10 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №751, якою запровадив експериментальний проєкт щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості.
У суспільному просторі цей експериментальний проєкт уже отримав неофіційну назву «Будиночки в селі».
Її основна ідея полягає в тому, що громади зможуть купувати житлові будинки у селах та селищах, оформлювати їх у комунальну власність і надавати внутрішньо переміщеним особам для проживання.
Важливо розуміти: мова не йде про безоплатну передачу будинку у власність переселенцю, будинок залишатиметься власністю громади, а ВПО отримуватиме право користування ним на визначених умовах.
Розбираємося детально, хто зможе взяти участь у програмі, як вона працюватиме та на що варто звернути увагу вже зараз.
- Що таке програма «Будиночки в селі»
Програма передбачає кілька послідовних етапів, а саме:
- громада знаходить будинок, який власник готовий продати
- будинок проходить обстеження
- громада купує його за бюджетні або донорські кошти
- будинок включається до житлового фонду громади
- ВПО укладає договір безоплатного користування житлом та заселяється.
Тобто фактично створюється новий фонд тимчасового житла для переселенців.
2. Чи отримає ВПО будинок у власність?
Ні. Одне з головних питань, яке вже виникає у переселенців.
Постанова прямо передбачає, що після купівлі будинок включається до житлового фонду територіальної громади.
Крім того, придбане житло заборонено відчужувати, тобто людина отримує не право власності, а право проживати в цьому будинку на умовах договору.
Важливо! Участь можуть брати не всі ВПО. Для отримання житла необхідно одночасно відповідати кільком критеріям, а саме:
А) Бути ВПО з території бойових дій або ТОТ. Особа повинна переміститися з території, де ведуться (велися) бойові дії або яка перебуває в окупації, якщо щодо такої території ще не визначено дату завершення бойових дій чи окупації.
Б) Не мати придатного житла на підконтрольній території. Житло може бути відсутнім взагалі або:
- знищеним;
- пошкодженим настільки, що в ньому неможливо проживати;
- знаходитись на територіях бойових дій чи ТОТ
В) Не отримати компенсацію за зруйноване житло. Програма не поширюється на осіб, які:
- вже отримали компенсацію за знищене житло;
- вже мають рішення про надання такої компенсації;
- вже отримали житловий ваучер за постановою №1176.
Г) Не здійснювати окремі дороговартісні покупки перед поданням заяви. Особа або член її домогосподарства протягом 6 місяців перед поданням заяви не повинні були купувати земельну ділянку вартістю понад 100 тис. грн та/або транспортний засіб, з року випуску якого минуло менше 5 років. Водночас постанова передбачає окремі винятки, зокрема для транспортних засобів, придбаних особами з інвалідністю I та II групи, отриманих через органи соцзахисту або благодійні організації, транспортних засобів багатодітних сімей, сімей з дітьми з інвалідністю тощо.
3. Кого держава обіцяє забезпечувати житлом у першу чергу?
Першочергове право мають:
- багатодітні сім’ї;
- особи з інвалідністю;
- сім’ї, в яких є діти з інвалідністю;
- діти-сироти;
- особи із числа дітей-сиріт;
- люди похилого віку.
Зверніть увагу! Постанова не гарантує автоматичного отримання житла навіть цим категоріям. Наявність права ще не означає наявність відповідного будинку та фінансування.
Ще одна цікава норма стосується черговості забезпечення житлом. Постанова передбачає, що пріоритет під час подальшого розгляду матимуть особи, які вже подавали заяву на участь у проєкті, однак не були забезпечені житлом через відсутність фінансування. Тобто якщо громада не змогла придбати будинок через нестачу коштів, заявнику не потрібно буде повторно проходити весь шлях подання документів щоразу після появи нового фінансування.
Водночас постанова не встановлює детального механізму відбору між кількома родинами, які одночасно претендують на один і той самий будинок, або між заявниками, які належать до однієї пільгової категорії. Також документ не визначає, яким чином буде враховуватися співвідношення між датою подання заяви та наявністю першочергового права на отримання житла. Тому практика застосування цих положень, ймовірно, формуватиметься вже під час реалізації проєкту громадами.
Отже, яким має бути будинок? Одне з найголовніших питань.
Громада не кожен будинок зможе купити, заборонено придбавати житло, яке:
- потребує капітального ремонту;
- потребує реконструкції;
- не має електропостачання;
- не має опалення;
- не має можливості утримуватися надалі.
Як бачимо, до участі у програмі не допускаються будинки, які потребують капітального ремонту чи реконструкції. Логіка проєкту полягає в тому, щоб ВПО могли заселитися до житла в максимально короткі строки, а не роками чекати на проведення ремонтних робіт.
Крім того важливо, щоб інформація про такий об’єкт нерухомого майна була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не мала арештів чи інших обтяжень, а також заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг.
4. Відбір будинку відбуватиметься не лише громадою.
Постанова прямо передбачає участь:
- самих ВПО;
- громадських організацій;
- благодійних фондів;
- рад ВПО;
- волонтерів.
