Розірвання трудових відносин в умовах воєнного стану, якщо роботодавець знаходиться на тимчасово окупованій території.

ГО «Донбас SOS» продовжує свою роботу у сфері захисту прав та свобод внутрішньо переміщених осіб та осіб, потерпілих від збройної агресії. На нашу Гарячу лінію надходить чимало звернень із питанням яким чином можна розірвати трудові відносини із роботодавцем, який залишився на тимчасово окупованій території (далі по тексту – ТОТ).

Нормативно-правове регулювання.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати робітникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути безстроковим або таким, що укладається на визначений строк (строковий трудовий договір).

Згідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника згідно ст. 38 та 39 КЗпП України.

У свою чергу, ч. 1 ст. 38 КЗпП України передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили (ч. 3 ст. 38 КЗпП України).

Складнощі розірвання трудового договору дистанційно.

На практиці трапляються випадки коли роботодавець (підприємство, установа, організація) фактично знаходяться в зоні ведення бойових дій, або ж на тимчасово окупованій території (не були евакуйовані), а працівник був вимушений переміститися до безпечних територій.

Тобто, складаються ситуація за якої:

  • з однієї сторони працівник не має змоги продовжувати роботу з незалежних від нього причин;
  • з іншої сторони роботодавець не може забезпечити працівника роботою згідно умов трудового договору (у т.ч. забезпечити безпечні умови праці).

Наказом Мінреінтеграції №309 від 22.12.2022 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Також Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування.

Згідно ч. 1-3 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованих територіях України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Як відомо, відділення поштового зв’язку (не лише ПАТ «Укрпошта», а й інших поштових операторів) тимчасово не працюють на ТОТ або ж в населених пунктах, що розташовані на лінії розмежування, або ж на територіях активних бойових дій.

Тобто, особи, які були вимушені переміститися, не в змозі направити заяви про припинення трудового договору безпосередньо на адресу роботодавця.

Відповідь на питання «що ж робити у такому випадку?» ми розглянемо в контексті двох ситуацій:

  1. якщо працівник є особою працездатного віку до призначення пенсії;
  2. якщо працівник, який бажає звільнитися, є пенсіонером.

Попри подібність, це дві принципово різні ситуації, а їх вирішення передбачає вжиття відмінних заходів. 

Порядок звільнення працівника, який є особою працездатного віку до призначення пенсії.

Статтею 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованих територіях України» унормовано, що гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України  «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Абзацом 2 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до п. 1 ст. 36, ст. 38, 39 КЗпП України у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Аналогічне за змістом унормування передбачено п. 52 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення».

Тобто працівнику, який бажає звільнитися та є особою працездатного віку (не є пенсіонером), достатньо звернутися до центру зайнятості із заявою, адресованою на ім’я роботодавця із проханням припинити трудовий договір. Після цього, трудовий договір вважатиметься припиненим із дати, вказаної у заяві, а працівник буде взятий на облік, як безробітний. 

Порядок звільнення працівника, який є пенсіонером.

Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус зареєстрованого безробітного (з поміж іншого) може надаватися:

1) особі працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особі з інвалідністю, яка не досягла встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю».

Інакше кажучи, особа, яка є пенсіонером не матиме змоги бути поставлена на облік як безробітна. А відтак – буде позбавлена можливості оформити припинення трудових відносин у порядку, передбаченому абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованих територіях України» передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відтак, громадяни, які отримують пенсію по віку, на пільгових умовах або за вислугу років, можуть припинити трудові відносини із роботодавцем лише в судовому порядку шляхом подання позовної заяви.

Чим ГО «Донбас SOS» може допомогти.

Починаючи з грудня 2023 року, юристи ГО «Донбас СОС» надають вторинну правову допомогу для постраждалого від війни населення (внутрішньо переміщених осіб, жителів зони бойових дій та тимчасово окупованих територій). Ви можете звернутися до нас для отримання юридичної консультації, узгодження подальшого алгоритму дій та отримання кваліфікованої допомоги зі складання процесуальних й інших документів. 

Варто зауважити, що перелічені вище послуги надаються юристами Організації безкоштовно.

Для одержання додаткової інформації звертайтесь на гарячу лінію ГО «Донбас СОС» 0 800 309 110 (дзвінки безкоштовні). Також, ви можете зв’язатися з нами одним з таких способів: