Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Конституція України, ст.25
На нашій Гарячій лінії лунає багато досить чутливих питань, які стосуються громадянства України. Раніше ми вже висвітлювали деякі проблеми, що виникають у зв’язку із запровадженням спрощеної процедури отримання громадянства РФ для мешканців ТОТ.
Нещодавно офіційні представники державної влади РФ повідомили про те, що мешканці тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей вже отримали більше півмільйона паспортів РФ, та до кінця 2021 року їхня кількість може досягнути мільйону.
У цій статті ми нагадуємо основні законодавчі норми, які врегульовують питання громадянства в Україні, та актуалізуємо відповіді на основні питання.
Загальні норми
Відповідно до статті 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Йдеться передусім про Закон України «Про громадянство України» (далі Закон).
Відповідно до ст. 2 цього Закону, законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
1) єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України…
7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Якщо я народився на територіях, які наразі є тимчасово окупованими, але досі не отримав паспорта громадянина України, чи вважаюся я громадянином України?
Так, безумовно. Згідно ст. 7 Закону,
Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України…
Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.
Тому при оформленні паспорта потрібно лише підтвердження того, що ви є громадянином України. Саме тому Державна міграційна служба при оформленні першого паспорта громадянина України вимагає оригінали паспортів батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (ч.2) п.35 Порядка оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, який затверджено Постановою КМУ № 302 від 25.03.2015). Якщо ж лише один з батьків є громадянином України (або для іншого це неможливо довести), перед оформленням паспорта громадянина України необхідно отримати довідку про набуття громадянства України за народженням. Більш детально про оформлення паспорта громадянина України ми писали в нашій інфографіці та тут.
У мене немає жодних документів, що посвідчують особу, чи можу я користуватися російським паспортом, який я отримав із певних причин?
Категорично ні. Як вже зазначалося, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про громадянство України, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Крім цього, важливо зазначити наступне: Україна не визнає паспортні документи, які видані уповноваженими органами Російської Федерації згідно переліку, який затверджено Розпорядженням КМУ від 8 травня 2019 р. № 362-р, в актуальній редакції.
Я проживаю на ТОТ і з певних причин отримав російський паспорт. Чи можуть мене позбавити українського громадянства?
Необхідно зазначити наступне. Дійсно, згідно ст.19 Закону,
Підставами для втрати громадянства України є:
1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
Тобто загалом, якщо громадянин України набуває громадянства іншої держави (або добровільно вступає на військову службу іншої держави), це є підставою для оформлення органами влади подання про втрату громадянства України до Комісії при Президентові України з питань громадянства. Але в кожному випадку, поки відповідний Указ про втрату громадянства не буде підписаний Президентом, особа буде вважатися громадянином України.
Хоча у п. 112 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджено Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, вказано, що загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня їх надходження, на практиці розгляд може тривати значно довше.
Також зазначаємо, що процедуру оформлення подання про втрату громадянства визначено у п.87 згаданого Порядку. Згідно цього пункту, державні органи мають подати до Комісії:
- документ, що підтверджує добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, разом із документом, який підтверджує, що на момент такого набуття громадянин України досяг повноліття (АБО документ, який підтверджує, що громадянин України добровільно вступив на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою);
- документ, який підтверджує, що громадянин України внаслідок втрати громадянства України не стане особою без громадянства.
Таким чином, державні органи мають спершу офіційно довести набуття особою російського громадянства.
Нам невідомо наразі про факти подання пакетів документів про втрату громадянства стосовно мешканців ТОТ Донецької та Луганської областей.
Звертаємо увагу, що для Криму можливість оформлення втрати громадянства на підставі набуття російського вже заборонена на законодавчому рівні: згідно ч.4 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який поширюється на АРК Крим та м. Севастополь,
примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
Для тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей відповідне формулювання наразі відсутнє. Тим не менш, Міністерство реінтеграції на виконання Указу Президента України від 2 червня 2021 року № 226/2021 готує законопроєкт «Про засади державної політики перехідного періоду», згідно якого, як очікується, ситуація з набуттям російського громадянства мешканцями ТОТ Донецької та Луганської областей також буде врегульована.
Які інші зміни у сфері громадянства можливі?
У березні 2021 року Президент України затвердив своїм Указом № 85/2021 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року «Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства». Цим рішенням передбачена необхідність підготовки нових нормативно-правових актів, якими буде встановлено, між іншим,
подання громадянами України декларацій про набуття (наявність) громадянства (підданства) іноземної держави, визначивши, що для громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, зазначений порядок вводиться в дію з моменту відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаного державного кордону.
Крім цього, відповідно до Рішення РНБО, громадяни України, які мають (набули) громадянство (підданство) іноземної держави, не повинні працювати на державних посадах або в органах місцевого самоврядування, а також бути членами виборчої комісії, офіційними спостерігачами або проводити передвиборну агітацію на загальнодержавних і місцевих виборах; вступати в політичні партії; та бути зарахованими до державних закладів вищої освіти на навчання за кошти державного бюджету.
Ми вважаємо, що при розробці таких законів та порядків необхідно приділяти ретельну увагу ситуації мешканців ТОТ.
Наразі у Верховній Раді України зареєстровано лише урядовий законопроєкт № 5630, яким запропоновано зміни до Закону України «Про громадянство України». Але цей законопроєкт був розроблений на виконання Указу Президента України від 13 серпня 2019 року № 594/2019 «Питання спрощення набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, та громадянами Російської Федерації, які зазнали переслідувань через політичні переконання».
Норми міжнародного права
Згідно абз.2 ст.4 Закону України «Про громадянство України», якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.
Вимоги міжнародного права щодо регулювання питань громадянства визначені, наприклад, у Європейській конвенції про громадянство, яку Україна ратифікувала. Між іншим, конвенція містить заклик до запобігання випадків безгромадянства. На досягнення цієї самої мети спрямовані також Конвенції ООН про статус апатридів та про скорочення безгромадянства.
За виключенням необхідності запобігання випадкам безгромадянства, вирішення питань громадянства є суверенним правом держави. Цей підхід застосовується і в практиці Європейського суду з прав людини, якій у більшості випадків не визнає позбавлення громадянства порушенням прав, що захищаються Європейською конвенцією з прав людини.
Тим не менш, під час військового конфлікту необхідно пам’ятати, що як Російська Федерація як правонаступниця СРСР, так і Україна ратифікували Женевські конвенції, між іншим, Конвенцію про захист цивільного населення під час війни.
Згідно визначення, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
Відповідно до ст. 31 Конвенції, жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до цих осіб. Згідно ст.33, колективні покарання забороняються.
Таким чином, будь-яке автоматичне обмеження конституційних прав і свобод громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, заборонено міжнародним правом.
Даний проєкт «Гаряча лінія для населення, яке постраждало від збройної агресії РФ» виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю організації «Донбас СОС» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.