Саме невизначеність щодо того, що буде після виїзду, часто стає однією з причин, через які люди відкладають евакуацію навіть із небезпечних територій.
Майже щодня подібні запитання отримують і фахівці гарячої лінії Донбас SOS: куди їхати, чи потрібно виїжджати, де жити після евакуації, на яку допомогу можна розраховувати та що робити далі.
За інформацією Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, близько 60% мешканців прифронтових та прикордонних громад бояться їхати «в нікуди» та залишитися без фінансової підтримки. За даними операторів урядової гарячої лінії 1548, понад 30% людей відмовляються від виїзду навіть тоді, коли евакуаційний транспорт уже прибув.
Зверніть увагу! Якщо хочете детальніше ознайомитися з причинами, які впливають на рішення людей залишатися на небезпечних територіях або евакуюватися, рекомендуємо переглянути «Опитування з питань захисту в Україні», на дані якого посилається Міністерство.
Щоб зменшити цю невизначеність, у серпні 2026 року Уряд презентував покрокову інструкцію щодо евакуації з територій бойових дій у межах інформаційної кампанії «Врешті все буде добре».
А 26 вересня 2026 року питання отримало продовження: Мінрегіон разом із гуманітарними організаціями обговорив розвиток «евакуації повного циклу»: не лише безпечний виїзд, а й роботу транзитних центрів, житлові рішення та подальший супровід внутрішньо переміщених осіб.
Тож розбираємося детальніше: що таке евакуація з юридичної точки зору, хто може прийняти рішення про її проведення, як відбувається виїзд, куди потрапляє людина після нього, на яку допомогу можна розраховувати та що потрібно знати батькам із дітьми.
Що таке евакуація?
Евакуація — це не просто можливість сісти в автобус і виїхати з небезпечного населеного пункту.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, евакуація — це організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю.
Основні правила проведення евакуації визначені:
- статтею 33 Кодексу цивільного захисту України;
- Порядком проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року №841.
Законодавство передбачає різні види евакуації і залежно від ситуації вона може бути:
- обов’язковою
- загальною
- частковою
- тимчасовою
- безповоротною
Важливо! Обов’язкову евакуацію населення у побуті іноді називають «примусовою», однак законодавство використовує термін «обов’язкова евакуація». Окремо законодавство передбачає обов’язкову евакуацію у примусовий спосіб дітей із населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, за наявності визначених законом підстав та відповідного рішення.
Тому обов’язкова евакуація населення та обов’язкова евакуація у примусовий спосіб дітей не тотожні поняття. Про особливості евакуації дітей розповідаємо окремо нижче.
Пам’ятайте! Рішення про проведення евакуації приймають уповноважені державні органи відповідно до рівня та характеру загрози.
Ми отримуємо дзвінки на нашу гарячу лінію: навіщо евакуюватися, якщо я поки можу залишатися вдома?
Мета евакуації — збереження життя і здоров’я людей.
Рішення про виїзд нерідко відкладають саме тому, що сьогодні ситуація ще здається контрольованою: працює транспорт, є електроенергія, можна купити продукти, поруч залишаються сусіди, але безпекова ситуація може змінитися дуже швидко.
Пам’ятайте! Важливо оцінювати не лише те, чи можете ви залишатися вдома сьогодні, а й те, чи матимете можливість безпечно виїхати пізніше.
З практичної точки зору краще мати час спокійно зібрати документи, ліки та необхідні речі, організувати перевезення дітей, людей старшого віку, домашніх тварин, домовитися про евакуацію маломобільного члена сім’ї, ніж робити все це вже в умовах критичного загострення ситуації.
Зверніть увагу! Якщо органи влади повідомляють про евакуацію з вашого населеного пункту, не ігноруйте таку інформацію та з’ясуйте умови виїзду заздалегідь, навіть якщо остаточного рішення ви ще не прийняли.
Як дізнатися про евакуацію?
Безпекова ситуація та перелік населених пунктів, з яких проводиться евакуація, можуть змінюватися, тому інформацію про початок евакуації, місця збору, маршрути, час виїзду та контакти для запису потрібно перевіряти в актуальних офіційних джерелах.
Стежте за повідомленнями:
- обласної військової адміністрації;
- військової адміністрації населеного пункту;
- органу місцевого самоврядування;
- ДСНС;
- Національної поліції;
- інших уповноважених державних органів.
Зверніть увагу! Оголошення евакуації не означає, що людина обов’язково повинна виїжджати саме евакуаційним автобусом або іншим організованим транспортом. Якщо ви маєте можливість безпечно виїхати самостійно, наприклад власним транспортом, варто заздалегідь уточнити актуальну безпекову ситуацію, рекомендовані маршрути та можливі обмеження руху
У юридичному розумінні евакуація — це організоване виведення чи вивезення населення із небезпечної території. Тому самостійний виїзд власним транспортом та участь в організованій евакуації не слід повністю ототожнювати.
