Андрію 23 роки, він випускник окупованого донецького медичного університету, але його диплом із печаткою “ДНР” для України — всього лиш папірець. Після початку окупації він залишався із бабусею, своєю єдиною родичкою, і навчався лікарській справі. Після початку широкомасштабного вторгнення Андрій вирішив виїхати та розпочати навчання з нуля в українському столичному закладі.
Усі його документи готові: атестат, український паспорт, навіть заява про вступ. Але найважче — вирватися з окупації. Він планує виїхати через Європу, а потім повернутися в Україну.
— На мене чекає фільтрація: анкети, перевірки, питання на кожному кроці. Але я знаю заради чого це все. Я хочу отримати справжній диплом лікаря! — зізнається хлопець
Я читаю про обстріли, бачу як страждають діти. Хочу полегшувати їхній біль. Я подолаю всі труднощі й здобуду українську освіту.
До Дня прав людини ми продовжуємо розповідати історії українських громадян на тимчасово окупованих територіях. Наші люди опинилися в заручниках у країни-агресорки, однак щодня вони роблять вибір на користь України.Ви можете написати свої історії під хештегом #НашаСтійкість #НашаСтійкість #OurResiliance #HumanRightsDay #ДеньПравЛюдини або надіслати їх нам.