Відповідаємо на 7 найпоширеніших питань про накладення арешту на майно та кошти

Що таке арешт на майно? Переживаю, бо це питання зараз дуже актуальне. Хочу дізнатися більше інформації.

Арешт майна – це легальний захід, за яким майно особи стає під захист держави або представника держави згідно з рішенням суду, виконавчого органу або нотаріуса. В Україні такий захід регулюється різними кодексами: Цивільним процесуальним, Кримінальним та Кримінально-процесуальним.

Арешт майна використовується для захисту інтересів держави або сторонніх осіб, таких як кредитори чи потерпілі від злочину. Основною метою арешту є унеможливлення власнику розпоряджатися майном чи передавати його комусь іншому, оскільки це може завдати шкоди інтересам держави чи сторонніх осіб.

Відповідно до законодавства України, арешт може бути застосований до будь-якого нерухомого майна, включаючи те, що було успадковане або подароване. Також може бути застосований арешт до рухомого майна, такого як автомобілі. Навіть можуть бути вжиті заходи щодо дорогоцінних металів та ювелірних виробів, за винятком тих, що були отримані як нагорода чи подарунок. Крім того, арешт може бути застосований до фінансів у будь-якій валюті, безготівкових коштів, предметів домашнього вжитку та цінних паперів, включаючи інвестиційні.

Арешт коштів — це процедура, яка обмежує можливості власника розпоряджатися своїми фінансовими ресурсами.

Існують два типи арешту коштів:

Арешт коштів та інших цінностей, які знаходяться на банківських рахунках чи зберігаються у банках або інших фінансових установах.
Арешт коштів, які знаходяться у касі або входять до неї.

Як дізнатись про те, чи є у мене арешт чи його немає, щоб бути в курсі своєї кредитної історії? Якщо є, як зрозуміти, хто мій виконавець по справі?

Згідно ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів тощо…

Згідно ст.56 Закону України “Про виконавче провадження” арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Перевірити свою кредитну історію можливо наступним чином:

— застосунок «ДІЯ» — Виконавчі провадження – «У вас все добре. Відкритих проваджень немає» або навпаки, є провадження;

— система «Автоматизована система виконавчого провадження» (далі – АСВП). Перейшовши за посиланням, необхідно вказати свої прізвище, ім’я, по-батькові та дату народження у графах, які відповідають інформації про боржника;

— сайт Судової влади України. Перевірка здійснюється за пунктом сторона по справі, де необхідно вказати прізвище, ім’я та по батькові спадкодавця;

— Єдиний реєстр боржників

Важливо! Якщо в застосунку “ДІЯ” жодної інформації не виявлено, але Ви хочете досконало перевірити наявність чи відсутність інформації про свою кредитну історію, за посиланнями до системи «Автоматизована система виконавчого провадження» та Єдиний реєстр боржників, якщо виконавче провадження все ж таки відкрите, можна буде побачити необхідну інформацію для ознайомлення, таку як:

ПІБ боржника та дату народження;
ким був виданий документ, завдяки якому виконавче провадження було відкрито;
№ ВП та категорія стягнення.

Якщо натиснути на «Реквізити та контактні дані органу ДВС/приватного виконавця», тоді можна буде детальніше ознайомитись із необхідною інформацію ( який саме орган державної виконавчої служби чи приватний виконавець відкрив виконавче провадження; ЄДРПОУ; реквізити рахунку; email та контактні дані для зв’язку).

Чи можна заблокувати соціальний рахунок?

Згідно п.п. 12 п.2 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою правління НБУ №162 від 09.07.2022 передбачено, що поточний рахунок – рахунок (включаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно п. 69 вказаної Інструкції, банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в п. 60 розділу V Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок.

У ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» перелічено види виплат, на які заборонено звертати стягнення. До таких відносяться:

вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
одноразова допомогу у зв’язку з народженням дитини;
допомога при усиновленні дитини;
допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
допомога на дітей одиноким матерям;
допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
допомога на лікування;
допомога на поховання;
щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», також не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, законом чітко передбачені види надходжень та види рахунків, на які не може бути накладено арешт.

