Більше 11 років триває війна України з російською федерацією і внутрішнє переміщення громадян України. З 2018 року існує проблема з погашенням Державою заборгованості за пенсійними виплатами внутрішньо переміщеним особам, які отримали довідку до 24.02.2022 року.
Описана в цьому матеріалі ситуація не розповсюджується на осіб, які перемістились та отримали довідку ВПО вперше після повномасштабного вторгнення, оскільки проведення їм виплат регулюється іншими нормативними актами, а виплата заборгованості здійснюється на загальних умовах, визначених для всіх пенсіонерів.
Дана стаття є продовженням нашого матеріалу, який було підготовлено за рік до початку повномасштабної війни, та дозволяє відслідкувати загальну динаміку ситуації з виплатою пенсії “старим” ВПО, на яких Держава донедавна накладала велику кількість обмежень та додаткових умов для того, щоб отримувати державні послуги та передбачені Законодавством України виплати. Ознайомитися з цим матеріалом можна за посиланням.
Після початку АТО і припинення роботи органів державної влади в окремих районах Донецької та Луганської областях, АР Крим, єдиним способом продовжувати отримувати державні виплати для місцевих жителів стало оформлення довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи на підконтрольній Уряду України території та періодичний виїзд туди з окупованих територій (кожні 60 днів).
Без оформлення довідки на підконтрольній території не існувало органів по місцю проживання, які мали б проводити такі виплати — вони або залишилися на окупованих територіях, або були формально переміщені на підконтрольну територію, але по факту не працювали.
Скасування довідки ж припиняло прив’язку до такого органу за новим місцем проживання і спричиняло припинення всіх виплат.
Держава лише посилювала таку прив’язку як єдиний та безальтернативний спосіб. Наприклад, Постанова КМУ №637, яка донедавна регулювала порядок виплати всіх видів соціальної допомоги та пенсії ВПО містить такі рядки: “Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі — пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Таким чином, значна кількість осіб, які не були по факту внутрішньо переміщеними, вимушено були включені до такої категорії як єдиного існуючого механізму доступу до пенсії, соціальних виплат, державних послуг тощо.
Іншого механізму не існувало до 2022 року — після початку повномасштабної війни з’явилася велика хвиля нових ВПО, але щодо них вже не застосовувалися в такій кількості умови та обмеження, як до “старих” ВПО, які були взяті на облік до 2022 року. В тому числі це відбулося через осмислення досвіду формування та реалізації державної політики в сфері внутрішнього переміщення за всі роки, що передували полномасштабному вторгненню.
В 2025 році також було скасовано низку обмежень щодо доступу до пенсійних виплат “старих” ВПО, але, переважно, не в тих сферах відносин, про які піде мова в цій статті. Ознайомитися з нашим матеріалом на тему останніх змін ви можете за посиланням.
Кількість “активних” пенсіонерів-ВПО
Їх кількість невпинно зменшується. Ця тенденція зберігається з 2020 року, коли через карантинні обмеження було фактично припинено пасажиропотік через лінію зіткнення та введено заборону на перевірки та припинення виплат для ВПО (які, втім, всеодно відбуваються). Значна частина пенсіонерів була позбавлена можливості виїхати з окупованих територій і звернутися для відновлення виплат. З початком повномасштабної війни ця проблема лише загострилася.
Загалом цифри виглядають таким чином:
Приблизна кількість пенсіонерів, які проживали на непідконтрольній Уряду України території станом на 2014 рік ~ 1 200 000
| Ситуація станом на: | Кількість “старих” пенсіонерів-ВПО, яким проводиться виплата пенсії |
|---|---|
| 01.01.2021 | 660 000 |
| 01.01.2022 | 628 600 |
| 01.01.2023 | 627 600 |
| 01.01.2024 | 586 700 |
| 01.01.2025 | 406 500 |
Значне зниження кількості активних пенсіонерів у 2024 році (майже на 31%) пояснюється поновленням практики ідентифікації отримувачів виплат, яка була припинена з часів запровадження у 2020 році карантину. Проведення процедури супроводжується певними проблемами на етапі реалізації, також значна кількість літніх людей не мали змоги пройти необхідну процедуру, яка потребує доступу до інтернету та навичок роботи з електронними пристроями. Певна частина отримувачів, природним чином, померла за цей період часу.
