Аміна та її чоловік Сулейман розуміли, що одного дня це станеться. «Ми лягали спати одягненими, а діти знали, що будь-якої миті можуть увірватися», — розповідає Аміна. Сулейман знімав обшуки та резонансні справи, допомагав родинам політв’язнів.
Одного ранку до їхнього будинку увірвалися шість озброєних чоловіків. «Вони вивели Сулеймана на очах у дітей. Коли я спитала, за що його забирають, почула лише: ‘Значить, є за що'», — згадує жінка. З того моменту їхнє життя перетворилося на очікування.
Єдиний зв’язок із чоловіком — це листи. Аміна щотижня пише чоловікові про життя вдома та надсилає фотографії. Якось вона сфотографувала схід сонця над Ай-Петрі і вирішила відправити знімок чоловікові. «Він був у захваті, писав, що сумує за домом і нашими місцями», — згадує жінка.
Жінка залишається в Криму чекати на свого чоловіка. “Для нашого народу повернення в Крим — найважливіша подія життя. Я залишатимусь на рідній землі разом зі своїм народом і чекатиму на свого чоловіка, адже дім — це найдорожче, що у нас є”.
До Дня прав людини ми продовжуємо розповідати історії українських громадян на тимчасово окупованих територіях. Наші люди опинилися в заручниках у країни-агресорки, однак щодня вони роблять вибір на користь України.
#НашаСтійкість #OurResiliance #HumanRightsDay #ДеньПравЛюдини