Робимо висновки, що сім’я ВПО чи ради ВПО можуть знайти будинок самостійно та запропонувати його громаді для розгляду на участь у програмі.
5. Як подати заяву?
Після того як виконавчі органи місцевих ради (військові адміністрації у разі іх утворення) погодять з власником житла умови купівлі-продажу (попередню вартість та інші умови) ВПО подає заяву про надання такого житла у користування протягом 3-х робочих днів.
Подати її можна:
- особисто;
- поштою;
- через вебпортал Пенсійного фонду України з електронним підписом (станом на дату підготовки цієї статті відповідний електронний сервіс ще не запущений, тому фактична можливість подання заяви через портал Пенсійного фонду наразі відсутня)
6. Які документи знадобляться? Основний пакет включає:
- паспорт;
- РНОКПП (ідентифікаційний код);
- довідку ВПО;
- документи про склад сім’ї та родинні зв’язки;
- документи щодо житла (за наявності);
- інформацію про пошкоджене або зруйноване житло.
Зверніть увагу! Більшість відомостей органи місцевого самоврядування повинні отримувати самостійно через державні реєстри, а копії документів подаються лише за відсутності відповідної інформації в електронних системах.
- Хто перевірятиме будинок?
Для цього створюється спеціальна комісія, до неї можуть входити:
- представники громади;
- представники рад ВПО;
- представники громадських організацій;
- представники ДСНС;
- представники архітектурних та земельних органів.
За результатами складається акт обстеження.
8. Який договір укладатиме ВПО?
Після купівлі будинку громада укладає з ВПО договір безоплатного користування житлом. Саме цей документ буде підставою для заселення та реєстрації місця проживання.
Форма типового договору затверджена постановою Кабінету Міністрів України №751.
До договору обов’язково додається акт приймання-передачі житла. У ньому мають бути зафіксовані:
- стан будинку;
- показники лічильників;
- меблі;
- обладнання;
- наявні недоліки;
- інше майно, яке передається разом із будинком.
Важливо! Порада від юриста: перед підписанням договору та акта приймання-передачі потрібно уважно перевірити, що саме в них зазначено: який стан житла зафіксовано, чи внесені всі недоліки, яке майно передається разом із будинком, які права та обов’язки покладаються на користувача.
Пам’ятайте, що договір захищає права обох сторін і громади, і ВПО, він не лише дає право проживати у будинку, а й покладає на людину конкретні обов’язки, тому підписувати його варто лише після уважного ознайомлення з усіма умовами.
9. На який строк надається житло?
Договір безоплатного користування житлом укладається на строк до трьох років. За потреби його можна продовжити на наступний або менший погоджений сторонами строк, якщо користувач продовжує відповідати вимогам програми та не набув іншого місця проживання.
Важливо! Постанова не вимагає, щоб ВПО перебувала на обліку саме в тій громаді, де планує отримати житло. Навпаки, проєкт передбачає можливість переїзду до іншої громади, у тому числі в іншій області.
Наприклад, людина може проживати та перебувати на обліку ВПО у м.Харків, але отримати житло в громаді Житомирської області, якщо така громада бере участь у проєкті та придбає відповідний будинок. Звертатися потрібно саме до тієї громади (або військової адміністрації), яка формує фонд житла для тимчасового проживання та бере участь у реалізації проєкту, саме вона проводить обстеження житла, приймає рішення про його придбання та укладає договір із ВПО.
Також постанова встановлює низку строків реалізації проєкту:
- після попереднього погодження громадою з власником будинку умови купівлі-продажу, ВПО має 3 календарні дні для подання заяви;
- рішення щодо доцільності придбання будинку приймається протягом 3 календарних днів після проведення його обстеження;
- після узгодження остаточної вартості житла громада має 3 календарні дні для укладення договору купівлі-продажу;
- після взяття будинку на баланс громади договір безоплатного користування житлом укладається не пізніше ніж через 5 календарних днів;
- вселитися до житла необхідно протягом 60 календарних днів з дня укладення договору;
- зареєструвати своє фактичне місце проживання за новою адресою як ВПО потрібно протягом 30 календарних днів з дня укладення договору.
Зверніть увагу! Подання заяви саме по собі не означає, що будинок буде придбаний або наданий у користування в конкретний строк. Постанова не встановлює строку, протягом якого громада зобов'язана знайти відповідний будинок після звернення ВПО чи забезпечити особу житлом. Реалізація проєкту залежатиме від наявності житла, яке відповідає вимогам постанови, готовності конкретної громади брати участь у програмі та наявності фінансування для придбання такого житла.
І що важливо, сама постанова передбачає участь ВПО у пошуку житла, тому на практиці ініціатива переселенця також може відігравати важливу роль. Наприклад, сім’я може самостійно знайти будинок, власник якого готовий його продати, та запропонувати такий варіант громаді для розгляду.
10. Хто ремонтуватиме будинок і платитиме за комунальні послуги?