Хочу скасувати арешт рахунку, на який я отримую пенсію, які мої дії?

Для скасування арешту слід керуватися такими кроками:

Спочатку визначте підставу для арешту (цю інформацію можна знайти у нашій статті. Також можна спробувати отримати від банку копію постанови про арешт коштів. Це необхідно для того, аби мати повну інформацію про підстави арешту та номер виконавчого провадження.
Далі зверніться до банку за випискою за весь період дії рахунку, де буде вказано, що цей рахунок використовується для отримання зарплати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших соціальних виплат.
Отримайте підтвердження з місця роботи або пенсійного фонду про перерахування зарплати/пенсії на арештований рахунок.
Зверніться до виконавця з заявою про скасування арешту з банківського рахунку, показавши вищезазначені документи.

У мене сформована заява разом із довідками, але змоги їхати особисто не маю, що потрібно зробити, щоб точно заява дійшла до виконавця і він її прийняв та розглянув?

Коли вже сформована заява із усіма довідками з банку, з місця роботи або Пенсійного фонду, потрібно скористатись наступними способами подачі заяви з додатками:

в паперовому вигляді на поштову адресу органу ДВС/приватного виконавця;
в електронному вигляді на електронну адресу органу ДВС/приватного виконавця. Заява в електронному вигляді буде надіслана належним чином лише після накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП/КЕП) заявника. Якщо такого немає, то рекомендуємо направляти заяву засобами поштового зв’язку.

Перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначений ст. 59 Закону, зокрема, передбачено, що виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заборонено звертати стягнення, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Якщо виконавець не реагує на звернення або відмовляється знімати арешт, можна звертатись до суду з позовом про зняття арешту з майна (коштів) у виконавчому провадженні або підготувати скаргу на дії державного/приватного виконавця.

При цьому, скарга на рішення або дії державного/приватного виконавця має бути подана в обмежені процесуальні строки — протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів (ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Якщо я клієнт банку, користуюсь карткою у своїх цілях та моя ситуація не підпадає під ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження», у якій перелічено види виплат, на які заборонено звертати стягнення, які мої подальші дії? Чи можу я також претендувати на розблокування картки?

З 06.05.2023 року набрав чинності Закон №3048-IX, яким було оновлено певні особливості примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану – фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

До 06.05.2023, виконавці керувалися розпорядженням Кабміну №198-р від 02 березня 2022 р., відповідно до якого фізичним особам, на рахунки яких було накладено арешти, дозволили здійснювати видаткові операції з таких рахунків, але, якщо сума стягнення щодо такої особи не перевищувала 100 тис. гривень.

Таким чином, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

Фізичні особи-боржники можуть здійснювати видаткові операції та сплачувати податки і збори з арештованого поточного рахунка на суму не більше 2-х розмірів мінімальної заробітної плати на місяць (у 2024 році – 7100 х 2 = 14200 грн).
Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

На практиці це відбувається наступним чином:

Якщо боржник має окремі рахунки для зарплати та інших доходів, а також окремі рахунки для соціальних виплат та допомоги, які не можуть бути заарештовані, то він має право відмовитися від арешту на визначених рахунках, на які надходять такі кошти;
Якщо боржник має лише один рахунок, на який надходять всі доходи, зарплати, пенсії та кошти, які не можуть бути заарештовані, то в такому випадку боржник може звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на його кошти. Це може бути зроблено шляхом подання заяви безпосередньо до ДВС або приватного виконавця, або через поштовий зв’язок чи в електронній формі.
У заяві обов’язково повинен бути зазначений номер поточного рахунку, на який боржник хоче здійснювати видаткові операції, а також назва банку, в якому цей рахунок відкритий. Підтвердити це можливо, взявши довідку з банку.
Приватний або державний виконавець має два робочих дні на те, щоб винести постанову про визначення поточного рахунка для здійснення видаткових операцій.