На жаль, існуюча система, попри деякі позитивні зміни, все ще значно ускладнює (а зачасту і унеможливлює) поновлення виплати пенсії в разі її припинення, що в умовах відсутності прямого сполучення з окупованими територіями, великою мірою обмежує доступ пенсіонерів до виплат.
Ситуація з виплатою заборгованістю за пенсійними виплатами
10 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 1165 “Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території”.
До моменту прийняття Постанови погашення заборгованості за пенсійними виплатами пенсіонерів-ВПО не відбувалося, що спричинило накопичення заборгованості у великому розмірі.
Положення цього порядку передбачають гірші, порівняно з іншими пенсіонерами України, умови та фінансується з окремої бюджетної програми, кошти якої наразі не покривають потребу.
Детальніше про проблемні моменти “окремого порядку” читайте в нашому юридичному аналізі.
Що регулюється вищевказаною Постановою №1165?
- Виплата пенсій та інших пов’язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (тобто борги) ВПО та осіб, які відмовилися від довідки та зареєстрували місце проживання на підконтрольній Уряду України території.
- Виплата недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю пенсіонера (як ВПО, так і осіб, що проживали на тимчасово окупованій території України (далі — ТОТ) та не були зареєстровані як ВПО).
- Вказані виплати, призначені за рішенням суду.
Тобто вищевказаним порядком регулюється проведення виплат в тому числі особам, які відмовилися від довідки та не є ВПО, виплати спадкоємцям померлих осіб, які могли взагалі за життя не мати довідки, але проживати на територіях, окупованих з 2014 року, виплат на виконання рішення суду (Кабінет Міністрів на своєму рівні не може встановлювати правила виконання рішень судів).
Динаміка розміру заборгованості виглядає таким чином:
| Ситуація станом на: | Кількість осіб, щодо яких прийнято відповідні рішення про нарахування пенсійних виплат за минулий час | Розмір нарахованих пенсійних виплат за минулий час | Розмір фінансування у бюджеті ПФУ |
|---|---|---|---|
| 01.01.2021 | 280 100 | 11,03 млрд. грн. | не передбачено |
| 01.01.2022 | 291 800 | 12,5 млрд. грн. | 150 млн. грн. |
| 01.01.2023 | 288 800 | 12,9 млрд. грн. | 1 млрд. грн. |
| 01.01.2024 | 238 800 | 11,5 млрд. грн. | 1 млрд. грн. |
| 01.01.2025 | 128 900 | 7,1 млрд. грн. | бюджет на даний час не затверджено |
Вищевказана інформація стосується лише осіб, які станом на відповідну дату є “активними” пенсіонерами, спадкоємцями померлих пенсіонерів, які звернулися до органів Пенсійного Фонду України з вимогою виплатити недоотриману пенсію, або позивачами за рішеннями суду, які набрали законної сили — і яких включено до переліку отримувачів виплат за минулий період станом на 1 січня відповідного року.
Динаміка кількості “боржників”, розміру заборгованості, а також фінансування її погашення за вказані роки дозволяє нам зробити певні висновки:
- Тенденцію збільшення заборгованості за період 2021-2022 року (частково охоплює період до повномасштабного вторгнення, коли транспортне сполучення з окупованими територіями існувало, хоча й було ускладнене) можна прийняти за умовний “нормальний” рівень. Збільшення обумовлюється як поновленням виплати пенсії шляхом особистого звернення до органів ПФУ, за рішенням суду, зверненням спадкоємців з необхідними документами, так і виникненням нової заборгованості. Так, збільшення розміру заборгованості за цей період склало більше 2 млрд. грн. або на ~ 1 млрд. грн. щороку. Кількість боржників за цей період залишається відносно сталим, оскільки за цей період випадків масового припинення виплати пенсії не фіксується.
