Міжнародний реєстр збитків для України: Що це? Для кого? Коли очікувати компенсацію? Чим реєстр збитків відрізняється від Реєстру пошкодженого та знищеного майна?

Починаючи з 2 квітня 2024 року українці можуть подавати заяви до Реєстру збитків. Станом на сьогодні доступна подача заяв про знищене та пошкоджене майно, проте заплановано, що функціонал Реєстру збитків буде значно ширшим. 

В статті читайте аналіз юристів ГО “Донбас SOS” про наступне:

  • що таке Реєстр збитків для України та для чого він був створений;
  • хто може подати заяву та як це зробити;
  • коли очікувати компенсацію за шкоду, завдану рф; 
  • чим Реєстр збитків відрізняється від національного Реєстру пошкодженого та знищеного майна. 

Реєстр збитків для України (Register of Damage for Ukraine, скорочено RD4U) було створено під егідою Ради Європи.

Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 5 визначено, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, а також визнано необхідність створення міжнародного репараційного механізму та рекомендовано створити міжнародний реєстр збитків.

По своїй суті Реєстр збитків — це система обліку заяв фізичних, юридичних осіб та держави Україна про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією Російської Федерації проти України. 

Облік заяв та доказів не є ідентичним наданні компенсації за завдану шкоду, проте є першим і важливим кроком до створення міжнародного компенсаційного механізму, який планується створити в майбутньому. 

Детальну інформацію розміщено на сайті Реєстру збитків для України та на фейсбук-сторінці

Станом на сьогодні доступна подача лише заяв про знищене та пошкоджене майно, проте заплановано, що функціонал Реєстру збитків буде значно ширшим. Очікується, що включатимуться заяви, пов’язані з:

  • втратою життя, катуваннями та сексуальним насильством, а також тілесними ушкодженнями;
  • вимушеним переміщенням та примусовим переселенням осіб;
  • втратою майна та доходів, а також з іншими видами економічних втрат;
  • пошкодженням критичної інфраструктури та інших державних об’єктів;
  • пошкодженням об’єктів історичної та культурної спадщини;
  • шкодою навколишньому середовищу;
  • та іншими категоріями, визначеними Радою.

Також зазначається, що триває робота над іншими категоріями заяв, які можуть бути подані українськими органами влади, бізнесом та іншими юридичними особами.

08 липня 2024 року було затверджено нові категорії заяв, за якими зможуть подати фізичні особи, а саме:

1) A1.1 «Вимушене внутрішнє переміщення»;

2) A2.1 «Смерть близького члена сім’ї»;

3) A2.2 «Зникнення безвісти близького члена сім’ї»;

4) А3.2 «Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна».

Поки що відсутня технічна можливість подання заяв по зазначеним вище категоріям. Ми слідкуємо за оновленнями Реєстру та поінформуємо про зміни.  

Хто може подати заяву та як це зробити

Передбачається, що заяви до Реєстру збитків зможе подавати широке коло осіб, а саме:

  • фізичні особи; 
  • юридичні особи; 
  • держава Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади, а також підприємства, що перебувають у державній власності або під контролем держави).

Заявники можуть подавати більше однієї заяви, включаючи подання заяв стосовно різних категорій збитків. Однак, правилами для певних категорій може бути передбачено, що у межах цієї категорії подається лише одна заява.  У кожній заяві обов’язково має бути зазначено категорію стосовно якої вона подається.

Порядок подання заяв до Реєстру збитків (далі — Порядок) був затверджений Постановою КМУ від 29 березня 2024 р. № 365

Станом на сьогодні доступна подача лише заяв про знищене та пошкоджене майно.  

Відповідно до Порядку заяву може подавати фізична особа, яка:

  • є громадянином України; 
  • досягла 18-річного віку; 
  • є власником (співвласником) пошкодженого/знищеного внаслідок агресії Російської Федерації проти України об’єкта нерухомого майна.

Об’єктом нерухомого майна може бути: 

  • квартира;
  • інше житлове приміщення в будівлі;
  • приватний будинок (індивідуальний житловий будинок);
  • дачний будинок;
  • садовий будинок;
  • відокремлений житловий будинок садибного типу.

Заяву до Реєстру збитків можна подати виключно в електронній формі за допомогою:

В обох випадках потрібно заповнити форму та заяви та завантажити супровідні файли (документи та їх скан-копії, записи, заяви, фотографії, тощо).

