Частина дзвінків, які ми отримуємо через гарячу лінію ГО «Донбас СОС», надходять від людей, чиє нерухоме майно було зруйновано або пошкоджено під час бойових дій в ході проведення антитерористичної операції на сході України. Нас запитують, яким чином можна отримати допомогу у відновлені чи ремонті їхнього житла. Ми розповідаємо вам про можливі шляхи отримання допомоги або грошової компенсації для постраждалих.
Донорська допомога
Уряди деяких країн передбачають в межах своєї допомоги, наданої для постраждалих територій, можливість для цивільних жителів отримати допомогу на відновлення свого пошкодженого нерухомого майна. Наприклад, подібну практику підтримує:
- ADRA Ukraine за фінансової підтримки Міністерства Закордонних справ Німеччини. Впродовж проекту (до 30.09.2019 р.) триватиме відновлення будинків за трьома категоріями:
- пошкоджений дах;
- пошкоджений дах та стіни;
- пошкоджений дах, стіни, залишки фундаменту.
Планується відбудувати 1755 домогосподарств та допомогти більш ніж 4 тисячам людей, які цього потребують. Також в рамках першого напряму планується підтримати у будівництві близько 230 людей (100 домогосподарств) та допомогти у підготовці до зими близько 3 тисячам осіб (+38(044) 577-30-50, Email: [email protected]);
- Норвезька рада у справах біженців в Україні — працюють по відновленню житла тільки на території Луганської області (0 800 302 007);
- Save The Children — здійснюють ремонт зруйнованих та напівзруйнованих жилих приміщень, надаючи будівельні матеріали та проводячи роботи, на території Донецької та Луганської областей. Самостійно обирають отримувачів допомоги (+380 96 834 16 19; +380 95 654 52 79; Email: [email protected]);
- People in Need — працюють на території Донецької області, надаючи будівельні матеріали для відновлення будинків (+380800 21 01 74).
Програми реалізуються самостійно з урахуванням кластеру. Допомога надається для відновлення пошкодженого житла у вигляді матеріалів та/або грошової допомоги для ремонту. Програми реалізуються у населених пунктах вздовж лінії розмежування та на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей. За детальною інформацією необхідно звертатися до місцевих органів влади або самих організацій.
Допомога коштом місцевих і державного бюджетів
Місцеві ради та державні адміністрації на підконтрольній уряду України території Донецької та Луганської областей передбачають у місцевих бюджетах кошти для надання грошової допомоги для відновлення пошкоджених житлових будинків. Суб’єктами надання допомоги стають місцеві мешканці, житло яких потребує ремонту, а не повного відновлення. Також субвенції для відновлення майна виділяються з державного бюджету. Про подібну практику звітують, зокрема, Лисичанська міська рада, Попаснянська міська рада. Також коштом державного бюджету України виділяються кошти для відновлення житлового фонду комунальної власності з метою надання житла постраждалим місцевим мешканцям. За детальною інформацією необхідно звертатися до місцевих органів влади.
Судова процедура
Наразі поширюється судова практика, коли в судових інстанціях розглядаються позовні заяви постраждалих щодо отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване нерухоме майно під час проведення антитерористичної операції. Основу для подібних звернень надає ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», за якою відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду. Дані положення розглядаються разом зі статтями Кодексу цивільного захисту України.
Важливо зазначити, що застосування даного механізму має прив’язку до часу завдання шкоди – інцидент має стосуватися періоду проведення антитерористичної операції: з 13.04.2014 р. по 30.04.2018 р., при чому не має значення, знаходиться будинок на підконтрольній уряду України території чи ні.
Крок 1: Перед початком проходження судової процедури, постраждала особа має зібрати пакет первинних документів, які:
- підтверджують право власності на зруйноване нерухоме майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадкування та ін.). Також на підтвердження права власності особа може отримати у будь-якого нотаріуса витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отримання витягу має значення тоді, коли попередні документи, які підтверджують право власності на майно втрачені. Проте станом на поточну дату в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні не всі відомості про реєстрацію прав власності. Тому для початку рекомендуємо, у разі необхідності, перевірити дані щодо вашої нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом отримання інформаційної довідки. Вартість означеної послуги становить — 23,00 грн;
- підтверджують технічний стан нерухомого майна (технічний паспорт на житловий будинок);
- підтверджують обсяги руйнування майна:
- якщо мала місце пожежа — акт про пожежу, складений Державною службою надзвичайних ситуацій України;
- акт обстеження нерухомого майна, складений комісією при місцевій раді;
- фото/відео матеріали, які підтверджують руйнування майна;
- показання свідків на підтвердження руйнування майна.