- З 2023 року на погашення заборгованості вперше спрямовуються значні (хоча й явно недостатні) суми з бюджету ПФУ. При цьому, їх розмір не перевищує умовно “нормальний” рівень зростання заборгованості, тому в звичайних умовах розмір заборгованості залишався б на приблизно одному рівні з тенденцією до повільного зменшення. Проте, через значне обмеження свободи пересування та погіршення безпекової ситуації у зв’язку з повномасштабним вторгненням, зменшилася кількість осіб, які мають можливість звернутися особисто до органів ПФУ або оскаржити їх рішення до суду, а також оформити необхідні документи як спадкоємці. Цей фактор впливає на динаміку зниження розміру заборгованості.
- В 2023 році починається, а в 2024-2025 роках збільшується кількість випадків припинення виплати пенсії, відповідно зменшується кількість “активних” пенсіонерів, що впливає на загальний розмір заборгованості (вона обліковується лише щодо пенсіонерів, яким здійснюється виплата пенсії). Зменшення кількості боржників за цей період на ~55% не може бути пояснене лише наданням фінансування на погашення заборгованості, яке склало за цей період лише ~15% від загального розміру боргу, але, безперечно, має свій вплив.
- Аналіз наданих даних вказує, що зменшення загальної суми заборгованості, яка обліковується ПФУ, є номінальним і відбувається переважно за рахунок припинення виплати пенсії діючим пенсіонерам і виключення сум, що їм належать, з розрахунку (фактично розмір заборгованості кратно більший існуючих розрахунків). Більш того, збільшення кількості випадків припинення виплати пенсії впливає на фактичний розмір боргу, оскільки всі невиплачені вчасно суми пенсій перейдуть в заборгованість, яка погашається з окремої бюджетної програми з обмеженим фінансуванням, на відміну від аналогічних виплат іншим пенсіонерам. Проблема фінансування за умовами окремого порядку висвітлювалася нами в юридичному аналізі за посиланням.
Висновок Вказані дані з певними обмеженнями дозволяють усвідомити ситуацію з цілком штучною проблемою, створеною в 2018 році Кабінетом Міністрів України, яка продовжується і дотепер. Ми вітаємо окремі кроки Держави, спрямовані на вирішення проблеми як-то: початок відчутного фінансування виплат за окремим порядком всього лише через 5 років після його запровадження в Законодавстві, часткове переведення виплати майбутніх боргів пенсіонерів - ВПО на загальні умови (що дозволить хоча б не збільшувати їх розмір), створення нових дистанційних механізмів взаємодії громадянина з Державою, а також зняття застарілих та обтяжуючих обмежень, зокрема прив’язки до довідки ВПО та рахунку в Ощадбанку - як обов’язкових умов проведення виплат. Проте дані кроки не вирішують повністю першопричину виникнення проблеми. Окремий порядок в діючій редакції є дискримінаційним і встановлює на рівні підзаконного нормативно-правового акту (Постанова КМУ № 1165) умови гірші, ніж для інших пенсіонерів відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV. Його положення потребують приведення у відповідність до положень нормативно-правового акту вищої юридичної сили (а після такого приведення його існування втрачає сенс), а в ідеалі - скасування та створення зрозумілого механізму погашення заборгованості в повному обсязі зі встановленням відповідних державних гарантій проведення таких виплат в повному обсязі - на практиці органи ПФУ в переважній більшості випадків вважають будь-яке припинення виплати пенсії ВПО як таке, що відбулося з вини пенсіонера і добровільно обліковують заборгованість лише за останні 3 роки до моменту звернення (відповідно до ч.1 статті 46 Закону 1058-IV) та не нараховують компенсацію втрати частини доходів. В ситуації, коли заборгованість, що утворилася в 2018 році, починає погашатися лише через 5 років, пенсіонер стикається зі значним знеціненням коштів через інфляцію та ризиком зменшення суми, яку органи ПФУ визначать йому добровільно.
Дана стаття була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну». Зміст цієї статті є виключною відповідальністю ГО Донбас СОС і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.