Як оформити паспорт громадянина України? Наш матеріал з цього приводу можна прочитати тут. Але досить часто до нас звертаються з повідомленнями про проблеми, які виникають при оформленні паспорта громадянина України, особливо якщо особа проживає на непідконтрольній території України. А якщо йдеться про оформлення першого паспорту в житті, буває таке, що батьки не можуть або не хочуть виїхати разом з дитиною на підконтрольні території України та допомогти її в оформленні паспорту громадянина України. Що ж робити, якщо Державна міграційна служба України відмовляється оформляти паспорт та на яких підставах ця відмова є можливою?
Згідно п. 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, який затверджено Постановою № 302 від 25.03.2015 (далі – Порядок),
Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо:
1) особа не є громадянином України…
3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію…
5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;
6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Згідно ч.10) п. 35 Порядку, для оформлення паспорту особи, які звертаються за його оформленням вперше після досягнення 18-річного віку, подається д) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи.
Процедура встановлення особи врегульована у п. 43 Порядку. Згідно цього пункту, в разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.
Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.
Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, затвердженою МВС.
Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.
Відповідно до пп.35 та 46 Порядку, заявник для оформлення паспорта може подати, між іншим, рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи).
Таким чином, якщо ДМСУ дає Вам письмову відмову в оформленні паспорта, це не треба розглядати як дефінітивний програш у боротьбі за паспорт. У вас ще є можливість звернутися до суду.
До якого саме суду та з яким позовом або заявою слід звертатися? Це залежить від характеру відмови Державної міграційної служби.
- Заява про встановлення особи в цивільному провадженні.
Якщо відмова, яку дала вам ДМС, містить саме посилання на неможливість встановлення особи відповідно до ч.6) п.100 Порядку, ви можете звернутися з позовною заявою про встановлення юридичного факту в порядку ст. 315 Цивільно-процесуального кодексу України до місцевого загального суду.
Важливо! Відповідно до ст.316 ЦПК, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (згідно реєстрації в паспорті або адреси в довідці ВПО). Якщо ви подасте до іншого суду, наприклад, за місцем знаходження відділення Державної міграційної служби, до якого ви зверталися, справа може бути передана по підсудності до суду за місцем вашого проживання (як приклад наведемо ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя по справі № 337/3883/19 або ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області по справі № 766/18/21, яка була залишена без змін судом апеляційної інстанції).
Важливо! При зверненні до суду необхідно мати підтвердження того, що працівники ДМС намагалися встановити вашу особу відповідно до п.43 Порядку — здійснювали запити до установ, які ви вказали у своїй автобіографії / опитували свідків або відмовили у їхньому опитуванні та інше, але не змогли це зробити. В іншому випадку суд може відмовити у розгляді заяви про встановлення особи, оскільки законодавством передбачено проведення процедури встановлення особи органами Державної міграційної служби (наприклад, як у цій Постанові Верховного Суду по справі 757/44694/17-ц).
Приклади позитивного рішення: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в рішенні від 12.06.2020 по справі № 182/2084/20 (заявниця втратила паспорт, ДМСУ письмово відмовила у видачі нового, заявниця подала клопотання про виклик свідків)
Згідно повідомлення Нікопольського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області від 26.09.2019 року №5927 (а.с.5) встановлено, що особа не ідентифікована, оскільки з баз даних Реєстру картотек не підтверджено надану заявником інформацію… В судовому засіданні були допитані свідки — спеціаліст управління соціальної політики Нікопольської міської ради, сусідка по модульному містечку.
Свідок [спеціаліст УПСЗН] підтвердила, що [заявницю] знає як особу, яка стоїть на обліку в управлінні як внутрішньо-переміщена особа. При постановленні на облік та кожні шість місяців [вона] приходила з паспортом, але влітку 2019 року прийшла без паспорту і їй було роз`яснено про необхідність відновлення втрачених документів.
Свідок [сусідка] підтвердила, що в 2015 році проживала в сусідньому будинку „модульного містечка». У [заявниці] був паспорт, оскільки вони разом з нею ходили отримувати благодійну допомогу у фонді „Нове життя», де вимагалось пред`явлення паспорту.
