22 квітня відбулася чергова передача ув’язнених, які на момент початку АТО перебували в пенітенціарних установах Луганської області. В цей раз Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини передали 60 в’язнів.
Нагадаємо, що Рішенням Ради Національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яке введено в дію Указом Президента № 875/2014 від 14.11.2014 року, було визначено Міністерством юстиції України: невідкладно вжити заходів для забезпечення переміщення органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України, засуджених та осіб, узятих під варту, з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях до інших регіонів України.
Як відомо, евакуація засуджених та осіб узятих під варту на підконтрольну уряду України територію так і не відбулася, окрім засуджених з Червонопартизанської жіночої колонії № 68 в Луганській області.
Згідно з інформацією, оприлюдненою на сайті Державної кримінально-виконавчої служби України у грудні 2014 р., частина установ виконання покарань залишились на території, що тимчасово непідконтрольна державній владі. А саме:
— 14 установ в Донецькій області, у яких утримувалось 9,7 тис. осіб;
— 14 установ в Луганській області, у яких утримувалось 6,5 тис. осіб.
22 квітня омбудсмен Людмила Денисова повідомила, що за період з грудня 2018 року по квітень 2019 вдалося перемістити з окупованої частини Луганської області 195 громадян України. З яких 34 особи вже були звільнені з під варти. Цей факт підтверджує інформацію про значну частину ув’язнених, які перебувають в установах виконання покарань на тимчасово окупованих територіях Донбасу, які утримуються там без належних правових підстав відповідно до українського законодавства. Наприклад , закінчився строк покарання, або взагалі не було суду, або не закінчився суд першої інстанції, або вирок не набрав законної сили. Також до засуджених не застосовувалися правові акти, які діють на підконтрольній території щодо амністії, умовно-дострокового звільнення, закону Савченко, звільнення за станом здоров’я тощо.
З Донецької області переведення засуджених проводилося з липня 2015 року і до грудня 2018 року вже було переведено 186 осіб. В той час, як переміщення ув’язнених з Луганської області не відбувалося.
Нарешті у осіб, що перебувають в місцях несвободи на тимчасово окупованих територіях Луганської області, з’явився шанс на переведення на підконтрольну уряду України територію для подальшого відбуття покарання. Правда, такий шанс є не у всіх бажаючих. Нам повідомляють рідні засуджених, що незаконні органи так званого “ЛНР” відмовляють у переведенні засуджених, які мають постійну реєстрацію на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Криму, або через відсутність кримінальної справи за місцем перебування ув’язненого.
До того ж залишається незрозумілим, по яких критеріях представники де-факто влади самопроголошеної республіки визначають черговість переведення ув’язнених. Ми неодноразово зверталися до Уповноваженого ВР України з прав людини, до представників міжнародних організацій, які працюють на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (ОБСЄ, Моніторингова місія ООН), з проханням посприяти в переведені ув’язнених, що, за нашою інформацією, потребують термінової медичної допомоги, та які мають ухвали українських судів, згідно яких вони вже мають бути звільнені. На жаль, наразі нам не вдалося допомогти цим людям.
Ми отримуємо на гарячу лінію багато звернень з цього приводу, тож викликає занепокоєння відсутність протягом довгого часу переведень громадян з Донецької області. Остання передача відбулася в грудні 2018 року, тоді було переведено 13 засуджених. Вони з нетерпінням чекають цієї можливості. Їм не зрозуміло, у чому складність перемовного процесу та чому такі довгі затримки між передачами. Адже за повідомленнями, які транслюються в інформаційному просторі, одна сторона згодна передати ув’язнених, інша — готова забрати їх.
В Донецькій області були випадки відмови представниками так званого “ДНР” у переведенні засуджених за наступними причинами:
- були засуджені на території Криму, Донецької чи Луганської областей;
- були засуджені судами, які знаходилися на території самопроголошеної республіки;
- були потерпілі у кримінальних справах які проживали на тимчасово окупованій території Донецької області;
- підозрювані у злочинах, що на момент початку АТО перебували під арештом в СІЗО, а пізніше їм були винесені вироки незаконими судами так званого “ДНР”.
Також відомі випадки переведення засуджених за хабар, який необхідно було дати представникам незаконних органів для можливості бути переведеним.
Зі слів засуджених, вони бажають бути переведеними на підконтрольну уряду Україні територію, з таких причин:
- погіршення режиму та умов утримання під вартою;
- не застосування до засуджених норм українського законодавства;
- обстріли деяких територій та відсутність гарантії безпеки у разі ескалації конфлікту;
- беззаконня нової адміністрації і безправ’я засуджених;
- неможливість для родичів, які проживають на підконтрольній уряду території, відвідувати засуджених.
Ми радимо громадянам, чиї рідні залишилися в пенітенціарних установах на тимчасово окупованих територіях та бажають бути переведеними на підконтрольну Україні територію, письмово звернутись з даним проханням до Уповноваженого ВР України з прав людини Людмили Денисової за адресою: 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8, або email: [email protected].
Разом з тим, відповідно до практики минулих переведень, остаточне рішення, кого і коли буде переведено, приймається стороною, під контролем якої знаходиться особа. Тому надзвичайно важливо самим ув’язненим наполегливо звертатися з аналогічним проханням до адміністрації закладів, в яких вони перебувають.
Стаття підготовлена в рамках проекту «Комплексна підтримка цивільного населення, яке постраждало у результаті конфлікту на сході України», що впроваджується ГО «Донбас СОС» за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC). Інформація та погляди, викладені в даній інфографіці є думкою автора (-ів) і не обов’язково відображають офіційну позицію SDC.