21 квітня 2023 року Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Постанови №206, яка регулює питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану. Уряд заборонив стягувати заборгованість за житлово-комунальні послуги зі споживачів, членів їх сімей, які вимушені були покинути своє місце проживання.
В статті відповідаємо на основні питання — хто може не сплачувати заборгованість за комунальні послуги, на які типи приміщень поширюється дія норм Постанови, та чи потрібно буде сплатити заборгованість після припинення (скасування) воєнного стану.
Про проблему оплати комунальних послуг в зоні ведення бойових дій, наша організація неодноразово повідомляла уповноваженим органам. Зокрема, питання стало особливо гостро в опалювальний період, коли централізоване опалення було надане до ряду територіальних громад Донецької області, з яких було проведено евакуацію населення.
Така ситуація створювала для евакуйованих осіб, які проживали в інших регіонах України, непомірне грошове навантаження — рахунки за комунальні платежі потрібно було сплачувати і за покинутим місцем проживання, і за фактичним.
Постановою КМУ від 5 березня 2022 року №206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану” заборонено стягувати заборгованість за житлово-комунальні послуги (далі — ЖКП), що утворилась після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, де знаходиться житлове та/або нежитлове приміщення, будинок.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та регулярно оновлюється з урахуванням зони ведення бойових дій та окупації (деокупації) частини територій.
Для того щоб не сплачувати заборгованість за ЖКП споживачі, члени їх сімей, які вимушені були покинути своє місце проживання, мають надати виконавцю комунальних послуг (управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі) довідку про взяття на облік ВПО в паперовій або електронній формі. Тобто підтвердити що фактично проживають за іншою адресою.
Окрім довідки про взяття на облік ВПО можна надавати інші документи, що підтверджують факт відсутності особи у житловому/нежитловому приміщенні, будинку. Наприклад, це можуть бути документи з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження служби тощо. Перелік документів невичерпний.
Зверніть увагу! Зазначені положення діють лише на період воєнного стану і лише щодо територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та тимчасово окупованих територій.
На які типи приміщень поширюється дія норм Постанови?
На житлові та нежитлові приміщенні, будинки, які розташовані в територіальних громадах, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані після 24 лютого 2022 року (відповідно до Переліку).
Чи потрібно буде сплатити заборгованість після припинення (скасування) воєнного стану?
Дія норм постанови поширюється лише на період воєнного стану. При цьому йде мова лише про “заборону стягнення”, що не ідентично з “прощенням” чи “списанням” боргу. Таким чином проблема залишається актуальною після припинення (скасування) воєнного стану та деокупації територій. Зараз сказати складно яким чином це питання буде врегульовано.
Чи поширюється заборона стягнення заборгованості за ЖКП, якщо особа вимушена була покинути своє місце проживання до 24 лютого 2022 року?
Зазначена норма Постанови КМУ №206 стосується лише заборгованості, що утворилась після 24 лютого 2022 року. Таким чином, навіть якщо особа вимушена була покинути своє житло раніше, то заборона стягнення заборгованості буде поширюватись лише на ті комунальні платежі, які надходили після 24 лютого 2022 року. Для цього потрібно звернутися до надавача комунальних послуг та надати довідку про взяття на облік ВПО чи інші документи (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження служби тощо).
Не варто забувати також про дію статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, яка поширюється на всю територію України, незалежно від того чи знаходиться житлове/нежитлове приміщення в зоні ведення бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях.
Зокрема, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 вищезгаданого Закону споживач має право не оплачувати вартість комунальних послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Проте дане положення не поширюється на постачання опалення.
Зміни щодо заборони стягнення заборгованості зі споживачів, членів їх сімей, які вимушені були покинути своє місце проживання, є довгоочікуваними. Правду кажучи, мали бути запроваджені ще в 2014 році. Станом на зараз питання залишаються відкритими — що робити споживачам з заборгованістю, яка виникла до 24 лютого 2022 року, при цьому причини її виникнення такі ж самі — неможливість проживати в своєму житлі у зв’язку з бойовими діями; чи потрібно буде сплатити всю суму заборгованості після припинення (скасування) воєнного стану.
В Верховній Раді України зареєстрований та перебуває на розгляді законопроект №8367. Проєктом пропонується проведення реструктуризації або списання заборгованості, що виникла під час дії воєнного стану, за природний газ, централізоване опалення та постачання гарячої води, постачання електричної енергії та поводження з побутовими відходами (далі — ЖКП).
Для реструктуризації громадянам пропонують укласти договори з надавачами ЖКП про щомісячне рівномірне погашення боргу та своєчасну сплату поточних платежів. Також пропонується запровадити норми про списання боргів. Але, разом з тим, законопроєкт містить ряд неточностей. З висновком правозахисників можна ознайомитись за посиланням.
За додатковою консультацією звертайтесь на Гарячу лінію ГО “Донбас СОС” за номером 0800309110 (дзвінки безкоштовні), або напишіть на онлайн-приймальню юристів. Також ви можете з нами зв’язатися через Viber, WhatsApp або Telegram за номером 093 500 69 18.