Інший приклад — рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 210/6705/19 від 25.02.2020. Тут суду вистачило лише копії втраченого паспорту, довідки ВПО та листа з поліції про наслідки розгляду заяви про викрадення паспорту:
Під час проведення перевірок за наявними обліками, особу позивача та його належність до громадянства України встановлено не було. Позивачем надано письмове пояснення про відсутність осіб, які б могли прийняти участь у проведенні процедури встановлення особи…
Як встановлено судом, єдиною підставою для відмови у поновленні паспорту позивачу стало не підтвердження його особи. При цьому, позивачем були надані пояснення з причин неможливості такого підтвердження, за наслідком розгляду яких було рекомендовано встановити особу позивача у судовому порядку та звернутися до міграційної служби повторно, надавши відповідне рішення суду.
Таким чином суд вважає, що в матеріалах справи наявні всі докази, що підтверджують юридичний факт.
Інший недавний приклад позитивного рішення щодо встановлення особи заявника, який перемістився з Криму, надає Печерський районний суд м. Києва у рішенні по справі 757/38183/20-ц.
- Заяви про встановлення інших юридичних фактів
Навіть особи, які вже мали паспорт громадянина України та прожили в країні майже все життя, можуть стикатися з вимогою Державної міграційної служби встановити факт постійного проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 (проголошення незалежності) та 13 листопада 1991 року (набрання чинності Законом України “Про громадянство України”).
У грудні 2018 року [заявник] звернувся до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області з метою отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Натомість, останньому було повідомлено, що паспорт громадянина України він отримав без правових підстав, як особа яка не мала громадянства України, внаслідок чого паспорт громадянина України, виданий 27.10.2006 року Бериславським РВ УМВС України у Херсонській області у нього було вилучено та видано Довідку про вилучення /тимчасове вилучення паспорта громадянина України № 2301/01-6 від 18.12.2018 року.
Відсутність реєстрації за місцем постійного проживання на той час малолітнього [заявника] станом на серпень та листопад 1991 року стала підставою для вилучення раніше виданого паспорта громадянина України, та змушує звертатися до суду з метою встановлення юридичного факту, а саме встановлення належності до громадянства України, як особи яка постійно проживала на її території станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року.
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у рішенні по справі № 337/3883/19 задовольнив цю заяву та встановив факт постійного проживання заявника на території України в тому числі станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року для встановлення належності громадянства України і отримання паспорту громадянина України.
Як зазначалося вище, заявляти додаткову вимогу про встановлення особи необхідно лише у випадку наявності доказів, що органи міграційної служби не встановили вашу особу після проведення відповідної процедури згідно Порядку № 302. Якщо такі докази є, суд може задовольнити вашу заяву (як це зробив Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в рішенні по справі 937/8563/20).
Важливим документом при розгляді цивільних справ про встановлення юридичних фактів є Постанова Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів,що мають юридичне значення». Так, згідно п.1 Постанови розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, між іншим лише у випадках, коли встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Саме тому органи ДМС у практиці часто посилаються в судах на наявність спору про право між заявником та органом міграційної служби як на підставу для відмови у розгляді справи. З урахуванням, між іншим, позиції Верховного Суду по справі № 522/12832/18, суди нечасто беруть до уваги таку думку ДМС. Але якщо суд тим не менш відмовляє, у такому випадку необхідно подавати адміністративний позов.
Чи є зразок звернення до суду для встановлення юридичного факту?
Ні, оскільки всі ситуації дуже індивідуальні. Документи, які ви маєте, характер та кількість відмов органів ДМС, наявність та відсутність свідків — все це робить неможливим та небажаним підготовку єдиного зразку. Загальні вимоги щодо підготовки заяви до суду можна знайти у наших матеріалах, присвячених встановленню фактів народження та смерті на тимчасово окупованій території (але ст.317 ЦПК у заявах, пов’язаних з видачею паспорта, не застосовується). На сайті Судової влади можна знайти інші приклади.
Нагадуємо, що за допомогою у складанні процесуальних документів можна звернутися до центрів безоплатної правової допомоги.
- Адміністративне провадження.
Згідно Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суб’єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в адміністративному порядку. Як звернутися в суд з адміністративним позовом, ми писали тут, а також проводили на цю тему вебінар.