Постраждалий повинен мати на руках по максимуму повний пакет документів, доступних йому для отримання.
Крок 2: Зібравши необхідні документи, постраждалий має звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Головного управління СБУ у Донецькій та Луганській областях. Заява подається у письмовому вигляді за адресою: 84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 56.
Заява продається про вчинення терористичного акту, який призвів до руйнування житла. Даний злочин має бути кваліфікований за ст. 258 Кримінального кодексу України.
Відповідно до правил підслідності, передбаченими ч. 2 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України підслідність злочинів, злочини, пов’язані з терористичною діяльністю (передбачені ст.ст. 285 — 285-3 Кримінального кодексу України) мають розслідуватися слідчими Служби безпеки України. Хоча на практиці заява передається до Національної поліції України і розслідування буде здійснюватися ними.
У заяві про вчинення злочину має бути зазначені:
- особисті дані потерпілої особи (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання до та після початку бойових дій – у разі виїзду із зони АТО);
- опис інциденту, під час якого було зруйноване майно (де та коли відбулось, хто підозрюється);
- опис майна, яке було зруйноване (який характер майна, зазначити щодо права власності на майно), та вказати характер руйнування.
До заяви мають бути додані документи на підтвердження описаних фактів, зазначені вище.
Також, деякі потерпілі звертаються до Генеральної прокуратури України і їх заяви долучають до кримінального провадження № 42014000000000457 за ст. 437 Кримінального кодексу України. Проте, дане провадження не буде розглядати по суті кожну заяву, його завдання – збір та фіксація фактів ведення агресивної війни. Тому в контексті підготовки звернення до суду важливо саме відкриття окремого кримінального провадження органами безпеки.
Для подальшого звернення до суду заявник має отримати підтвердження про відкриття кримінального провадження (лист від правоохоронного органу, витяг з кримінального провадження).
Крок 3: Після відкриття кримінального провадження, потерпілий може готувати до суду позовну заяву про стягнення майнової шкоди, спричиненої у результаті вчинення терористичних актів та звернутися до суду.
Позовна заява подається до місцевого загального суду за місцем заподіяння шкоди або за місцем реєстрації відповідача.
У позовній заяві має бути зазначено:
- найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
- дані позивача – потерпілої особи (прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, контактний телефон);
- дані відповідачів – в якості відповідачів зазначаються Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державна казначейська служба України. В якості третіх осіб можуть також зазначатися місцева державна адміністрація за місцем знаходження майна, Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Національна гвардія України. Обов’язкова має бути зазначена повна поштова адреса відповідачів, відомі номера телефонів та адреси електронної пошти;
- ціна позову з відповідним розрахунком або посилання на грошову оцінку завданої шкоди. Розрахунок може також провадитися відповідно до встановлених сум за квадратний метр, відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.03.2018 р. № 46 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України». Загальна сума визначається за площею зруйнованого майна станом на рік звернення із позовною заявою, оскільки встановлені суми переглядаються раз на рік;
- зміст позовних вимог – вимога про отримання грошової компенсації за зруйноване майно;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та посилання на докази на підтвердження (опис інциденту, який призвів до руйнування, опис зруйнованого майна та характеру руйнування, опис процесу проведення розслідування за даними фактами);
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви додаються копії позовних заяв, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, та копії додатків. Тобто, скільки у позовній заяві буде зазначено відповідачів та третіх осіб — стільки і екземплярів документів має бути додано.
Варто звернути увагу на те, що з позовною заявою звертаються постраждалі, які не отримали будь-яких інших грошових або матеріальних компенсацій з державного чи місцевого бюджету або донорських програм, виконання яких контролюється державними органами.
Загалом, судовий процес досить довготривалий і не завжди гарантує задоволення позовних вимог постраждалої особи. Тому в разі відмови суду першої інстанції у задоволенні позову, необхідно оскаржувати рішення до суду апеляційної інстанції та Верховного суду. Загалом, у разі дотримання процедури постраждалий може отримати остаточне рішення на його користь, проте судова практика на даний час не є сталою.
Варто також зауважити, що отримання позитивного рішення про виплату грошової компенсації на користь постраждалої особи не гарантує здійснення такої виплати. На даний час в Україні немає жодного випадку здійснення такої виплати.