Постанова передбачає, що громада відповідає за утримання, експлуатацію та ремонт житла і в той же час документ не деталізує розмежування відповідальності між громадою та користувачем щодо поточних і капітальних ремонтів. Наприклад, залишається незрозумілим, хто і в які строки повинен усувати аварії, ремонтувати покрівлю чи замінювати інженерне обладнання. Саме тому це питання може стати одним із найпроблемніших під час реалізації програми і потребуватиме додаткових роз’яснень Мінсоцполітики та громад.
11. Чи можуть виселити? Нажаль, так.
Право користування житлом може бути припинене, якщо:
- людина отримала інше житло;
- перестала відповідати умовам програми;
- приховала зміни у майновому стані;
- не сплачує комунальні послуги понад 90 днів;
- здає будинок в оренду;
- руйнує житло;
- порушує правила користування.
Окремо зверніть увагу! Додаткова умова для працездатних осіб. Постанова передбачає, що якщо у складі домогосподарства є працездатна непрацююча особа, вона повинна протягом 3 місяців після вселення працевлаштуватися або набути статусу безробітного. Недотримання цієї вимоги може стати підставою для припинення права користування житлом.
На практиці виникає питання, яке вже сьогодні турбує багатьох переселенців, що звертаються на гарячу лінію ГО “ДОНБАС СОС”: чи буде можливість знайти роботу в громаді, де надається житло? Адже значна частина будинків може розташовуватися у невеликих селах, де ринок праці є обмеженим.
Наразі постанова не містить механізму сприяння працевлаштуванню учасників проєкту та не визначає, яким чином враховуватиметься фактична наявність робочих місць у конкретній громаді.
Важливо! Після аналізу Постанови №751 залишається низка відкритих питань:
- скільки саме громад реально братимуть участь?
- чи буде створено єдиний публічний перелік громад, які беруть участь у проєкті, та доступних для придбання будинків?
- які реальні масштаби програми у 2026 році: скільки будинків планується придбати, скільки родин ВПО зможуть отримати житло та коли очікується перше фактичне заселення учасників проєкту?
- чи вистачить фінансування?
- хто оплачуватиме капітальні ремонти?
- чи буде можливість приватизації у майбутньому?
- як обиратимуть між двома родинами, які одночасно претендують на один будинок?
За інформацією, озвученою під час презентації проєкту, у 2026 році планується придбати близько 1000 будинків для проживання ВПО. Також повідомлялося, що орієнтовна гранична вартість одного будинку становитиме до 500 тис. грн., але ці показники не закріплені безпосередньо в Постанові №751, тому фактичні масштаби реалізації проєкту залежатимуть від обсягів фінансування та кількості громад, які братимуть участь у програмі.
Перші кроки реалізації проєкту: що вже роблять громади?
Попри те, що проєкт лише розпочинає свою реалізацію, окремі громади вже почали збирати інформацію про потенційних учасників програми та житло, яке може бути придбане в її межах.
Наприклад, Старовірівська сільська громада Харківської області оприлюднила повідомлення про збір потреби серед ВПО, які відповідають вимогам постанови та вже знайшли житло, придатне для придбання в межах експериментального проєкту.
Із цього повідомлення можна зробити кілька практичних висновків:
- громади вже починають визначати потребу у житлі серед ВПО;
- громада може очікувати, що переселенці самостійно допомагатимуть шукати будинки для придбання;
- фактична реалізація проєкту значною мірою залежатиме від активності самих громад та наявності житла, яке відповідає вимогам постанови;
- вже зараз окремі громади готові приймати звернення від потенційних учасників програми.
Тому ВПО, які зацікавлені в участі у проєкті, варто стежити за офіційними сайтами громад та військових адміністрацій, які можуть оприлюднювати інформацію про збір потреби, пошук житла та початок реалізації програми на своїй території.
Отже, робимо висновок, що експерементальний проект «Будиночки в селі» не програма безкоштовної передачі будинків у власність переселенцям, а новий механізм формування фонду тимчасового житла для ВПО. Громада купує будинок, залишає його у своїй власності та передає родині переселенців у безоплатне користування на строк до трьох років з можливістю продовження.
Для частини ВПО, особливо літніх людей, осіб з інвалідністю та багатодітних сімей ця програма може стати реальним шансом вирішити житлове питання, але сама наявність будинку ще не означає вирішення житлової проблеми.
Для багатьох сімей важливими залишаються доступ до медицини, освіти, роботи, громадського транспорту та інших базових послуг, саме тому ефективність проєкту залежатиме не лише від кількості придбаних будинків, а й від того, наскільки громади зможуть створити умови для повноцінного життя та інтеграції переселенців.
Оскільки проєкт має експериментальний характер, остаточні висновки щодо його ефективності можна буде зробити лише після появи перших результатів практичної реалізації, заселення перших родин та аналізу того, наскільки запропонований механізм дійсно допомагає ВПО не лише отримати дах над головою, а й облаштувати нове життя у громаді.
Якщо залишились питання звертайтеся на Гарячу лінію нашої організації 0 800 309 110 (дзвінки безкоштовні), або напишіть в онлайн приймальню юристів за посиланням. Також ви можете зв’язатися з нами через Viber, WhatsApp або Telegram за номером 093 500 69 18.