Слід зазначити, що практика адміністративних судів з таких питань є досить різноманітною, а підстави відмов, які оскаржувалися позивачами, відрізняються.
Так, ОАСК у березні виніс рішення по справі 640/28474/20 на користь позивача — ВПО з Криму, якому відмовили у видачі нового паспорта у зв’язку з тим, що його особу не було встановлено, та зобов’язав ДМС видати паспорт.
Як свідчать додані до матеріалів справи докази, заявник є громадянином України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:
— реєстраційним номером облікової картки платника податків від 28 травня 2003 року;
— копіями другої, третьої, десятої, одинадцятої сторінок паспорту, з яких чітко вбачається серія та номер паспорту,що є підтвердженням факту належності до громадянства України.
Водночас, з наданих на виконання вимог ухвали документів не вбачається наявність обгрунтованих висновків суб’єкта владних повноважень про невстановлення особи громадянина України.
Поширеною є практика, коли при зверненні позивача до органів Державної міграційної служби для отримання нового паспорту після проведення перевірки працівники ДМС не знаходять в реєстрах даних, які підтверджують громадянство України не лише особи, яка звернулась за паспортом, але також її батьків.
Позов обґрунтовано тим, що позивач, реалізуючи своє право на отримання паспорту громадянина України у вигляді іd карти, звернулась до Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та отримала відповідь від 23.01.2020 року… Перевіркою не підтверджено належність позивача до громадянства України. За результатами перевірки встановлено, що ні з матір`ю ні з батьком, а також самостійно позивач громадянства не набувала, тому її відмовлено в оформленні паспорта громадянина України у вигляді іd картки.
Позивач не погоджується із зазначеною відмовою у видачі паспорта у формі іd картки, оскільки відповідно до свідоцтва про народження, її батьками є ОСОБА_3 , національність українець та ОСОБА_4, національність українка та з 2002 року позивач проживала разом з батьками на території України, отримала паспорт громадянина України, 12 березня 2015 року отримала закордонній паспорт, а тому вважає, що відмовою у видачі паспорту у формі іd картки відповідач грубо і безпідставно порушує законні права та інтереси позивача.
Одеський окружний адміністративний суд у справі 420/6061/20 задовольнив заяву повністю та зобов’язав ДМС видати позивачу паспорт. Аналогічне рішення він виніс по справі № 420/12948/20 в ситуації, коли дитині було відмовлено у оформленні першого паспорту на підставі відсутності в реєстрах відомостей щодо оформлення батьками громадянства України, при цьому батьки давно мали дійсні українські паспорти. Подібні рішення виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд по справах № 160/3289/20 (це рішення устояло в апеляції та касації) та № 160/2996/19.
Наведемо ще декілька прикладів позитивних рішень, де адміністративний суд вважає за можливе зобов’язати орган ДМСУ видати позивачу паспорт — Київський окружний адміністративний суд: рішення по справі № 320/494/19 та по справі № 320/1885/19, Окружний адміністративний суд м. Києва по справі № 640/6236/19.
В деяких випадках суди зазначають, що до їх повноважень не відноситься можливість безпосередньо зобов’язати орган ДМС видати паспорт позивачу. У таких випадках вони можуть скасувати рішення ДМС про відмову та зобов’язати орган прийняти заяву та документи позивача на новий розгляд з урахуванням висновків суду (ОАСК по справі № 640/13163/20, Полтавський окружний адміністративний суд по справі № 440/1163/19).
Таким чином, якщо орган ДМС України остаточно відмовляє вам у видачі паспорта — вам необхідно отримати письмову відмову від органу Державної міграційної служби, оскаржити її до обласного управління або до апарату Державної міграційної служби, та в залежності від підстав відмови обрати спосіб судового захисту.
Наведемо декілька важливих посилань:
- Сервіс перевірки недійсних документів на сайті ДМС України
- Координати обласних управлінь ДМС України (на сторінці кожного з них можна знайти телефони та адреси територіальних підрозділів)
- Гарячі лінії та Facebook-сторінки Апарату ДМС та обласних управлінь
- Електронна приймальня ДМС України.
Даний проєкт «Гаряча лінія для населення, яке постраждало від збройної агресії РФ» виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю організації «Донбас СОС» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.