Ділимося планами на 2019 рік.

 

Одним із завдань, які поставила перед собою ГО “Донбас СОС” в новому році, це — робота над механізмом оцінки завданої шкоди особам, чиє нерухоме майно було зруйноване чи пошкоджене  у зв’язку зі збройним конфліктом на сході України, та напрацювання дорожньої карти для запуску реєстру пошкодженого майна.

За даними Моніторингової місії ООН в Україні, внаслідок бойових дій в Донецькій та Луганських областях було зруйновано або пошкоджено більше ніж 40 тис. об’єктів приватної власності.  Найбільша кількість фактів руйнування чи пошкодження будинків була зафіксована в 2014-2015 роках. На підставі звернень на гарячу лінію Донбас СОС  та щоденних звітів Моніторингової місії ОБСЄ ми констатуємо, що і досі непоодинокі випадки, коли через обстріли страждає житло цивільних громадян по обидві лінії зіткнення.

На п’ятий рік конфлікту в Україні відсутня комплексна державна політика щодо цивільних осіб, житло яких постраждало внаслідок бойових дій.  Під комплексною державною політикою ми маємо на увазі: ефективний механізм фіксації завданої шкоди, збір даних про вчинені злочини щодо майна цивільних осіб, запровадження ефективного механізму компенсації завданих збитків або реституції майна.

На жаль, на сьогодні і судова процедура для отримання компенсації за зруйноване майно не дає гарантії, що кошти постраждалій особі будуть виплачені. Це, скоріш, доведення факту порушення та фіксація завданих збитків. І до того ж, крім досить тривалого за часом судового процесу, постраждалий має витрачати значні кошти на нього. Необхідно зазначити, що судовий збір у справах майнового характеру доволі значний. Він складає 1% від вартості позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5-ти прожиткових мінімумів. Максимальна сума судового збору по такого роду позовних заявах на сьогоднішній день складає — 9605,00 грн. Не вусі постраждалі особи мають змогу сплатити таку суму судового збору, особливо зважаючи на те, що досі невідомий жодний випадок, коли позивач фактично отримав компенсацію за зруйноване чи пошкоджене майно.

В Україні досі тривають дискусії,  хто саме повинен сплачувати компенсацію постраждалим цивільним особам. Частина політиків та громадян вважають, що компенсацію постраждалому населенню має сплачувати Російська Федерація, тому що першочергова причина руйнувань нерухомого майна — збройна агресія з боку РФ проти України. Інша частина  вважає обов’язком держави Україна дбати про своїх громадян та відзначає необхідність та обов’язок держави надавати допомогу постраждалому населенню.

 

Проте наразі  не можна узагальнити  суму збитку, яку понесло цивільне населення через військовий конфлікт на сході України починаючи з 2014 року. Саме для визначення цієї суми необхідно прийняти єдиний механізм оцінки завданої шкоди особам, чиє майно було зруйноване чи пошкоджене у зв’язку зі збройним конфліктом, та запровадити реєстр такого нерухомого майна.

Додатково ми плануємо не залишати поза увагою суспільства порушення норм міжнародного гуманітарного права, які могли призвести до такої великої кількості руйнувань. Нагадаємо, ГО Донбас СОС  в рамках документування порушень прав людини провела опитування серед постраждалих цивільних громадян.  Основними причинами руйнування їхнього нерухомого майна вони називали: розташування поряд військових позицій чи блок-посту, базування військових в населеному пункті або в безпосередній близькості зі зруйнованим об’єктом, введення обстрілів з території, де знаходиться зруйноване чи пошкоджене нерухоме майно, розміщення поряд військової техніки.

 

Ініціатива підтримується в рамках проекту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.