Цифри — це, напевно, найважливіше, що є в пенсії. Виплатний день, кількість стажу, індексація, доплати і, звичайно ж, фінальна сума. Це те, що турбує всіх пенсіонерів.
Є й інші цифри, які хвилюють не таку велику кількість людей, але зате — набагато сильніше.
Наприклад, скільки місяців минуло з останньої пенсії. Або скільки тобі винен Пенсійний фонд. Або яку суму боргу суд зобов’язав виплатити ПФУ у своєму рішенні. Ось про такі цифри сьогодні й поговоримо.
Після початку АТО пенсію деякий час ще виплачували, проте всі виплати закінчилися до грудня 2014 року. Після цього у пенсіонерів був тільки один варіант — виїжджати туди, де Фонд ще працював, реєструватися й отримувати пенсію.
Згодом процедури обкатувалися, складався певний порядок. Потім були посилення правил, контроль і перевірки на дому. Потім вони закінчилися (частково — зусиллями нашої Організації), але разом із ними перестали платити заборгованість. Ну і карантин. Ми перебуваємо приблизно тут.
Нещодавно ми зробили запит на Пенсійний фонд України, щоб дізнатися деякі дуже важливі цифри. І отримали інформацію, якою ділимося з вами (вся інформація актуальна на 01.03.2021 року).
Наприклад, скільки пенсіонерів так і не виїхали жодного разу на підконтрольну територію з 2014 року, щоб переоформити пенсію?
Приблизно їх 119 100. Приблизно — тому, що централізовано облік не ведеться і цифра може відрізнятися від реальної. І вже точно більше тих, хто після посилення контролю в 2016 році не зміг відновити пенсію і перестав виїжджати на підконтрольну територію. Потрібно зазначити, що до початку військових дій на непідконтрольній території проживало приблизно 1 200 000 пенсіонерів.
Або, наприклад, скільки зараз переселенців отримують пенсію? Згідно з цією ж інформацією зараз пенсію постійно отримує 631,100 людей. Що цікаво, згідно з інформацією на 01.01.2021 року це число становило 660 000 людей, за словами міністра соціальної політики.
Таким чином, незважаючи на заборону припинення, кількість «активних» пенсіонерів скорочується. Водночас у підрахунку не враховуються громадяни, які після 2014 року виїжджали та відновлювали виплату пенсії, однак не змогли постійно її отримувати і на 01.03.2021 року виплату їм (тимчасово?) припинено.
Скільком людям винен Пенсійний фонд?
Із тих 631 000, що отримують зараз пенсію, заборгованість мають 280 100. Це близько 44% — приблизно кожному другому пенсіонеру-переселенцю держава повинна виплатити частину його пенсії (і не виплачує).
При цьому загальний розмір заборгованості в них становить 11 032 431 200 грн (ми з обережністю використовуємо цю цифру — сюди знову ж таки не входять пенсіонери, яким зараз пенсію не виплачують).
Середній розмір боргу перед одним пенсіонером становить 39 388 грн (звісно, у когось ця сума більша, а в когось — менша).
За середньої суми пенсії в 3507 грн на місяць можна уявити собі, про які часові проміжки йдеться.
Також деяка кількість людей зверталася до національних судів для стягнення з органів ПФУ пенсії примусово (як правило, безуспішно, на жаль). Судова практика в подібних справах зазвичай на боці переселенців, проте органи ПФУ не виконують і рішення суду. Загалом за рішенням суду проти органів ПФУ розраховується борг у розмірі 1 290 000 000 грн або близько 11% від загального. Приблизно стільки ж людей від загальної кількості звернулися до судів, не змирившись із ситуацією, що виникла.
Про що це свідчить?
Насамперед про те, що, незважаючи на всі послаблення, скасування дискримінаційних норм з контролю за виплатами, майже половина пенсіонерів з непідконтрольної території не отримує своєї пенсії — щонайменше періодично, а дехто — вже сім років. Це можна вважати негативним маркером для держави, яка висловлює бажання їх у себе інтегрувати.
По-друге, це показує, що проблема з виплатою заборгованості залишається актуальною, ба більше — з кожним місяцем вона поглиблюється і загрожує розростися до того розміру, коли виплатити її коштом бюджету стане проблематично, і спокуса заморозити ситуацію назовсім стане великою. Чи потрібно говорити, що на престиж нашої країни як серед громадян, так і за кордоном це вплине цілком конкретним чином?
По-третє — це кількість громадян, які готові були звернутися до суду, витратити час, гроші і пройти крізь процес, виконавчу службу, поліцію тощо.
11% — багато це чи мало для не найзаможнішого українського суспільства? Вирішувати кожному для себе. За іронією — вони залишилися «тими, хто програв із тих, хто програв», оскільки рішення так і не виконуються.
І по-четверте — це свідчить про те, що в нас поки що достатньо роботи, а права постраждалого від конфлікту населення потребують активних зусиль із просування та захисту. Сподіваємося, що ситуація покращуватиметься, а Держава докладатиме більше зусиль для захисту своїх громадян.