Особливо уважно перевіряйте повідомлення щодо обов’язкової евакуації населення та обов’язкової евакуації у примусовий спосіб дітей із конкретних населених пунктів.
Якщо ви не впевнені, чи проводиться евакуація саме з вашої громади, краще уточнити інформацію, ніж орієнтуватися на повідомлення у неофіційних чатах або соціальних мережах.
Зверніть увагу! Якщо є можливість підготуватися до виїзду заздалегідь, зберіть документи та їх копії, необхідні ліки, зарядні пристрої, засоби зв’язку, базові речі першої необхідності та речі для дітей. Окремо подбайте про документи, ліки й допоміжні засоби для людей старшого віку та людей з інвалідністю, а якщо евакуюєтеся з домашньою твариною, заздалегідь уточніть умови її перевезення. Не відкладайте евакуацію через те, що не встигли зібрати всі речі. Якщо ситуація становить безпосередню загрозу життю або здоров’ю, пріоритетом має бути безпечний виїзд.
Також на нашу гарячу лінію ми отримуємо й такі запити: я вирішив/ла евакуюватися. Куди звертатися та з чого почати?
Якщо ви не можете виїхати самостійно або потребуєте допомоги з організацією евакуації, звертайтеся до відповідної військової адміністрації, органу місцевого самоврядування або на урядову гарячу лінію 1548.
Звернутися можна і:
- через вебпортал 1548.gov.ua
- через Telegram-бот @MinRe1548_bot
- у Viber, WhatsApp або Telegram: +380 96 078 8433
- електронною поштою: [email protected]
Інформацію про організацію евакуації, місця збору та можливість запису на виїзд варто уточнювати у відповідній обласній/місцевій військовій адміністрації або органі місцевого самоврядування.
Також ви можете звернутися до Донбас SOS, ми допоможемо зорієнтуватися та знайти актуальні контакти організацій, які допомагають з евакуацією.
Важливо! Звернутися може не лише сама людина. Якщо ваші батьки, родичі або знайомі залишаються у прифронтовій громаді та потребують допомоги з евакуацією, ви також можете звернутися та з’ясувати можливі варіанти виїзду.
Якщо людина має порушення мобільності, тяжкий стан здоров’я, потребує постійного догляду або не може пересуватися самостійно, про це необхідно одразу повідомити під час організації евакуації.
Визначившись із двома ключовими питаннями: навіщо евакуюватися та куди звертатися для організації виїзду, переходимо до наступного, не менш важливого: що буде після того, як я погоджуся на евакуацію?
Саме це питання найчастіше лякає людей.
Урядова покрокова інструкція описує маршрут евакуації через чотири основні етапи.
Етап 1. Транспорт
Виїзд організовується автобусами або спеціальним транспортом.
Для маломобільних людей передбачена можливість спеціального перевезення, зокрема в лежачому положенні. Тому під час запису на евакуацію важливо повідомити про особливі потреби людини: стан здоров’я, обмеження мобільності, необхідність стороннього догляду тощо.
Етап 2. Транзитний центр
Евакуаційний транспорт не обов’язково одразу доставить вас до населеного пункту, де ви надалі проживатимете. Залежно від організації конкретної евакуації та визначеного маршруту після виїзду людей можуть доставити до транзитного центру.
Важливо! Транзитний центр не є обов’язковим пунктом маршруту для кожної евакуйованої людини. Порядок проведення евакуації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року №841, передбачає залучення транзитних центрів до проведення евакуації у разі необхідності, тому конкретний маршрут може відрізнятися залежно від безпекової ситуації, організації евакуації, місця подальшого розміщення та потреб евакуйованих осіб.
Тому після виїзду з небезпечної території людина не обов’язково потрапляє до транзитного центру: подальший маршрут залежатиме від організації конкретної евакуації та визначених місць подальшого розміщення.
Основні напрямки допомоги, яку можна отримати у транзитному центрі:
- допомога з документами;
- забезпечення харчуванням;
- допомога з придбанням квитків;
- визначення подальшого маршруту;
- допомога з подальшим розселенням у більш безпечних регіонах.
Пам’ятайте! Відсутність родичів або знайомих в іншій області не означає, що перед евакуацією ви обов’язково повинні самостійно знайти собі житло. Якщо вам немає куди їхати, скажіть про це ще під час організації евакуації та повторно повідомте про потребу в розміщенні після прибуття.