Заява подається за умови, що:

  • житло було пошкоджено/знищено внаслідок агресії рф після 24.02.2022 року; 
  • пошкоджене/знищене житло знаходиться на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води (це означає, що можна буде подавати і щодо житла, яке знаходиться на окупованих територіях — Крим, м.Севастостополь, Донецьк, Луганська та ін.);
  • право власності на пошкоджене/знищене житло зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 
  • до заявника не застосовувались санкції відповідно до Закону України “Про санкції” та його не було притягнуто до кримінальної відповідальності злочини проти основ національної безпеки України.

Зверніть увагу! Наразі заяву до Реєстру збитків можна подати лише для нерухомості, яку обстежила комісія та внесла акт про це до Реєстру зруйнованого та пошкодженого майна. Для цього потрібно щоб житло знаходилось на підконтрольній території України і була подана заявка за програмою єВідновлення

Інформація про заяви та їх опрацювання доступна в інфографіці

Додамо декілька важливих моментів: 

  • в Дії «підтягнуться» відомості про ваші персональні дані, ваше житло та право власності на нього. Але лише в тому випадку, якщо відомості про нерухомість (житло) внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо в Реєстрі такої інформації немає — що робити читайте за посиланням
  • Заяви можна буде подавати також щодо житла, яке знаходиться на окупованих територіях, в тому числі Донецьк, Луганськ, Крим, місто Севастополь, але яке було пошкоджено/знищене після 24.02.2022. 
  • Заяву можна заповнювати протягом декількох днів (не більше 5 днів), вся внесена вами інформація буде зберігатись у чернетці. Через 5 днів чернетку буде видалено. 
  • Після подання заяви, рішення чи може вона бути внесена до Реєстру збитків приймається Радою Реєстру. При цьому це не ідентично розгляду заяви по суті та визначенню розміру компенсації. Про рішення заявник інформується через Дію. 
  • До заяви можна надавати додаткову інформацію та завантажити файли з доказами (документи, записи, заяви, фотографії або інші матеріали — інформацію з описом та оцінкою пошкодження чи знищення, а також орієнтовний розмір вашої вимоги). 
  • Важливо щоб файли, які ви додаєте до заяви, були в гарній якості та читабельні.

Більше інформації — за посиланням.

Коли можна очікувати компенсацію?

Розглядати заяви по суті та визначати розмір компенсації буде компенсаційний механізм, який ще на етапі створення. Станом на зараз перший етап — внесення відомостей до Реєстру збитків. 

Чи можна подати заяву, якщо вже отримано компенсацію по єВідновленню? 

Так, заяву можна подати до Реєстру збитків, навіть якщо ви вже отримали компенсацію по єВідновленню або сертифікат за повністю знищене або пошкоджене до стану, що не підлягає відновленню, житло. 

Чим реєстр збитків відрізняється від національного Реєстру пошкодженого та знищеного майна? 

  • до Реєстру збитків можна буде подати заяву щодо майна, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях. До національного Реєстру пошкодженого та знищеного майна можна подавати заяви лише щодо житла, яке знаходиться на підконтрольній Уряду України території;
  • Міжнародний реєстр збитків передбачає значно ширший перелік категорій завданої шкоди, в той же час як Реєстр пошкодженого та знищеного майна лише стосується об’єктів нерухомого майна; 
  • до Міжнародного реєстру збитків зможуть подавати заяви значно ширше коло суб’єктів — фізичні особи, юридичні особи та навіть держава Україна (її регіональні та місцеві органи влади, а також державні підприємства);
  • фінансування відшкодування — національний механізм передбачає залучення коштів міжнародних партнерів. Реєстр збитків передбачає створення Міжнародного компенсаційного механізму та надання компенсації за рахунок заморожених активів рф, що перебувають у різних закордонних юрисдикціях.

Якщо залишились питання звертайтесь на гарячу лінію Донбас SOS 0800309110 (дзвінки безкоштовні), або в месенджери Viber/Telegram/Whatsapp за номером 0935006918. Також можете звернутися безпосередньо до юристів організації на онлайн-приймальню.

 

Ця публікація написана за підтримки Фонду Партнерство за сильну Україну, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.