11.07.2018 р. Верховний Суд прийняв постанову за результатами розгляду касаційної скарги з питань отримання компенсації за зруйноване житло. Відповідно до її тексту, при зверненні до суду треба враховувати такі моменти:
- обов’язковою умовою для задоволення позовних вимог про відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої під час проведення антитерористичної операції, є розташування пошкодженого майна на території АТО;
- для підтвердження розміру шкоди, завданої руйнуванням будинку, необхідним є акт обстеження пошкодженого (знищеного) майна позивача внаслідок проведення антитерористичної операції;
- на позивачі лежить обов’язок по доведенню розміру заподіяної шкоди. Тому рекомендовано проведення в межах судового розгляду справи будівельно-технічної експертизи в якості належного і допустимого доказу;
- пред’являючи вимогу до держави про виплату компенсації за зруйноване під час антитерористичної операції майно, власник цього майна має спочатку, тобто до ухвалення рішення суду, добровільно передати пошкоджений чи зруйнований внаслідок терористичного акту будинок чи майно місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування.
На даний час це перше рішення Верховного суду з даної теми і досить складно спрогнозувати яким чином йтиме подальша судова практика після його ухвалення. Цілком можливо, що у подальшому суди, при розгляді справ про призначення компенсації за зруйноване майно, будуть вимагати добровільно передавати зруйноване та непридатне для проживання житло у власність місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування, відповідно до п.9 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України.
Наразі поширюється практика національних судів України, щодо звернення в суд щодо визнання факту примусового переселення та завдання матеріальної шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також стягнення з Російської Федерації компенсації. З огляду на принципи міжнародного права та позицію Міжнародного суду ООН, подібні рішення порушують принцип імунітету держави, тому не можуть бути визнані правомірними. Виконати подібне рішення неможливо.
Звернення до Європейського суду з прав людини
Право на звернення до Європейського суду з прав людини має будь-який громадянин, який вважає, що було порушено його право. У випадку руйнування майна на території антитерористичної операції, мова йде про ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка захищає від можливого обмеження у будь-яких проявах право власності особи. При цьому вимоги заявником пред’являються тільки до держави, яку він вважає винною у порушенні його прав.
У даному випадку можна розглядати такі підстави для звернення до Суду:
- невиконання рішень національних судів – якщо постраждалий, пройшовши всі судові інстанції, отримав остаточне рішення суду про виплату йому компенсації та її не отримав;
- визнання порушення, вчиненого державою в ході збройного конфлікту.
У своєму рішенні по справі Sandu and others v. Moldova and Russia (appl. # 21034/05), що стосується вчинених порушень на території Придністровської Молдавської Республіки, Європейський суд з прав людини зазначив, що у питанні захисту права власності Молдова має виконувати свої позитивні обов’язки щодо майна людей на території Республіки, намагаючись повернути контроль над територіями та поважаючи права своїх громадян. Але у даному випадку, за фактичне порушення права власності несе відповідальність Російська Федерація, яка надає військову, політичну та економічну підтримку Придністровській Молдавській республіці.
За аналогією із ситуацією на сході України, заява подається проти України та Російської Федерації тільки після вичерпання національних засобів правового захисту (мається на увазі звернення до правоохоронних органів, проходження судової процедури). До держав можуть пред’являтися вимоги щодо стягнення компенсації за завдану матеріальну та моральну шкоду, а також вирішення проблем загального порядку – прийняття порядку надання компенсацій за зруйноване майно, проведення ефективного розслідування вчиненого порушення та ін.
У будь-якому разі, вирішення питання компенсації залишається на розгляд Європейського суду з прав людини. Сам процес досить тривалий. Оскільки кожна справа індивідуальна, то складно спрогнозувати скільки часу може зайняти розгляд від звернення із заявою до винесення рішення (в середньому може складати до п’яти років).
Загалом, на практиці, для постраждалої особи більш реально отримати допомогу на ремонт пошкодженого житла за рахунок коштів донорської допомоги чи дотацій з державного/місцевого бюджету. На жаль, на сьогоднішній день судова процедура для отримання компенсації за зруйноване майно не дає гарантії, що кошти постраждалій особі будуть виплачені. Це скоріш доведення факту порушення, фіксація завданих збитків та можливість стратегічного вирішення питання у майбутньому.
В той же час, ми сподіваємося, що велика кількість позовів в національних та міжнародних судах здатна вплинути та пришвидшити врегулювання Державою цього питання на нормативному рівні.
Стаття підготовлена у рамках проекту “Юридична підтримка населення, постраждалого внаслідок конфлікту на сході України”, який впроваджується за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC). Інформація та погляди, викладені в даній статті є думкою автора (-ів) і не обов’язково відображають офіційну позицію Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC).