Під час перебування у транзитному центрі повідомляйте про свої індивідуальні потреби: стан здоров’я, інвалідність, потребу в постійному догляді, наявність малолітніх дітей, відсутність житла у безпечному регіоні та інші обставини, які необхідно врахувати під час подальшого розміщення.
Етап 3. Житло
Один із найбільших страхів звучить просто: «А де я житиму?» і цей страх нам дуже зрозумілий, адже рішення про евакуацію часто означає необхідність залишити власний дім, не маючи чіткого розуміння, де доведеться жити далі.
Питання функціонування місць тимчасового проживання ВПО також врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2023 року №930. Законодавство передбачає формування переліків таких місць та інформування про наявні вільні місця, а направлення для проживання здійснюється за наявності вільних місць з урахуванням потреб людини, складу сім’ї, стану здоров’я та інших важливих обставин.
За інформацією, оприлюдненою Урядом у межах покрокової інструкції, евакуйованим передбачена допомога з пошуком місця тимчасового проживання у більш безпечному регіоні
Зверніть увагу! Важливо правильно розуміти характер такої допомоги.
Евакуація не означає автоматичного надання людині окремої квартири або будинку у власність чи постійне користування. Йдеться про допомогу з тимчасовим розміщенням, конкретний варіант залежатиме від потреб людини, маршруту евакуації та наявних місць.
Саме тому не мовчіть про свою ситуацію, якщо у вас немає родичів, житла або можливості самостійно орендувати помешкання, прямо повідомте:
«Мені немає де жити після евакуації. Я потребую допомоги з розміщенням».
Етап 4. Фінансова підтримка
В урядовій покроковій інструкції щодо евакуації зазначено, що на кожну людину передбачена одноразова виплата у розмірі 12 300 грн, а також вказано на можливість щомісячних виплат для ВПО.
Важливо! Ці види підтримки необхідно розмежовувати. Після переміщення людина, яка відповідає встановленим законодавством умовам, може стати на облік як внутрішньо переміщена особа (далі — ВПО). Але довідка ВПО та допомога на проживання ВПО — не одне й те саме.
Право на щомісячну допомогу на проживання визначається відповідно до окремих умов, установлених законодавством, тому сам факт евакуації або отримання довідки ВПО не означає автоматичного призначення такої виплати.
Умови отримання одноразової допомоги, зазначеної в урядовій інструкції, варто уточнювати під час організації евакуації або після прибуття до транзитного центру.
Пам’ятайте! Евакуація не повинна завершуватись виходом з автобуса. Саме такий підхід закладений і в актуальній державній політиці щодо внутрішнього переміщення.
У червні 2026 року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 року № 598-р було схвалено Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року та затверджено операційний план заходів з її реалізації у 2026–2028 роках.
Однією зі стратегічних цілей документа визначено координовану евакуацію з території бойових дій та виїзд з тимчасово окупованих територій з урахуванням потреб людей.
Стратегія передбачає перехід від переважно логістичного підходу до евакуації до моделі, орієнтованої на потреби людини. Тобто йдеться не лише про те, щоб організувати виїзд із небезпечної території, а й про подальше розміщення та супровід людини з урахуванням її індивідуальних потреб.
Важливою складовою такого підходу має стати рання комплексна оцінка потреб ще під час евакуації або одразу після виїзду. Вона може охоплювати житлові, соціальні, медичні, освітні та інші базові потреби, а також враховувати стан здоров’я, мобільність і склад сім’ї. Це необхідно для того, щоб визначити подальший маршрут розміщення та підтримки людини.
Транзитні центри у цій системі розглядаються не просто як місце короткої зупинки, а як частина безперервного маршруту підтримки, де людина може отримати базову допомогу та інформацію, а її потреби бути оцінені для визначення подальших кроків.
Саме в цьому напрямі розвивається і підхід «евакуації повного циклу» — коли евакуація розглядається не як окремий етап виїзду з небезпечної території, а як безперервний маршрут підтримки людини: від організації безпечного переміщення та перебування у транзитному центрі до пошуку житлового рішення, отримання необхідної допомоги, подальшої адаптації та інтеграції на новому місці.
Тобто головне завдання такої моделі — не лише допомогти людині виїхати з небезпеки, а й забезпечити зв’язок між евакуацією та наступними етапами її життя після переміщення.
Отже, сама логіка евакуації поступово зміщується від питання «як вивезти людину?» до питання «як допомогти людині після того, як вона виїхала?».
