, якщо на момент розгляду справи ніхто ще не прийняв спадщину).
Важливо! Тільки після вступу в спадщину й на підставі отриманого свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом на підконтрольній території, спадкоємці стають власниками визначеного у свідоцтві майна.
Які документи подавати?
Під час оформлення спадщини необхідно надати нотаріусу наступні документи:
- паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця;
- свідоцтво про смерть спадкодавця(українського зразка);
- документи, що підтверджують родинні зв’язки спадкоємця та померлого (копії паспортів, свідоцтв про народження, свідоцтв про шлюб та ін.);
- документи, що підтверджують право власності померлого на спадкове майно(приватизаційний ордер, свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо);
- заяву про наявність або відсутність прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною.
Якщо нотаріус відмовляється вчиняти нотаріальну дію (відкривати спадкову справу, видавати свідоцтво про право на спадщину тощо), на вашу вимогу він зобов’язаний у письмовій формі викласти причини відмови і впродовж трьох днів видати відповідну постанову. Відмову нотаріуса вчиняти нотаріальні дії може бути оскаржено у суді.
Важливо! Щодо надання довідки про склад сім’ї
Наказом про затвердження змін до порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 04.12.2017 №3851/5 було скасовано норму про те, що «нотаріус вимагає подачі йому довідки про склад сім’ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання». Відповідно до внесених змін, з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріусу подається відповідна заява відчужувача.
Комісією Нотаріальної палати України з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності було підготовлено зразок заяви, яка має подаватися відчужувачем з метою підтвердження факту відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних та обмежено дієздатних осіб на користування нерухомим майном, що відчужується.
Вказані вище зміни є довгоочікуваними і цілком доречними, тому що нотаріус не міг на практиці самостійно встановити факт відсутності права користування нерухомим майном у малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних осіб шляхом витребування відповідних документів, оскільки така інформація щодо житлових об’єктів, які знаходяться на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, просто відсутня, нотаріус був позбавлений можливості отримати легітимні документи чи актуальні дані з реєстрів.
При цьому, нотаріус також повинен роз’яснити спадкоємцям щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей, а також наслідки прийняття спадщини іншими спадкоємцями.
Додатково див. лист Міністерства юстиції України від 03.03.2016 N 1535/13/32-16 начальникам головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в областях та місті Києві щодо надання роз’яснення про те, що довідка житлово-експлуатаційної організації з місця проживання спадкодавців, які проживали та були зареєстровані на території проведення антитерористичної операції, не може вимагатися.
Неврегульовані питання
За даними Нотаріальної Палати України у період з 04.11.2014 по 31.07.2015 окремі нотаріуси продовжували посвідчувати заповіти на непідконтрольній території Луганської та Донецької областей, при цьому вони не мали можливості зареєструвати такий заповіт у Спадковому реєстрі, але вносили інформацію про використаний на заповіт бланк до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.
У такому випадку спадкоємцям необхідно в судовому порядку визнавати посвідчений заповіт дійсним.
Також невирішеною залишається проблема отримання свідоцтва про право на спадщину у тому випадку, якщо спадкову справу було відкрито ще до початку конфлікту на тимчасово непідконтрольній території в межах Донецької та Луганської областей та нотаріальний архів залишився на цій території.
Якщо приватний нотаріус чи державна нотаріальна контора, яка відкривала спадкову справу, перемістилися на підконтрольну територію України, тоді з’ясуйте, куди саме вони переїхали. Це можна зробити через Єдиний реєстр нотаріусів України. Після цього можна продовжити оформлення спадщини безпосередньо у нього. Якщо ж нотаріус припинив свою діяльність або перебуває на тимчасово непідконтрольній території, де залишилися всі нотаріальні архіви, варіантом виходу з такої ситуації буде подання позову до суду про визнання права власності на спадкове майно у зв’язку з неможливістю оформлення спадщини в нотаріальному порядку.