Найближчим робочим днем після винесення постанови виконавець:

надає/надсилає цю постанову банку (обслуговуючому банку);
перевіряє, чи є інші виконавчі провадження, відкриті стосовно боржника, і, якщо такі є, надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях.
якщо щодо боржника відкрито кілька виконавчих проваджень, для всіх них визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість проваджень не впливає на суму, яка не підлягає арешту та на яку можуть здійснюватися видаткові операції.

Помер чоловік, брав кредит декілька років тому, мені подзвонили і кажуть, щоб віддавала борг. Чи правомірні дії державного виконавця?

Українське законодавство передбачає, що після смерті особи спадкоємці отримують не лише його/її майнові активи, а й зобов’язання, включаючи борги за кредитами, аліментами, комунальні платежі, судові вироки тощо.

Спадщиною вважається весь майновий актив померлого на момент смерті, включаючи рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, вклади, а також боргові зобов’язання. Борги спадкоємця можуть стати неприємним сюрпризом для спадкоємців, які могли очікувати отримати спадщину у вигляді квартир, автомобілів, дач, але не планували взяти на себе борги померлого. Закон не передбачає можливості відмови від спадщини або прийняття лише часткової частини спадщини, у тому числі і щодо боргової складової.

Спадкоємець не спадкує власність спадкодавця, але отримує права та обов’язки, які не припинилися на момент відкриття спадщини. Винятком є лише зобов’язання особистого характеру. Згідно зі статтею 608 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно тісно пов’язане з його особою і, отже, не може бути виконане іншою особою.

Спадкоємець має обов’язок погасити борг лише в межах спадкового майна, яке він отримав. Згідно із чинним законодавством України, вимоги кредиторів не можуть перевищувати вартість майна, що було прийняте за спадщиною, і сплачуються тільки в межах цієї вартості.

Важливо пам’ятати, що приймаючи спадок разом із борговими зобов’язаннями, спадкоємець зобов’язаний виплачувати борг і відсотки по ньому, якщо йдеться про банківський кредит. При цьому оплата здійснюється не з моменту прийняття спадщини, а з дня її відкриття, тобто з дня смерті спадкодавця. Невиконання цих зобов’язань може призвести до стягнення відсотків, що підлягають сплаті.

Згідно ст. 1281 ЦК України, кредитор спадкодавця повинен заявити про свої претензії спадкоємцю протягом

шести місяців з моменту, коли спадкоємець отримав свідоцтво про право на спадщину;
протягом шести місяців з моменту, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини або свідоцтво спадкоємцем.

У разі якщо межах даних термінів не пред’явлено вимог, кредитор втрачає право вимагати від спадкоємця погашення зобов’язань.

Заборгованість померлого може бути стягнуто зі спадкоємців, які прийняли спадщину, у судовому порядку. Терміни позовної давності за вимогами кредиторів спадкодавця залишаються незмінними і продовжують текти в такому ж режимі, що і до відкриття спадщини.

Інструкція для тих, хто має намір прийняти спадок та розрахуватися з борговими зобов’язаннями:

Отримайте свідоцтво про смерть спадкодавця;
Повідомте кредитора про смерть боржника та пред’явіть копію свідоцтва про смерть;
Зверніться до нотаріальної контори та подайте заяву про прийняття спадку;
Через шість місяців після смерті особи, яка позичала гроші, вступайте у права спадкоємця;
Вирішіть питання з кредитором – розрахуйтесь за борг єдиним платежем або укладіть графік погашення;
По завершенні року, в якому ви прийняли спадок, подайте податкову декларацію та сплатіть податок зі спадку.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Якщо ж боргові зобов’язання перевищують вартість спадщини, то варто відмовитися від такої спадщини

Інструкція для тих, хто не бажає приймати спадок з борговими зобов’язаннями:

— Складіть заяву про відмову від спадку в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадку.

— Якщо кредитор має претензії, повідомте його про вашу відмову та порадьте звернутися до нотаріуса для підтвердження цієї відмови.

Якщо у вас залишились питання, звертайтеся на Гарячу лінію нашої організації 0 800 309 110 (дзвінки безкоштовні), або напишіть в онлайн приймальню юристів за посиланням. Також ви можете з нами зв’язатися через Viber, WhatsApp або Telegram за номером 093 500 69 18.