Окремої уваги потребує обов’язкова евакуація дітей. На гарячу лінію Донбас SOS звертались нещодавно з таким питанням:
«Ми з дитиною живемо в громаді, де оголосили обов’язкову евакуацію. Я поки не готова виїжджати, але чула, що дитину можуть евакуювати без мене. Чи справді її можуть забрати без моєї згоди? Куди її повезуть і як потім повернути дитину?»
Законодавство дійсно передбачає випадки, коли обов’язкова евакуація у примусовий спосіб дитини може проводитися без супроводу батьків або інших законних представників, але це не може відбуватися лише на розсуд окремої посадової особи, так як для застосування такого механізму мають бути визначені законодавством підстави та дотримана встановлена процедура.
Якщо прийнято відповідне рішення про обов’язкову евакуацію дітей, а батьки або інші визначені законодавством особи відмовляються їх супроводжувати, дитина за передбачених законом умов може бути евакуйована до безпечної території без них.
Важливо! Така евакуація сама по собі не означає автоматичного позбавлення батьківських прав. Законодавство визначає подальший порядок влаштування дитини, інформування законних представників про місце її перебування та механізм звернення щодо повернення дитини після переїзду батьків або інших законних представників на безпечну територію.
Більш детально про те, коли дитину можуть евакуювати без батьків, як відбувається така евакуація, куди влаштовують дитину та що необхідно зробити для її повернення, читайте у нашому юридичному роз’ясненні «Питання тижня» на Facebook-сторінці Донбас SOS.
Чому рішення про евакуацію буває таким складним?
Під час консультацій на гарячій лінії Донбас SOS ми бачимо, що рішення про евакуацію для багатьох людей залишається надзвичайно складним. Люди вагаються, відкладають виїзд, намагаються оцінити ризики та часто запитують: «Можливо, ще можна залишитися?», «Куди я поїду?», «Де буду жити?», «Як залишити дім і все, що створювалося роками?», «А що буде зі мною далі?»
І ці переживання нам зрозумілі, бо за дверима будинку чи квартири залишаються не просто речі, там залишається дім, який людина будувала власними руками, робота, господарство, сусіди, родинні речі та спогади, усе те, з чого роками складалося звичне життя.
До цього додається страх невідомості, і навіть усвідомлюючи небезпеку, людині складно зробити крок у ситуацію, де вона ще не знає, де житиме через тиждень чи місяць, як знайде роботу, влаштує дитину до школи, отримає необхідні документи або з чого починатиме життя на новому місці. Для когось до цього додається вік, стан здоров’я чи просто відчуття, що вже немає тих сил і ресурсів, які були раніше, щоб знову облаштовувати побут, адаптуватися до нового місця та фактично починати життя спочатку.
Важливо пам’ятати! Для того, щоб евакуюватися, не обов’язково вже сьогодні мати відповіді на всі ці питання, вони можуть з’являтися поступово: у безпечнішому місці, коли буде можливість спокійніше оцінити ситуацію, зрозуміти доступні варіанти та крок за кроком вирішувати питання житла, документів, роботи, навчання дітей та подальшого життя.
Коли безпекова ситуація загострюється, першочерговим має залишатися збереження життя і здоров’я та можливість вчасно виїхати до безпечнішого місця.
Іноді саме після виїзду, коли вже немає постійної загрози життю та необхідності щодня думати про обстріли, з’являється можливість спокійніше визначити наступні кроки:
- знайти тимчасове житло;
- оформити необхідні документи та допомогу;
- вирішити питання лікування;
- навчання дітей;
- працевлаштування та поступово планувати подальше життя.
Життя і здоров’я — найцінніше, що у нас є.
Тому якщо безпекова ситуація погіршується або у вашій громаді оголошено евакуацію, не залишайте рішення про виїзд на останній момент. Дізнайтеся заздалегідь про можливості евакуації, підготуйте документи та необхідні речі, збережіть важливі контакти й повідомте під час організації виїзду про особливі потреби членів вашої родини.
І пам’ятайте: після евакуації ви не повинні залишатися сам на сам із питаннями, які виникатимуть далі. З Вами залишається на зв’язку Донбас SOS.
Якщо вам потрібно зрозуміти, як діяти саме у вашій ситуації, звертайтеся до наших фахівців. Ми допоможемо зорієнтуватися у правових питаннях та визначити можливі подальші кроки.
Якщо у вас залишилися питання:
- телефонуйте на Гарячу лінію Донбас SOS: 0 800 309 110 (дзвінки безкоштовні);
- звертайтеся до онлайн-приймальні юристів Донбас SOS за посиланням: https://www.donbasssos.org/online/;
- пишіть нам у Viber, WhatsApp або Telegram за номером 093 500 69 18.
Ми поруч, щоб допомогти вам розібратися у правових питаннях та зрозуміти, що робити далі.