Як правильно шукати інформацію про допомогу, щоб не розчаровуватися
На гарячу лінію «Донбас СОС» часто телефонують люди, які побачили повідомлення про допомогу в мережі Інтернет. На жаль, інколи ця інформація вже втратила актуальність або ж стосується окремих категорій постраждалих, а не усіх громадян України. І це призводить до розчарування, а інколи навіть роздратування через хибні надії.
Як шукати інформацію, щоб точно знаходити те, що треба – читайте далі.
Бачимо заголовок – читаємо текст
Не секрет, що медіа часто використовують так звані клікабельні заголовки, щоб привернути увагу читача. Інколи це вводить в оману тих, хто шукає інформацію про допомогу. Бо побачивши привабливу тезу, люди не читають повний текст новини, а одразу починають будувати плани на цю допомогу.
Наприклад, нещодавно до нас подзвонила жінка, яка попросила пояснити, де саме мами з дітьми можуть отримати 7100 гривень від держави. Мовляв, у тематичному вайбер-каналі, де спілкуються мами, які мають малих дітей, вже збираються йти до державних органів, щоб отримати ці кошти.
Щоб з’ясувати, що це за магічні 7100 гривень, нам довелося провести майже детективне розслідування, бо попри те, що ми завжди намагаємося першими дізнаватися про різні програми та фонди, такої інформації не мали. З’ясувалося, що жінки побачили такий заголовок – «До 7100 грн: у березні українцям призначать нові виплати – прийдуть разом із старими». Але саму статтю не читали. Насправді там пояснювали, що переселенцям продовжать виплати з 1 березня, а 7100 гривень стосувалося зовсім іншої теми – субсидії для оренди, яку може надати держава переселенцям, які не отримують такі виплати, витрачають понад 20% свого доходу на оренду і мають офіційний договір оренди з власником житла. При тому, сума державної субсидії розраховується за спеціальною формулою і для кожної родини вона буде своя.
Наш оператор зачитав жінці статтю і пояснив, що йти до органів соцзахисту для отримання цієї суми не варто – ця допомога оформлюється у Пенсійному фонді і не стосується просто сімей з дітьми.
«Золоте правило» — дата та джерело
Інформація, що потрапляє в Інтернет, може знаходитися там безкінечно довго. Вона вигулькує та поширюється випадково, хвилями, інколи через довгий проміжок часу. Всі ж бачать пости в соцмережах, де шукають зниклих десять років тому дітей або поширюють заклик здавати кров, який датований 2022 роком.
Тому часто люди дізнаються про допомогу вже після завершення певної програми, коли її більше не надають. Важливо завжди звертати увагу на дату оприлюднення першоджерела. Не на момент, коли інформація надійшла від подруги чи була поширена в групі, де ви її знайшли, а саме на дату публікації в офіційному джерелі.
Більшість благодійних фондів, які допомагають українцям під час війни, впроваджують програми, які мають термін початку та закінчення. Про це обов’язково повідомляється на офіційних сайтах та сторінках в соцмережах цих фондів. Наприклад, за підтримки Гуманітарного Фонду для України (UHF) Проджект ХОУП впроваджував проєкт «Тепло Вдома», який передбачав надання компенсації вартості за послуги централізованого теплопостачання на весь опалювальний сезон вразливим мешканцям громад, що постраждали від війни в Україні. Але якщо ви побачили це повідомлення вже у березні, варто заглянути у календар та на сайт організації, де можна побачити, що проєкт навесні не працює.
Категорії, регіони, здоровий глузд
Більшість донорів, які допомагають нам пережити складнощі війни, орієнтуються на певну категорію людей і працюють в обраних регіонах. Перед тим, як надати ту чи ту допомогу, вони ретельно вивчають гуманітарну ситуацію, щоб підтримка була якомога доцільніша, не дублювалася та була справедливою.
Одним з запитів, з якими телефонують на нашу Гарячу лінію, є незадоволення вибірковістю допомоги. Люди скаржаться, що «кумі, яка ВПО у Полтаві, прямо зараз дають гроші», а вони, на Закарпатті, «отримали кошти дуже давно». Або що така саме родина, сусіди по гуртожитку «постійно несуть звідкись пакети з гуманітаркою», а їм дають тільки раз на місяць. Працювати з такими запитами доволі складно, бо зазвичай люди тримають високий рівень емоційного напруження, тому що вважають розподіл допомоги геть не справедливим.
Але коли оператор Гарячої лінії розпитує про деталі, частіше за все з’ясовується, що ніякої несправедливості немає. Бо, наприклад, проєкт, за яким кума зараз у Полтаві отримала допомогу, працював у Закарпатті рік тому. А у сусідів по гуртожитку один з батьків є людиною з інвалідністю, тому вони певну допомогу й отримують додатково.
Щоб не нервувати зайвий раз, шукаючи допомогу, обов’язково треба враховувати регіон і категорії, з якими працює той чи той фонд. Ці умови не зміняться, навіть якщо прийти на видачу чи подзвонити на Гарячу лінію. А час та емоції витратяться…
Увага: маніпулятори та шахраї!
Але ще гірше, коли люди, що потребують допомоги, потрапляють на вудку шахраїв та маніпуляторів. Накручуючи мільйонні перегляди, деякі блогери розповідають неправдиву інформацію, яка збурює суспільство і надає людям хибну надію.
Так до наших операторів часто звертаються люди, які оформили для своєї дитини статус «Дитина війни», бо блогер сказав, що він дає право на пільги, які отримують пенсіонери, чиє дитинство пройшло під час Другої Світової війни. Але насправді статус має повну назву “Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”, і це зовсім інші категорії та закони, і на сучасних дітей не розповсюджуються, до прикладу, пільги на комунальні послуги, про які питають батьки. Це завдає неабиякий стрес людям, які пройшли увесь шлях отримання такого статусу для своїх дітей, сподіваючись на швидку фінансову підтримку. І, отримавши фаховий коментар юриста на нашій Гарячій лінії, вони кажуть про цей свій негативний досвід.
Інколи необачність призводить не тільки до краху надій, а й до втрати власних коштів. Шахраї, які наживаються на складній ситуації в країні, навчилися маскуватися під різні благодійні організації. Вони розсилають фейкові анкети, де люди вказують свої данні, телефонують, щоб «уточнити деталі» для начебто надання грошової допомоги, отримують доступ до банківських карток і грабують людей. Щоб уникнути цього, оператори на Гарячій лінії радять перед тим, як надавати БУДЬ-ЯКУ інформацію про себе, обов’язково дізнатися
- що це за організація чи фонд
- зайти на його офіційний сайт чи сторінку в соцмережах
- знайти там інформацію про ту програму, згідно з якою ви хочете отримати допомогу
- оцінити, чи підходити ви по категоріях чи регіону: якщо ви бачите, що дають «всім, все та завжди» — утримайтеся від надання своїх даних та ніколи не надавайте інформації про код, який знаходиться на зворотній стороні карти.
І у випадку будь-яких сумнівів, радимо звертатися на Гарячу лінію «Донбас СОС», 0800 309 110, де оператори не тільки перевірять актуальність, правдивість та відповідність тієї чи тієї програми, а й підкажуть інформацію, яка буде корисна саме вам.